Визначено що собою являє товар в наукоємних організаціях, специфіку даних товарів. Розкрито основні підходи та принципи до формування маркетингової інформаційної системи в наукоємних організаціях. Схематично зображено як має виглядати маркетингова інформаційна система в наукоємних організаціях, тобто її структура, взаємозв'язки, інформаційні потоки, форми та види збору маркетингової інформації, учасники процесу обміну інформації.

Досліджено основні тенденції інноваційного розвитку економіки України з використанням методологічної основи маркетингової діяльності. Проаналізовано підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств та шляхи її підвищення. Наведено схему інноваційної основи виробництва для одержання конкурентних переваг. Проведено первинний аналіз ймовірних напрямків здійснення інноваційних перетворень з урахуванням потреб промислових споживачів. Підкреслено, що інноваційний розвиток є закономірним для сучасної економічної системи, як світової, так і України. Окреслено та обгрунтовано потреби виробництва, що мають бути покладені в основу інноваційного розвитку.

Исследованы основные тенденции инновационного развития экономики Украины с использованием методологической основы маркетинговой деятельности. Проанализированы подходы к оценке конкурентоспособности предприятий и пути ее повышения. Приведена схема инновационной основы производства для получения конкурентных преимуществ. Проведен первичный анализ вероятных направлений осуществления инновационных преобразований с учетом нужд промышленных потребителей. Подчеркнуто, что инновационное развитие является закономерным для современной экономической системы, как мировой, так и Украины. Очерчены и обоснованы нужды производства, которые должны быть положены в основу инновационного развития.

The main tendencies of innovation development of Ukraine's economy with the application of the methodological basis of marketing activities are being analyzed. The primary analysis of the probable directions of carrying out innovative transformations allowing for the requirements of industrial consumers has been made.

Проаналізовано економічну сутність технології, її місце і роль і економічній системі, вплив на всіх рівнях (мікро, мезо-, та макрорівні), а також зв'язок із циклами економічного обсягу. Наведено таблиці: складові поняття "технологія"; напрямки технологічного розвитку залежно від стану ринку; роль технології в економічній системі. Акцентовано увагу на дуальній природі технології та принципах визначення її вартості та споживчої вартості (технологія як об'єкт обміну).

Проанализирована экономическая сущность технологии, ее место и роль и экономической системе, влияние на всех уровнях (микро, мезо- и макроуровне), а также связь с циклами экономического объема. Помещены таблицы: составляющие понятие "технология"; направления технологического развития в зависимости от состояния рынка; роль технологии в экономической системе. Акцентировано внимание на дуальной природе технологии и принципах определения его стоимости и потребительской стоимости (технология как объект обмена).

Aanalyzed the economic essence of technology, its place and role and the economic system, the impact on all levels (micro, meso and macro level), as well as liaison with the cycles of economic volume. Put the table: is the concept "technology", the direction of technological development, depending on market conditions, the role of technology in the economic system. Paper emphasizes the dual nature of technology and the principles of determining its value and use value (technology as an object of exchange).

Мета роботи - розробка моделі товару "технологія" для забезпечення ефективного управління технологією як товаром за умов ринкової економіки. Розроблено матрицю оцінювання конкурентоспроможності технології на основі зазначеної моделі. Для досягнення мети в ході дослідження використовувались такі методологічні підходи та методи, як: системно-структурний підхід, що дозволив визначити склад і сутнісні зв'язки п'яти рівнів моделі технології як товару (ідея, логічний спосіб реалізації, фізичний, організаційний та правовий способи реалізації технології); методи узагальнення, порівняння та аналогії, що дозволили проаналізувати існуючі моделі товару в маркетингу та використати досвід аналізу товару для такого об'єкта, як технологія, а також аналізу та синтезу, що уможливило розробку матриці оцінювання конкурентоспроможності технології. Результатом роботи стала структурована п'ятирівнева модель із обгрунтуванням і зазначенням змісту кожного рівня. Надана модель розкриває особливості аналізу саме технології в контексті її використання потенційним споживачем, враховуючи всі її компоненти та особливості передавання і впровадження у виробництво. Особливості використання та впровадження включають всі складові та ситуації: від виникнення ідеї товару, як відповіді на базову потребу споживача, до правового супроводу процесу передавання такого синтетичного об'єкта, як технологія, що може складатись із об'єктів інтелектуальної власності різного змісту (промисловий зразок, патент, марка тощо). Розробка уможливлює проведення більш точного та якісного оцінювання ринкової привабливості та конкурентоспроможності технології як товару, що є актуальним з огляду на стрімкий розвиток технологічного ринку.

