Мета роботи - розробити організаційно-методичні умови формування мотивації студентів і визначити їх ефективність. Дослідження проведено зі студентками III курсу заочного відділення факультету початкової освіти (53 особи). Використано наступні методи: тестування теоретичних знань, рухові тести, експрес-метод оцінки фізичного здоров'я (Г. Л. Апанасенка), психологічні методи: мотивація навчання (Т. І. Ільїна), мотивація до успіху (Т. Елерс), експрес-діагностика емпатії (І. М. Юсупова), методи математичної статистики. Виявлено фактори, які негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовленості студенток заочного відділення факультету початкової освіти. Запропоновані організаційно-методичні умови активізації самостійної діяльності студентів заочної форми навчання є основою для підвищення мотивації до самостійного вивчення навчально-методичної літератури, підвищення рівня теоретичних знань у галузі фізичного виховання, підвищення рівня рухової активності за допомогою різних форм систематичних занять фізичними вправами.

Вперше визначено особливості професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів педагогічних спеціальностей на різних формах навчання, які відрізняються недостатнім рівнем теоретико-методичних знань на заочній формі навчання та фізичною підготовленістю, що у більшості студенток знаходиться на рівні учнів молодших класів. Визначено лімітувальні чинники, що негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів заочної форми навчання, серед яких: відсутність обов'язкових занять із фізичного виховання, низький рівень рухової активності, необізнаність з нормами професійно-прикладної фізичної підготовленості вчителів початкових класів, відсутність цілеспрямованих предметних самостійних занять і низький рівень мотивації до самовдосконалення. Визначено структуру мотиваційних чинників, що впливає на активність самостійних занять студентів, серед яких: адекватність самооцінки фізичних можливостей, мотивація до успіху, мотив одержання знань, мотив оволодіння професією, емпатія до дітей. Визначено можливість формування мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студенток заочної форми навчання у разі дотримання спеціальних педагогічних умов організації та методичного забезпечення навчально-виховного процесу з фізичного виховання з використанням системи предметних цілеспрямованих самостійних занять. Одержало подальший розвиток уявлення, щодо ціннісних орієнтації студентів педагогічних спеціальностей та динаміки їх ієрархії на різних курсах навчання; структури мотивації студентів до занять фізичними вправами з урахуванням емпатії й адекватності самооцінки фізичних можливостей.

Представлено патогенетично, експериментально та клінічно обгрунтоване рішення актуальної задачі стоматології - підвищення ефективності лікування карієсу зубів різної інтенсивності за рахунок використання сучасних гіомерів і високих концентрацій озону у поєднанні з карієспрофілактичним комплексом препаратів. Застосування в експерименті під час пломбування препарованих порожнин у тварин, що знаходилися на карієсогенному раціоні, високих концентрацій озону (5 мг/л) і карієспрофілактичного комплексу знизило кількість каріозних порожнин, глибину ураження карієсом зубів та атрофію альвеолярного відростка, нормалізувало мінералізуючий індекс пульпи. Застосування в клініці гіомера Beautifil II у поєднанні з терапевтичним комплексом, що включав озонову обробку каріозних порожнин перед пломбуванням, адаптогенні та ремінералізуючі препарати, дозволило одержати редукцію карієсу за 2 роки спостереження в 42,5 % пацієнтів, поліпшити гігієну порожнини рота, нормалізувати біохімічні параметри ротової рідини, поліпшити мінералізацію емалі зубів, нормалізувати функціональні реакції мікрокапілярного русла на жувальне навантаження, покращити крайове прилягання та зменшити крайове фарбування пломб.

