Індекс рубрикатора НБУВ: П729.11-451.83 + П729.11-272.513

Рубрики:

Короп

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено експериментальні дані щодо вмісту у крові телят гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду та активності антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази і каталази за випоювання їм "соєвого молока" у молочний період. Дослідження вікової динаміки вмісту гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду свідчать, що випоювання телятам у молочний період "соєвого молока" не мало суттєвого впливу на рівень цих показників у віці 3, 4, 6 і 10 місяців. Спостережено тенденцію до підвищення, за періодами досліджень, активності супероксиддисмутази і, меншою мірою глутатіонпероксидази, у крові тварин дослідної групи у порівнянні із підготовчим періодом та телят контрольної групи. Відзначено тенденцію до зниження активності каталази в крові тварин контрольної і дослідної груп упродовж 10-ти місяців досліджень з більш вираженою різницею на 3-му місяці у тварин дослідної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3 + П728-45

Рубрики:

Загальна біологія

Рибництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.12

Рубрики:

Окремі речовини та біогенні стимулятори (біологічно активні речовини) у кормах і годівлі тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що після збагачення стандартного гранульованого комбікорму соняшниковою олією та фузом (5 % його маси) загальний вміст жирних кислот (ЖК) у ньому зростає в 2,4 і 2,1 раза, а кількість лінолевої кислоти - у 2,6 і 2,4 раза. У разі додавання до комбікорму ріпакової олії та фузу у зазначеній кількості загальний вміст ЖК у ньому збільшується у 2,3 і 2,2 раза, а кількість лінолевої та ліноленової кислот - відповідно у 1,6 - 1,3 і 7 - 4 рази. Загальний вміст ЖК у хімусі товстого кишечнику (ТК) дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, був менший у 1,4 - 1,6 раза, ніж у хімусі ТК коропів контрольної групи. За умов згодовування дворічкам коропа у заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого соняшниковою та ріпаковою оліями та їх фузами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК у печінці суттєво не змінювався або був менший, ніж у печінці дворічок коропа контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових домішок. У скелетних м'язах дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений даними речовинами, загальний вміст ЖК у складі ліпідів і неетерифікованих ЖК був у 1,4 - 1,6 раза більший, ніж у скелетних м'язах коропів контрольної групи. У разі згодовування коропам соняшникової олії та фузу вміст поліненасичених ЖК у складі ліпідів скелетних м'язів зростав головним чином внаслідок збільшення кількості лінолевої, арахідонової та докозаекгсаєнової кислот, а за умов згодовування ріпакової олії та фузу - за рахунок збільшення кількості ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот.

Досліджено вміст жирних кислот (ЖК) загальних ліпідів (ЗЛ) у природних (зообентосі) та штучних (комбікормі, жирових домішках (ЖД), комбікормі, збагаченому ЖД) кормах. Показано вміст ЖК ЗЛ у скелетних м'язах коропів після згодовування комбікорму, збагаченого ЖД, які містять у своєму складі різну кількість ЖК. Установлено, що ЖД сприяють збільшенню кількості насичених і ненасичених ЖК ЗЛ у скелетних м'язах коропів (найбільш виражено після згодовування ріпакового фузу та ріпакової олії). ЖД сприяють зростанню абсолютних приростів живої маси та вгодованості коропів (найбільш виражено після згодовування соняшникової та ріпакової олій).

Вивчено вплив мінеральної домішки у складі метіонату селену, метіонату йоду, сульфату кобальту та хлориду хрому на жирнокислотний склад крові корів у початковий період лактації. Виявлено, що включення до складу раціону корів протягом місяця мінеральної домішки у кількості по 0,2 мг Se, J, Co, Cr /кг с.р. раціону сприяє підвищенню у плазмі крові рівня пальмітоолеїнової та арахідонової кислот, а протягом двох місяців - лише ліноленової кислоти. Аналогічна мінеральна домішка з підвищеним у 10 разів умістом метіонату йоду сприяє зростанню у крові тварин рівня пальмітоолеїнової, ліноленової та арахідонової кислот. Крім цього, на першому місяці її згодовування підвищується концентрація ще й стеаринової та олеїнової кислот, а на другому - лінолевої. Включення до складу раціону високопродуктивних корів мінеральної домішки, з більшим вмістом метіонату йоду, сприяє підвищенню молочної продуктивності корів і жирності молока.