Розглянуто існуючі моделі проведення технологічного аудиту, визначено та узагальнено основні складові та показники ринкового блоку моделей, проаналізовано обмеження існуючих моделей. Проаналізовано необхідні умови для створення нової моделі оцінювання ринкової привабливості технології на маркетингових засадах, також враховано та описано специфіку технології як товару. На базі маркетингового підходу запропонована структурно-логічна схема аналізу. На її базі запропонована деталізована модель оцінювання ринкової привабливості технології із покроковою деталізацією заходів та визначенням результатів на кожному етапі роботи. Модель охоплює п'ять етапів і передбачає поступове уточнення ступеню привабливості, починаючи від принципової можливості технології бути вбудованою в технологічний уклад, в межах якого працює ринок, до визначення ступеню привабливості для безпосереднього покупця.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)305.851-55 + К5(4УКР)

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Загальна технологія машинобудування. Обробка металів

Шифр НБУВ: Ж72699 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання конкурентоспроможності товару, пов'язаних із побудовою моделей товару згідно структурно-статичного, структурно-динамічного, перцепційного, ресурсно-споживчого, та процесно-технологічного підходів. Визначено, що існуючі на сьогодні маркетингові моделі товару не враховують всієї складності поведінки споживача, оскільки не беруть до уваги процес задоволення потреби в контексті певної технології споживання товару. Розроблена модель товару як технології задоволення потреб споживачів в межах процесно-технологічного підходу містить три концептуальні рівні (принцип задоволення потреби споживача, спосіб реалізації принципу та фізичну реалізацію способу), органічно доповнює існуючі моделі та створює підгрунтя для комплексного оцінювання конкурентоспроможності товару із урахуванням технології задоволення потреби, що базується на певній моделі поведінки споживача.

Проаналізовано внутрішні зв'язки між маркетинговими моделями товару та моделями аналізу конкурентоспроможності бізнесу, зокрема моделлю 5 сил М. Портера та бізнес-моделями. Наведено класифікацію маркетингових моделей товару із зазначенням ключових складових та загального спрямування аналізу товару для кожної моделі. Розроблено структурно-функціональну модель, яка, на відміну від існуючих, зосереджується не на цінності, яку надає товар споживачеві, а на його технологічно-функціональній базі. Модель містить три рівні: функціональне ядро, структурно-функціональна надбудова та розширений функціонал. Наведена модель є більш прийнятною для аналізу технологічно складних промислових товарів та інноваційних наукоємних товарів, оскільки від наявності функціонального ядра товару та можливості компанії його монополізувати залежить її конкурентоспроможність та стратегічна стабільність ринкового положення. Також наведено моделі можливо використовувати для аналізу бізнесу в контексті бізнес-моделей, серед яких актуальними є бізнес-модель CANVAS та бізнес-модель Зозульова О. В. Перша зосереджена на складових бізнесу, таких як ключові споживачів, джерела ресурсів та склад витрат, ключові партнери та цінності для споживача, ключові ресурси тощо. Аналіз структурно-функціональної моделі товару в межах даної бізнес-моделі дозволяє уточнити виробничі аспекти конкурентоспроможності за кількома складовими. Друга бізнес-модель побудована на основі ланцюжка цінності М. Портера, та передбачає аналіз шляхів набуття конкурентоспроможності за рахунок виділення ключових бізнес-процесів. Структурно-функціональна модель товару є важливою складовою, що впливає на формування виробничих процесів, які є ключовими для промислового ринку. В контексті використання структурно-функціональної моделі розроблена форма для аналізу створення цінності для споживача за допомогою товару. Окремо розроблено матрицю для аналізу потенціалу стійкості бізнесу в залежності від того, чи є монополізованим перший рівень товару і хто є його власником. Зосередженість структурно-функціональної моделі на технологічних аспектах дозволяє визначити потенціальні загрози бізнесу в залежності від того, кому належить право власності на ключові технологічні вузли та процеси. Відповідно, бізнес є або захищеним, або таким, що масово тиражується та існує, поки є вільний обсяг ринкового попиту або ж є інші, нетехнологічні, маркетингові переваги.