Мета роботи - визначити рівень теоретичних знань студенток факультету початкової освіти різних форм навчання у галузі фізичної культури. Дослідження проведено в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини на факультеті початкової освіти. У констатувальному експерименті брали участь 60 студенток денного й 60 - заочного відділення II і IV курсів навчання. У формувальному експерименті взяли участь студентки III курсу заочної форми навчання, у контрольній - 25, в експериментальній - 28. Усі досліджувані були жіночої статі. Середній вік студенток II курсу - 18 - 19 років, IV-го - 21 - 22 роки. Опитування досліджуваних проведено задля оцінки теоретичних знань із фізичного виховання. Розроблено 62 питання, які стосувались олімпійської тематики, теорії фізичної культури, здорового способу життя й методики використання фізичних вправ і самоконтролю. Студентам надавалося чотири варіанти відповідей, із яких один був правильний. Питання входили не лише в програму фізичного виховання студентів ВНЗ, а й у програму учнів молодших класів із фізичної культури. Організація дослідження. Дослідження проведено за кілька етапів: I-й лютий - травень 2017 р. проведення констатувального експерименту. Дослідження теоретичних знань студенток II і IV курсів різних форм навчання. Порівняння їх результатів, визначення динаміки від II до IV курсу навчання, аналіз і визначення особливостей їх професійно-прикладної фізичної підготовки. II етап - вересень - грудень 2017 р. - проведення формувального педагогічного експерименту для перевірки ефективності організаційно-методичних умов формування мотивації студенток III курсу заочного навчання до самовдосконалення протягом навчального року. У процесі дослідження відібрано фактори, які негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовленості студенток заочного відділення факультету початкової освіти, а також розроблено організаційно-методичні умови формування мотивації студенток заочної форми навчання до фізичного виховання й перевірено їх ефективність на практиці. Висновки: проведені дослідження надають підставу рекомендувати розроблені організаційно-методичні умови формування мотивації студентів педагогічних спеціальностей, які навчаються заочно, у практику роботи кафедр фізичного виховання.

Мета роботи - визначити рівень теоретичних знань студенток факультету початкової освіти різних форм навчання у галузі фізичної культури. Дослідження проведено в Уманському державному педагогічному університеті ім. Павла Тичини на факультеті початкової освіти. У констатувальному експерименті брали участь 60 студенток денного й 60 - заочного відділення II і IV курсів навчання. У формувальному експерименті взяли участь студентки III курсу заочної форми навчання, у контрольній - 25, в експериментальній - 28. Усі досліджувані були жіночої статі. Середній вік студенток II курсу - 18 - 19 років, IV-го - 21 - 22 роки. Опитування досліджуваних проведено задля оцінки теоретичних знань із фізичного виховання. Розроблено 62 питання, які стосувались олімпійської тематики, теорії фізичної культури, здорового способу життя й методики використання фізичних вправ і самоконтролю. Студентам надавалося чотири варіанти відповідей, із яких один був правильний. Питання входили не лише в програму фізичного виховання студентів ВНЗ, а й у програму учнів молодших класів із фізичної культури. Організація дослідження. Дослідження проведено за кілька етапів: I-й лютий - травень 2017 р. проведення констатувального експерименту. Дослідження теоретичних знань студенток II і IV курсів різних форм навчання. Порівняння їх результатів, визначення динаміки від II до IV курсу навчання, аналіз і визначення особливостей їх професійно-прикладної фізичної підготовки. II етап - вересень - грудень 2017 р. - проведення формувального педагогічного експерименту для перевірки ефективності організаційно-методичних умов формування мотивації студенток III курсу заочного навчання до самовдосконалення протягом навчального року. У процесі дослідження відібрано фактори, які негативно впливають на стан професійно-прикладної фізичної підготовленості студенток заочного відділення факультету початкової освіти, а також розроблено організаційно-методичні умови формування мотивації студенток заочної форми навчання до фізичного виховання й перевірено їх ефективність на практиці. Висновки: проведені дослідження надають підставу рекомендувати розроблені організаційно-методичні умови формування мотивації студентів педагогічних спеціальностей, які навчаються заочно, у практику роботи кафедр фізичного виховання.