Досліджено вплив випоювання "соєвого молока" з нативної та трансгенної сої ремонтним телицям на біохімічні показники їх організму. Не встановлено вірогідних змін біохімічних показників, однак спостережено тенденцію до зниження вмісту вітамінів A та E у крові дослідних груп тварин, що одержували "соєве молоко" з натуральної сої у порівнянні з групою тварин, яким випоювали корм із генетично модифікованих рослин. Відзначено тенденцію до зниження рівня у крові тварин дослідних груп насиченої жирної кислоти - стеаринової, але зменшувався - ліноленової. У плазмі крові телиць дослідних груп вірогідно збільшувалася кількість лінолевої поліненасиченої жирної кислоти та її похідної арахідонової кислоти. Встановлено підвищення фагоцитарної активності, а також фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа у крові телят дослідних груп.

Обгрунтовано актуальність уточнення теоретичних засад державного регулювання імпортозаміщення в Україні. Узагальнено результати концептуальних досліджень відносно загальних характеристик, механізмів та інструментів державної політики імпортозаміщення. Доведено необхідність уточнення та надано авторське визначення поняття організаційно-економічного механізму державної структурної політики регулювання імпортозаміщення. У результаті дослідження ідентифіковані цільові орієнтири та напрями регулювання структурних співвідношень в економіці, що є об'єктами державної структурної політики регулювання імпортозаміщення. Установлено організаційні та економічні напрями реалізації організаційно-економічного механізму регулювання імпортозаміщення, а також визначено їх дієві інструменти за групами: стимулюючі внутрішнє виробництво та дестимулюючі імпорт.

Обгрунтовано організаційно-економічний механізм реалізації державної структурної політики імпортозаміщення. Узагальнено й обгрунтовано сутнісні характеристики процесу імпортозаміщення та визначено його роль в соціально-економічному розвитку держави. Наведено теоретико-методичні основи державного регулювання та зокрема організаційно-економічного механізму структурної політики імпортозаміщення. Проаналізовано макроекономічні передумови державної структурної політики імпортозаміщення в Україні. Оцінено стан та рівень імпортозалежності економіки, ефективність формування та реалізації організаційно-економічного механізму державної структурної політики імпортозаміщення. Обгрунтовано стратегічні пріоритети державної економічної політики імпортозаміщення в Україні. Визначено напрями реалізації структурних змін та інституціональних реформ в системі державного регулювання імпортозаміщення. Ідентифіковано джерела та засоби залучення ресурсного забезпечення державної політики імпортозаміщення.

Проведено узагальнення обсягів і рівня імпортозалежності економіки України, ідентифікації чинників імпортозаміщення. Проаналізовано обсяги внутрішнього виробництва, роздрібного товарообороту, доходів і витрат населення. Зроблено висновки щодо перспективних напрямів регулювання імпортозаміщення в Україні.

Наведено результати досліджень впливу цитрату германію, отриманого з використанням нанотехнології та методу хімічного синтезу, на ріст, розвиток і репродуктивну функцію організму самиць щурів та життєздатність їх приплоду. Наведені результати досліджень свідчать про стимулювальний вплив випоювання цитрату германію на динаміку маси тіла і фертильність самиць щурів, які одержували 20 мкг і 200 мкг Ge з НGeЦ. Стимулювальна дія зумовлювала підвищення їх багатоплідності та молочності зі збільшенням кількості щуренят в групі та на одну самицю, їх середньої маси і маси гнізда, а також на постнатальний розвиток і збереженість протягом 2-х місяців життя. Встановлено, що випоювання самицям щурів з приплодом германію цитрату в кількостях 10 (II), 20 (III), 200 (IV і V) та 2000 мкг Ge/кг маси тіла (VI група) збільшує чисельність народжених щуренят в II, III, IV і VI групах, а збереженість у віці 60 діб - лише у II, III і IV групах у порівнянні з I (контрольною) групою. Маса серця у самиць II, III, IV і VI дослідних груп вірогідно не відрізнялася від цього показника у контрольній групі, але коефіцієнт його маси зростав у тварин цих груп. У самиць V групи маса серця і коефіцієнт його маси були нижчими від їх величин у контролі. Абсолютна маса і коефіцієнти мас селезінки, нирок і печінки у самиць дослідних груп були нижчими від контролю, що менше виражено для цих показників у тварин II групи, які одержували 10 мкг Ge/кг маси тіла. Маса легень і коефіцієнт їх маси були найнижчими у самиць V і VI груп. Відзначено, що випоювання цитрату германію, виготовленого за методом нанотехнології, дозозалежно сприяє збільшенню багатоплідності та молочності самиць щурів, проте виявляє зворотний зв'язок дози з чисельністю приплоду та його збереженістю до 60 діб, а також масою тіла щуренят у підсисний період. Встановлено вищі показники інтенсивності росту щуренят за масою їх тіла у перші 20 діб після народження в II (10) і III (20 мкг Ge/кг м. т.) групах. Випоювання германію цитрату самицям щурів з приплодом протягом 2-х міс зумовлювало вірогідне збільшення маси печінки у щуренят II, а серця - III і VI груп.

