Мета роботи - аналіз категорії "економічна ефективність виробничої діяльності" в контексті функціонування гірничо-збагачувальних підприємств (ГЗП) України. Основною методикою дослідження є сукупність методів аналізу, синтезу, систематизації, формалізації, а також використання методу експертних оцінок для визначення сутності економічної ефективності виробничої діяльності ГЗП. Надано класифікацію економічної ефективності виробничої діяльності залізорудних ГЗП. Запропоновано авторську адаптацію терміну "економічна ефективність" у контексті виробничої діяльності залізорудних ГЗП, розроблено її класифікацію та методику оцінки. Запропоновано комплексний інтегральний показник оцінки економічної ефективності виробництва залізорудних ГЗП.

Здійснено грунтовний аналіз системи економіко-екологічного моніторингу залізорудного гірничо-збагачувального виробництва у контексті екологізації. Запропоновано шляхи його вдосконалення з метою підвищення ефективності системи управління.

Предмет дослідження - функціонування недержавних пенсійних фондів (НПФ) як суб'єктів недержавного пенсійного страхування (ПС) та окреслення перспектив їх розвитку в Україні. Мета роботи - узагальнення теоретичних положень функціонування недержавних пенсійних фондів, охарактеризувати їх основні види та здійснити аналіз сучасних тенденцій та особливостей функціонування недержавних пенсійних фондів, як основних учасників недержавного ПС і на основі цього окреслити перспективи подальшого розвитку недержавного ПС в Україні. Роботу виконано на основі досліджень сучасних наукових поглядів щодо визначення суті і розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення та недержавного ПС в Україні. Висвітлено проблеми становлення недержавного пенсійного забезпечення та функціонування недержавних пенсійних фондів. Висновки: основними перешкодами на шляху до розвитку недержавного ПС є недостатній рівень державної підтримки, а також низький рівень довіри населення до НПФ. Суттєвим фактором, що стримує розвиток НПФ, також є обмеження інвестиційної політики НПФ через встановлення досить вузького кола інструментів, в які дозволяється вкладати пенсійні активи. З огляду на вищезазначене, необхідною є розробка та провадження дієвих заходів, які б сприяли вдосконаленню функціонування НПФ та розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Першочерговим завдання повинно стати удосконалення контролю за діяльністю НПФ, зокрема розробка адекватної моделі, що надасть змогу реально оцінити рівень їх розвитку, їх фінансовий стан та стресостійкість (стрес-тести). Важливим є завдання удосконалення законодавчого регулювання інвестиційної діяльності НПФ та розширення інструментів для інвестування пенсійних активів громадян, враховуючи їх надійність, ліквідність і прибутковість. З метою підвищення обізнаності населення у сфері недержавного пенсійного забезпечення в Україні та зміцнення його довіри до НПФ потрібно проводити постійну системну роз'яснювальну роботу. Зазначено, що держава має активно сприяти розвитку та вдосконаленню НПЗ, оскільки це надасть змогу позбавити солідарну систему тих проблем, з якими вона стикнулася за роки свого існування.

Предмет дослідження - державний бюджет та місцеві бюджети України. Мета дослідження - аналіз виконання державного та місцевих бюджетів України. Методи, що було використано у процесі дослідження: узагальнення, метод порівняльного аналізу, статистичний та інші методи дослідження. Проаналізовано доходи та видатки державного та місцевих бюджетів України, міжбюджетні трансферти. Галузь застосування результатів - Міністерство фінансів України, Верховна Рада України. Висновки: бюджет є регулятором економіки, що відображає обсяги необхідних державі фінансових ресурсів, визначає конкретні напрями використання коштів, спрямовує фінансову діяльність держави. Неефективне використання бюджетних коштів є загальнодержавною проблемою. Забезпечення ефективного використання бюджетних коштів сприятиме стабільності фінансової системи держави, стане запорукою розширеного відтворення, позитивного впливу на кількісні та якісні показники економічного життя країни.

