Розглядаються загальні питання хірургії, зокрема, організація хірургічної допомоги, догляд за хірургічними хворими, особливості їх обстеження, асептика та антисептика, загальні питання анестезіології та реаніматології, кровотеча, переливання крові, хірургічна операція, перед- і післяопераційний періоди. Висвітлюються особливості хірургічної патології та окремих хірургічних захворювань: опіків, електротравм, відморожень, некрозів, гангрен, пролежнів, променевих уражень, онкологічних захворювань та ін. Характеризуються сучасні методи діагностики та лікування в хірургії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-56

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14-52 + Р415.202.1-52

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании клинического наблюдения за 950-ю больными выявлены и описаны особенности информирования детей и больных на фоне ожирения. Рассмотрен вопрос о возможности получения информированного согласия от пациентов, начиная с 12-летнего возраста, и обсуждены особенности информирования и получения информированных согласий у больных с ожирением.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.4 + Р456.144

Рубрики:

Омертвіння при хірургічних операціях. Виразки при хірургічних операціях

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено методи діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань, зокрема, органів грудної та черевної порожнини, ушкоджень і ран. Описано основні хірургічні маніпуляції (ін'єкції, пункції, зондування травного тракту, маніпуляції на сечовивідних органах, уведення газовідвідної трубки, клізми, пов'язки), сучасний загальний хірургічний інструментарій. Висвітлено загальні питання знеболювання, види місцевого знеболювання. Розкрито основи пластичної хірургії, особливості окремих видів шкірної пластики.

Висвітлено загальні питання з хірургії, зокрема, організації хірургічної допомоги, питання деонтології та догляду за хірургічними хворими, профілактики хірургічної інфекції (асептики й антисептики). Детально розглянуто основи анестезіології та реаніматології, гемостазу, переливання крові, проведення хірургічних оперативних втручань. Значну увагу приділено питанням хірургічної патології, хірургічної інфекції та окремим хірургічним хворобам (газова гангрена, сепсис, некроз, виразки, пролежні, хірургічні паразитарні хвороби тощо). Подано характеристику загальних питань онкології та загальних основ пластичної хірургії. Проаналізовано сучасні методи діагностики та лікування в хірургії.

Розглянуто питання загальної хірургії та хірургії надзвичайних ситуацій. Описано фізіологічний механізм болю, охарактеризовано лікувальні препарати, які застосовуються для анестезії та в реаніматології. Висвітлено етіологію та патогенез, основні принципи класифікації, діагностики та лікування злоякісних пухлин. Проаналізовано хірургічні проблеми, асоційовані зі СНІДом. Розкрито організаційні особливості надання хірургічної допомоги за надзвичайних ситуацій. Розглянуто методи лікування вогнепальних поранень, висвітлено теоретичні засади інфузійної терапії. Запропоновано методи лікування політравми, ушкоджень черепа та хребта, шиї, грудної клітки, живота, таза, а також комбінованих радіаційних і хімічних ушкоджень хірургічного профілю. Наведено відомості про хірургічні хвороби. Розглянуто сучасні методи лікування захворювань щитовидної залози, легень, стравоходу, серцево-судинної системи, гострого апендициту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, підшлункової залози, товстої та прямої кишки, печінки, непрохідності кишок, периферійних вен, артерій, перитонітів, медіастинітів, жовчокам'яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу, раку шлунка, стравоходу, грудної залози.

Рассмотрены вопросы общей хирургии и хирургии чрезвычайных ситуаций. Описан физиологический механизм боли, охарактеризованы лечебные препараты, применяемые для анестезии и в реаниматологии. Освещены этиология и патогенез, основные принципы классификации, диагностики и лечения злокачественных опухолей. Проанализированы проблемы, ассоциированные со СПИДом. Раскрыты организационные особенности оказания хирургической помощи в чрезвычайных ситуациях. Рассмотрены методы лечения огнестрельных ранений, освещены теоретические основы инфузионной терапии. Приведены методы лечения политравмы, повреждений черепа и позвоночника, шеи, грудной клетки, живота, таза, а также комбинированных радиационных и химических повреждений хирургического профиля. Даны сведения о хирургических болезнях. Рассмотрены современные методы лечения заболеваний щитовидной железы, легких, пищевода, сердечно-сосудистой системы, острого апендицита, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, поджелудочной железы, толстой и прямой кишки, печени, непроходимости кишок, периферийных вен, артерий, перитонитов, медиастинитов, желчекаменной болезни, хронического калькулезного холецистита, рака желудка, пищевода, грудной железы.

