Проанализирована серия исследований, нацеленных на разработку концепции, которая могла бы сфокусировать внимание на формировании и развитии способности студентов общаться на иностранном языке в контексте личностно-ориентированного обучения. Отмечено, что развитие и совершенствование умений восприятия иностранной речи на слух состоит в формировании способности обучаемых воспринимать на слух и понимать естественную речь в соответствии с их потребностями как в ситуациях общения, так и в ситуациях восприятия иностранной речи, предъявляемой в записи или средствами массовой коммуникации.

Проаналізовано серію досліджень, націлених на розробку концепції, яка могла б сфокусувати увагу на формуванні та розвитку здатності студентів спілкуватися іноземною мовою в контексті особистісно-орієнтованого навчання. Відзначено, що розвиток і вдосконалення вмінь сприйняття іноземної мови на слух полягає у формуванні здібності учнів сприймати на слух і розуміти природну мову відповідно до їх потреб як в ситуаціях спілкування, так і в ситуаціях сприйняття іноземної мови, пропонованої в записі або засобами масової комунікації.

Analyzed a series of studies aimed at developing concepts that would focus on the formation and development of students' ability to communicate in a foreign language in the context of student-centered learning. It is noted that the development and improvement of skills of perception of foreign speech comprehension is to build students' abilities to perceive and understand by hearing natural speech in accordance with their needs in communication situations and in situations of perception of foreign language required in writing or by means of mass communication.

Рассмотрены организационно-педагогические аспекты проблемного обучения как педагогической технологии и методики. Подчеркнуто, что проблемное обучение может служить различным целям и органично применяться в различных действующих педагогических технологиях. Осуществлена классификация педагогических технологий по целевой ориентации, по определению места ученика в системе обучения. Выделены разновидности проблемного обучения. Доказано, что концепция проблемного обучения направлена в своей основе на развитие, а не усвоение знаний, но вместе с тем в ней заложена идея развития прочности знаний при их самостоятельном усвоении и наработке студентами.

Розглянуто організаційно-педагогічні аспекти проблемного навчання як педагогічної технології та методики. Підкреслено, що проблемне навчання може служити різним цілям і органічно застосовуватися в різних педагогічних технологіях. Здійснено класифікацію педагогічних технологій за цільовою орієнтацією, за визначенням місця учня в системі навчання. Виділено різновиди проблемного навчання. Доведено, що концепція проблемного навчання спрямована в своїй основі на розвиток, а не засвоєння знань, але разом з тим у ній закладена ідея розвитку міцності знань за їх самостійного засвоєння і напрацювання студентами.

We consider the organizational and pedagogical aspects of problem-based learning as an educational technology and techniques. Stressed that the problem training can serve different purposes and used in various organic active teaching techniques. Carried out a classification of educational technology to target orientation, by definition, places the student in the education system. Marked variations problem-based learning. It is proved that the concept of problem-based learning is aimed at its core thedevelopment, rather than acquisition of knowledge, but at the same time, it is the idea of the strength of knowledge in their independent learning and operating time students.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2 + Д217.1

Рубрики:

Оболонка Землі

Умови виявлення та проявлення землетрусів. Сейсмогеологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В межах побудованої тривимірної P-швидкісної моделі мантії Південно-Східної Азії розглянуто швидкісну будова мантії під о-вом Суматра та його оточенням з визначенням можливих передумов у глибинній будові мантії для прояву землетрусів у регіоні. Модель одержано в результаті застосування методу тейлорового наближення для розв'язання задачі сейсмічної томографії часів приходу P-хвиль, запропонованого В. С. Гейком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вогнища катастрофічних землетрусів 26 грудня 2004 р. і 28 березня 2005 р. поблизу о-ва Суматра розміщуються на продовженні Альпійсько-Гімалайського мобільного поясу, що охоплює південні, південно-західні регіони України і території сусідніх країн. Цей пояс і місцеві сейсмоактивні зони в межах Східноєвропейської платформи визначають сейсмічну небезпеку країни і сейсмічний ризик різних об'єктів. Виконано аналіз причин і наслідків землетрусів поблизу Суматри. На базі одержаних результатів сформульовано основні завдання, які слід вирішувати українській сейсмології для зниження сейсмічного ризику. Наведено результати дослідження глибинної будови середовища в районі виникнення вогнищ землетрусів 26 грудня 2004 р. та 28 березня 2005 р. і результати практичного використання записів цих подій, зареєстрованих українськими сейсмічними станціями, для уточнення параметрів сейсмічної небезпеки (на прикладі Чорнобильської АЕС).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто швидкісну будову мантії нафтогазоносних регіонів України. Виявлено закономірності швидкісної будови цих районів. Виділено два типи мантійних зон - для крайових частин Східноєвропейської платформи та рифтової структури (Дніпровсько-Донецька западина). Встановлено зв'язок між швидкісними аномаліями шару Голицина - Гейки, який є швидкісною характеристикою перехідної зони мантії, та найбільшими родовищами нафти і газу України, тобто швидкісні характеристики тектоносфери містять інформацію про зони нафтогазоутворення.