Вперше досліджено художній світ А. Мороза крізь призму межових ситуацій як психологічної домінанти світосприйняття письменника. Осмислено вивільнення митця з лещат соцреалізму, творчу еволюцію в модерністському експериментуванні та наближення до постмодернізму. Ракурс обсервації увиразнює концептуальне тяжіння А. Мороза до репрезентації катастрофізму світовідчуття та драми свободи вибору, зумовлених пошуком самоідентифікації й усвідомленої моральної відповідальності. Аварії як наслідок штурмівщини, циклічність повернень до порогу вибору - константи поетики межових ситуацій, де аналепсія, концептуальні тропи, контамінація речей та власників, суб'єктивоване перекодування цінностей артикулюють психологізм вибору. З'ясовано, що внутрішній світ героїв репрезентують рефлективна свідомість, синтез конфліктів, активізація умовних форм, алюзій і міфопоетичних художніх прийомів, дифузія ліризму і сарказму. Естетичну повноту гомоцентричного конфлікту досягнено сув’яззю в образі божественного й інфернального.

Запропоновано визначення сутності економіко-екологічної ефективності, вдосконалено її класифікацію. Розглянуто сучасні методики оцінювання економіко-екологічної ефективності та підходи до її формування. Розроблено методику оцінювання цієї ефективності гірничо- збагачувальних підприємств на основі багатовимірної середньої зваженої. Виділено її складові за умов переходу до концепції сталого розвитку. Здійснено комплексне інтегральне оцінювання економіко-екологічної ефективності шести підприємств гірничо-збагачувального комплексу (ГЗК), що дозволило коректно та диверсифіковано підходити до її управління і підвищення. Розглянуго систему екологічного менеджменту на підприємствах і результати її впровадження. Розроблено систему комплексного економіко-екологічного моніторингу виробництва, удосконалено систему інформаційного забезпечення аналізу та прийняття рішень на гірничо-збагачувальних підприємствах. Запропоновано програму заходів щодо підвищення економіко-екологічної ефективності ГЗК. Вивчено підходи до адаптації програм заходів із підвищення вказаної ефективності гірничо-збагачувальних підприємств інших залізорудних басейнів до умов України.

Досліджено один із головних мотивів творчого доробку лауреата Народної Шевченківської премії І. Павлюка - мотив шляху духовної самоідентифікації ліричного героя та сліду як результату свідомого морального вибору. Емоційнопсихологічний портрет світовідчуття нашого сучасника-протагоніста знайшов відображення в романі-медитації у віршах "Паломник" і ліричній збірці "Перевізник мрій" І. Павлюка. Зі складових мотиву шляху (простір і час) акцентовано внутрішню мотивацію екзистенційного самопізнання через спілкування з Іншим, неприйняття суспільних стереотипів конформізму в пошуку сенсу життя. Наголошено на квазіпопулярність мотиву сліду в літературі. Поет шукає золотий перетин між земним і потойбічним, намагається утримати крихку гармонію між досконалістю природи і любов'ю до людей, але, осмислюючи "сліди" людської цивілізації, доходить висновку: гнила епоха тримається на нашій крові та печерному страхові. Досліджено метафоричну щільність відображення внутрішніх станів ліричного героя, процес поляризації потреб тіла та душі, прагнення межової зустрічі Бога-поета з "олюдненим" дияволом. У системі координат художнього світу І. Павлюка вертикаль слугує духовним опертям у сутінках втрат як особистісного, так і суспільного характеру. Семантична палітра представлена золотим, синім, білим, кривавим і чорним, відбиваючи кольори національного прапора та невідворотність трагізму жертовної любові. Узагальнено засоби художнього осмислення поліфонічності душі сучасника з низьким больовим порогом у розбалансованому світі. Проаналізовано стильові домінанти, прийоми творення чуттєвого образу, особливості поєднання народнопоетичної традиції та новаторства в творчості поета, проведено компаративні паралелі з координатами художніх світів всесвітньо відомих письменників Т. Шевченка, Дж. Байрона, Ж. Сарамаго, Ш. Хіні, Ч. Айтматова, Й. Бродського в осягненні творчого поступу І. Павлюка.