Отмечено, что воспалительно-дегенеративные заболевания суставов являются одной из основных причин инвалидизации людей молодого и среднего возраста. Недостаточная эффективность существующих схем лечения заставляет искать новые подходы к его оптимизации. Результаты исследования доказывают целесообразность применения препаратов хондропротекторного действия (5 % эмульгель "Хондроитин-фитофарм") как во время стационарного лечения, так и на реабилитационном этапе у пациентов с гонартрозом I - II степени. Применение препаратов, улучшающих метаболические процессы в суставах, в инъекционной и местной форме позволяет добиться клинической ремиссии и в большинстве случаев отказаться от частого применения нестероидных противовоспалительных средств.

Рассмотрены результаты наблюдений за 102 больными с гнойно-некротическими заболеваниями на фоне ожирения. Показано, что у таких больных, особенно в сочетании с сахарным диабетом, течение гнойно-некротических заболеваний более тяжелое, замаскированное, они нуждаются в индивидуальном подходе с использованием новых технологий диагностики и лечения.

Визначено стан мікроциркуляції методом біомікроскопії кон'юнктиви в осіб з різною масою тіла. Встановлено, що у людей з ожирінням мікроциркуляція погіршена. Висунуто гіпотезу, що це може бути однією з передумов розвитку захворювань різних систем організму.

Наведено спосіб пальпації органів черевної порожнини в осіб з ожирінням. У людей з ожирінням III - IV ступеня пальпацію слід також виконувати над симфізом під "звислим животом", у місцях травмованої поясом черевної стінки.

Наведено дані про хірургічну тактику та лікування 64-х пацієнтів з гострим апендицитом на тлі ожиріння. Показано, що у цієї категорії пацієнтів значно частіше виникають гнійно-запальні ускладнення, ніж у людей з нормальною масою тіла.

Мета роботи - підвищити клінічну якість блокад плечового сплетення надключичними доступами з метою досягнення ефективнішої анестезії під час оперативного втручання та тривалої аналгезії в післяопераційний період. Проведено блокади плечового сплетення надключичними доступами у 41 пацієнта під час оперативних втручань на верхній кінцівці. У першій групі, що складалася з 21 пацієнта, вводили повну дозу анестетика за ідентифікації сплетення. До складу другої групи входили 20 хворих, яким анестетики вводили в два етапи - блокували спочатку нерв, що іннервує зону операційної рани, а потім інші гілки сплетення. Встановлено, що використання для анестезії розчинів бупівакаїну і лідокаїну дає змогу диференційовано вводити їх в різні ділянки плечового сплетення і домагатися сильнішої блокади нервового стовбура, який максимально іннервує ділянку оперативного втручання. Це забезпечує ефективніше використання властивостей місцевих анестетичних засобів у однакових дозах та тривалішу сенсорну і моторну блокаду плечового сплетення. Висновки: якісно виконана блокада плечового сплетення може забезпечити широкий діапазон оперативних втручань на верхній кінцівці. Використання нейростимулятора для блокади плечового сплетення дає змогу селективно визначати і блокувати переважно зону операційної рани кінцівки, що підвищує ефективність блокади плечового сплетення. Двоетапна блокада плечового сплетення надключичними доступами з початком зони оперативного втручання, а потім інших ділянок іннервації кінцівки дає ліпші наслідки моторного і сенсорного блокування порівняно з одноразовим уведенням анестетика.

Встановлено, що люди з ожирінням відчувають біль менше, ніж люди з нормальною масою тіла. Цей феномен підтверджено клінічними спостереженнями. 67 пацієнтам з ожирінням в післяопераційному періоді призначалося менше анальгетиків, ніж пацієнтам з нормальною масою тіла. Для 32 хворих з ожирінням у післяопераційному періоді з метою знеболення цілком достатнім було використання ненаркотичного анальгетика "Кетанов" фірми Ranbaxy.