На підставі аналізу найновіших матеріалів геофізики (включно із вперше одержаною тривимірною моделлю структури верхньої мантії до глибин 700 - 1000 км), геології та металогенії розглянуто зв'язок розміщення родовищ рудних корисних копалин з глибинною будовою кори і верхньої мантії Українського щита. Відзначено чітку просторову приуроченість родовищ і рудопроявів кольорових, рідкісних і благородних металів до зон глибинних розломів, колізійних та шовних зон, меж мегаблоків з різним складом кори, особливостями рельєфу меж поділу в літосфері та шарі Голицина - Гейка, геотермічних і геоелектричних аномалій. Обговорено завдання подальших детальних досліджень перебудови земної кори під впливом мантійних процесів з метою встановлення нових детальніших закономірностей формування і розміщення родовищ корисних копалин різних генетичних типів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2 с1/8

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2 + Д221(922.8)9

Рубрики:

Оболонка Землі

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано побудовану тривимірну швидкісну модель мантії Індокитаю та його оточення за допомогою методу сейсмічної томографії з використання Тейлорового наближення ейконалу та хвильового рівняння, запропонованого В. С. Гейком. Результати надано у вигляді горизонтальних і вертикальних перетинів. Розглянуто швидкісні мантійні структури Індокитаю та суміжних із ним регіонів, що зазнають впливу безпосередньо мантійних швидкісних структур Індо-Австралійської плити із заходу та півдня, а з північного сходу - впливу швидкісних структур Південнокитайської платформи. До глибини 75 - 100 км зафіксовано поділ на центральний високошвидкісний сейсмічний літосферний блок (блоки центральної та східної частин Південнокитайського моря, Південний Китай, північ блока Індокитай), облямування низькошвидкісними структурами та високошвидкісну сейсмічну літосферу Індо-Австралійської плити.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(47ІТА)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто нафтове родовище Білий Тигр (в'єтнамський шельф Південнокитайського моря) з великим масивним нафтовим покладом у розущільнених породах кристалічного фундаменту та самими потужними дебітами з колекторів-метасоматитів, що є єдиним вуглеводневим гігантом, у формуванні якого за незалежними мінералогічно-геохімічними та сейсмотомографічними критеріями доведено участь трансмантійних (від поверхні ядра до верхніх шарів літосфери) тепломасопотоків - плюмів. Ці високоенергетичні флюїди, що є полікомпонентними газовими сумішами у надстислому стані, відіграють різноманітну нафтидогенеруючу роль, включаючи лавиноподібне утворення різних вуглеводнів за їх взаємодії з різноманітними субстратами (доманікити та інші гідрокарбопеліти, нафтиди давніших генерацій, кристалічні та осадові породи з підвищеним вмістом дисперсних вуглеводнів у різних формах). Це дає змогу використовувати родовище Білий Тигр та інші родовища зон інтенсивного нафтогазонакопичення у Південнокитайському морі та суміжних регіонах Південно-Східної Азії як полігони з вивчення фундаментальних закономірностей нафтидогенезу. Одержані дані, що мають попередній характер, підтверджують геосинергетичну концепцію вуглеводнево-генерувальних систем як парадигму нафтогазової геології XXI ст., яка за належного рівня обгрунтування має замінити осадово-міграційну доктрину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто цикл робіт з сейсмічної томографії Східноєвропейської платформи. Наведена швидкісна картина відповідає мантії під Феноскандинавським щитом - північно-західної частини платформи. Основною швидкісною характеристикою мантії під Феноскандією, погодженою за вертикальними і горизонтальними перерізами, є загальна інверсність швидкісної будови мантії. Мантію під основною частиною Феноскандїї за швидкісними характеристиками поділено на три групи. До першої належить мантія під Карельським, Біломорським, Центральнокольським і Мурманським блоками Кольсько-Карельского мегаблока, Прибалтійським мантійним блоком і Свекофенським блоком-1. Друга група - мантія під Лапландсько-Біломорським поясом-2, Свекофенським блоком-2, Свеконорвезьким мегаблоком. Третя група - це мантійні зони під Прибалтійським блоком, Свекофенським блоком-1, Лапландсько-Біломорським поясом-1, що є перехідною між першою і другою групами. Основні межі розділення мантії під Феноскандією погоджені як за горизонтальними, так і за вертикальними перерізами. Ці межі визначено: за загальними швидкісними мантійними характеристиками - розділенням мантії за швидкісними характеристиками горизонтальних перерізів; за особливостями розподілу швидкостей - наявністю субгоризонтальних високошвидкісних похилих шарів, що поширюються із шару сейсмічної літосфери в шар Голіцина-Гейка. Високошвидкісні похилі шари виділяють мантійну зону під Трансскандинавською магматичною зоною і в межах мантії під Кольсько-Карельським мегаблоком, а також зону поширення впливу мантії під Північною Атлантикою на схід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.2

Рубрики:

Оболонка Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.1

Рубрики:

Умови виявлення та проявлення землетрусів. Сейсмогеологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто швидкісну будову мантії під Південно-Східною Азією з метою можливого виділення швидкісних мантійних колонок, установлення зв'язку їх з нафтогазовими басейнами. Детально проаналізовано особливості швидкісної будови перехідної зони, зони поділу-1, середньої мантії, зони поділу-2, нижньої мантії у зв'язку з вибором мантійних колонок. За швидкісними характеристиками мантії виявлено змінну активізацію мантії.