Розглянуто теоретичні, методологічні та практичні аспекти реалізації інноваційних процесів промисловими підприємствами України за умов перебудови економічних зв’язків у контексті інтенсифікації інноваційної складової їх діяльності. Охарактеризовано загальні засади здійснення інноваційної діяльності, проаналізовано поняття "інноваційна діяльність", "інновація". Визначено маркетингове підгрунтя впровадження інноваційних проектів і наведено методики обрахунку їх привабливості з урахуванням ризиків. За допомогою статистичних даних проаналізовано стан промислового ринку інноваційної продукції, визначено особливості узгодження попиту та пропозиції, тенденції розвитку інноваційної складової діяльності промислових виробників. Розглянуто питання інноваційної інфраструктури, зокрема маркетингової інформаційної системи, як ключової складової діяльності підприємства, що відіграє головну роль під час прийняття рішень щодо розвитку інноваційних проектів, та надано відповідні рекомендації.

Висвітлено питання технологічного прогнозування на промислових підприємствах. Зазначено наріжну роль, яку відіграє технологія у формування конкурентоспроможності промислового підприємства, і, відповідно, необхідність врахування перспектив її розвитку під час стратегічного планування. Зазначено, що роль технологічного прогнозування останнім часом значно зросла з огляду на інноваційний характер конкуренції на багатьох промислових ринках. З'ясовано, що технологічне прогнозування на сьогодні набуває найбільш популярної форми форсайт-методу, що передбачає залучення значної кількості ресурсів, учасників, вимагає збору великого масиву даних, що виконується переважно великими компаніями-технологічними лідерами, або на рівні держави чи окремих ділових угрупувань. Для компаній невеликого розміру такий метод прогнозування є занадто складним та дорогим, вони потребують менш масштабних інструментів. Визначення необхідного набору засобів прогнозування вимагає уточнення об'єкту дослідження: що саме підлягатиме аналізу. Технологія, як об'єкт дослідження, є складною системою, що взаємодіє із зовнішнім та внутрішнім середовищем підприємства, окрім того, вона має власні специфічні особливості, як наприклад, ефект синергії, життєвий цикл, тощо. Отже, аналіз має йти у трьох напрямках: прогнозування стану зовнішнього середовища, що охоплює класичні фактори маркетингового середовища, на макро- (політико-правове, економічне, демографічне, соціокультурне, науково-технічне середовище) та мікрорівні (конкуренти, постачальники тощо); прогнозування потенційних змін самої технології, із урахуванням її особливостей: нелінійності її розвитку, ефектів синергії, особливостей життєвого циклу; прогнозування сфери впливу технології: товару, його особливостей, його життєвого циклу, стану ресурсів, особливостей організації підприємств, технологій управління, можливостей використання нових ресурсів та модернізації існуючих. Поєднання аналізу щодо цих трьох складових дає комплексне бачення технологічного розвитку, що може бути покладене в основу стратегічного корпоративного планування підприємства.