Проаналізовано результати дослідження показників факторів неспецифічного захисту організму 116-ти хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин. Виявлено закономірності пригнічення цих показників залежно від ступеня тяжкості перебігу гнійно-запального процесу. Використання ультрафіолетового та лазерного опромінення однаковою мірою стимулює підвищення рівня факторів неспецифічного захисту організму і сприяє позитивному перебігу захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1 + Р458.1-4

Рубрики:

Ожиріння

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота базується на результатах опрацювання супровідних листків бригад екстреної медичної допомоги 42 пацієнтів із політравмою протягом 2013 - 2016 рр. Обсяг медичної допомоги травмованим на догоспітальному етапі залежав від суб'єктивної оцінки загального стану пацієнта працівниками бригад екстреної медичної допомоги. Відповідно стан 19 (45,2 %) хворих трактовано як середньої тяжкості, 15 (35,7 %) - тяжкий, 8 (19,1 %) - вкрай тяжкий. Із 19 потерпілих 9 (47,4 %) пацієнтів належали до I клінічної групи, 10 (52,6 %) - до II клінічної групи. Проблемними із цієї підгрупи потерпілих були пацієнти із надмірною масою тіла і ожирінням, оскільки практично в кожного другого хворого (4; 40,0 %) були допущенні діагностичні помилки. З-поміж потерпілих у тяжкому стані 7 (46,7 %) осіб відносилися до II клінічної групи, 8 (53,3 %) - до III клінічної групи. Типовими помилками для даної групи потерпілих були неверифіковані ускладнені гемопневмотораксом переломи реберного каркасу в усіх травмованих із ожирінням II - III ступеня, внутрішньочеревна кровотеча у 6 (40,0 %), а також переломи кісток таза і кінцівок у 4 осіб II клінічної групи. Серед потерпілих у вкрай тяжкому стані 5 (62,5 %) пацієнтів були з нормальною масою тіла, 3 (37,5 %) - з ожирінням II ступеня. Ризики діагностичних помилок на догоспітальному етапі в потерпілих із політравмою на тлі ожиріння значно вищий, ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла, тому діагностичні та лікувальні заходи таким потерпілим варто проводити з чітким дотриманням усіх вимог відповідно до протоколів екстреної медичної допомоги.

Мета роботи - розробити діагностичний алгоритм обстеження потерпілих з політравмою на тлі ожиріння з огляду на особливості перебігу травматичної хвороби та ступеня ожиріння. Проаналізовано результати спостереження 54 потерпілих з політравмою, яких лікували в хірургічному відділенні Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні Львова у 2013 - 2016 рр. Тривалість виконання діагностичних маніпуляцій у пацієнтів при ожирінні II - III ступеня збільшувалась у середньому на (28 +- 1,4) хв, що пов'язане з технічними труднощами відбору біологічного матеріалу, необхідністю частого повторення обстеження з метою уточнення діагнозу чи проведення додаткових інвазивних маніпуляцій. Пошкодження у потерпілих при політравмі на тлі ожиріння значно тяжчі, ніж за нормальної маси тіла, що зумовлене порушенням системи метаболізму, морфологічними проявами дезорганізації, розростанням сполучної тканини з подальшою стромально-судинною дистрофією. Висновки: клінічна апробація запропонованого алгоритму свідчила, що ця тактика дозволяла прецизійно оцінити тяжкість травми у потерпілих на тлі ожиріння, обурунтувати своєчасність обрання адекватних діагностично-тактичних рішень, зокрема, застосування інвазивних методик.

Робота базується на результатах спостереження, лікування та опрацювання матеріалів 32 пацієнтів із політравмою, які лікувалися у клініках хірургії протягом 2010 - 2017 рр. Виявлено особливості хірургічної тактики у потерпілих з політравмою залежно від значення показника індексу маси тіла. Використання тактики програмованих етапних релапаротомій було обов'язковим у процесі хірургічного лікування політравми, особливо у людей із II - III ступенем ожирінням. Одержані результати дослідження формують підгрунтя для диференційованого підходу у виборі тактики хірургічного лікування потерпілих із політравмою залежно від значення індексу маси тіла.