Включення до раціону корів II дослідної групи домішки цитратів хрому, селену, кобальту та цинку (30 мкг Cr, 25 мкг Se, 20 мкг Co та 20 мг Zn/кг с. р. раціону) сприяло підвищенню антиоксидантних процесів в організмі та середньодобових надоїв молока на 6,6 %. Згодовування коровам III дослідної групи аналогічної мінеральної домішки з іншим вмістом кобальту та цинку (30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Co та 10 мг Zn/кг с. р. раціону) підсилювало антиоксидантні процеси шляхом підвищення активності каталази, глютатіонпероксидази та супероксиддисмутази, зниження процесів перекисного окиснення ліпідів у крові, збільшення у молоці вмісту жиру на першому і другому місяцях її застосування на 0,07 та 0,20 % (абсолютних) та середньодобових надоїв молока відповідно на 3,3 та 7,8 %.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади та прикладні механізми державного регулювання розвитку внутрішньої торгівлі. Розкрито теоретичні основи державного регулювання розвитку такої торгівлі. Узагальнено методичні положення щодо формування та реалізації механізмів державного регулювання розвитку внутрішньої торгівлі, їх інструментів та засобів. Проаналізовано стан і тенденції розвитку зазначеної торгівлі на сучасному етапі поступу України. Оцінено ефективність застосовуваних державою механізмів регулювання розвитку вітчизняної внутрішньої торгівлі. Визначено стратегічні пріоритети та механізми державного регулювання розвитку цієї торгівлі в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-27 + П671-451.2

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено експериментальні дані щодо впливу цитрату нікелю, отриманого з використанням нанотехнології, на імунобіологічні показники та антиоксидантний захист в організмі корів. Встановлено, що додавання до раціону корів на 9-му місяці тільності та в перші два місяці після отелення цитрату нікелю в кількості 0,1 мг/кг с.р. корму (II група) і 0,3 мг/кг с.р. корму (III група) позитивно вплинуло на функціонування антиоксидантної системи та імунобіологічні показники організму тварин з певними відмінностями. Впродовж першого місяця згодовування у крові тварин II групи спостерігалося підвищення активності каталази на 11,18 % та СОД - на 28 %. У крові тварин III групи спостерігалося незначне підвищення активності каталази на 4,9 % та активності СОД - на 18,37 %. Впродовж другого місяця згодовування спостерігалося підвищення активності глутатіонпероксидази у крові тварин обох груп - відповідно, на 10,38 та 9,91 %, а також підвищення активності СОД на 25,25 % у крові тварин III групи. Згодовування коровам цитрату Ni протягом 2 місяців після отелення сприяло вірогідному зменшенню вмісту ГПЛ: у крові корів II групи - на 4,2 %, а у корів III групи - на 2,4 %. Спостережено також тенденція до зменшення вмісту у крові ТБК-активних продуктів, які є кінцевим метаболітом ПОЛ. Згодовування коровам цитрату нікелю в кількості 0,1 мг/кг (II група) сприяло вірогідному зменшенню вмісту циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові на 19,2 %, а у тварин III групи, яким згодовували 0,3 мг/кг с. р. корму, - на 18,9 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-273.96 + П847.325

Рубрики:

Кролівництво

Імунітет тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.2 + П60-873.93

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