Розглянуто причинно-наслідкові тенденції ігнорування економічної підготовки учнів. Відзначено, що випускники шкіл повинні мати розвинуте економічне мислення, почуття власника, реального господаря, а також вміти прогнозувати свою діяльність, мати економічно усвідомлене ставлення до праці та її результатів, повинні орієнтуватись на раціоналізацію праці та підвищення її соціально-економічної ефективності, бути підготовленими до участі в управлінні виробництвом та здатними до морального вибору в ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю. Висвітлено питання ознаймлення учнів з ринковою економічною системою на уроках трудового навчання. Визначено критерії економічної ефективності продуктивної праці школярів.

Рассмотрены причинно-следственные тенденции игнорирования экономической подготовки учеников. Отмечено, что выпускники школ должны иметь развитое экономическое мышление, чувство собственника, реального хозяина, уметь прогнозировать свою деятельность, иметь экономически осознанное отношение к труду и ее результатам, должны ориентироваться на рационализацию труда и повышение ее социально-экономической эффективности, иметь подготовку к участию в управлении производством и способность к моральному выбору в ситуациях, связанных с экономической деятельностью. Освещен вопрос ознакомления учеников с рыночной экономической системой на уроках трудового обучения. Определены критерии экономической эффективности продуктивного труда школьников.

Визначено та комплексно проаналізовано витоки й еволюцію ідеологічних засад молодіжної політики в Україні від часів її перебування у складі СРСР до формування основ демократичної моделі в період трансформації сучасного українського суспільства. Зокрема, уточнено зміст поняття "молодіжна політика", визначено її ідеологічну основу, що спрямовує суб'єкт-об'єктні відносини у вирішенні молодіжних проблем, окреслено основні моделі та напрями реалізації молодіжної політики. Проаналізовано ідеологічні основи та принципи молодіжної політики. З'ясовано ідеологічні основи взаємовідносин держави та молоді в тоталітарному суспільстві та проаналізовано ефективність і наслідки молодіжної політики в радянський період. Досліджено зміну місця та ролі ідеології в пострадянський період, зокрема, визначено принципи молодіжної політики за умов кризи тоталітаризму, проаналізовано процес становлення політичного й ідеологічного плюралізму в українському суспільстві та його вплив на ефективність сучасної молодіжної політики. Окреслено основні суперечності, проблеми та перспективи формування демократичної моделі молодіжної політики, її ідеологічних пріоритетів у сучасному українському суспільстві.

Проаналізовано основні напрями реалізації молодіжної політики (МП) в Україні у найважливіших сферах життєдіяльності молоді, зокрема, суспільно-політичній (формування політичної культури, яка забезпечує спадкоємність політичних інститутів і сприяє стабільності політичної системи, стимулювання громадської активності молоді), соціально-економічній (створення належних умов для працевлаштування та професійного зростання молоді, забезпечення рівних умов для здобуття освіти), культурній (розвиток творчого й інтелектуального потенціалу молоді, підтримка обдарованих юнаків і дівчат). Висвітлено головні філософсько-ідеологічні принципи МП: неприпустимість патерналістських стосунків між державою та молоддю, залучення молоді на паритетних засадах до участі в усіх сферах суспільного життя, грунтування на об'єктивній оцінці умов життя, свідомості та поведінки молоді, проведення профілактичної роботи щодо запобігання проявам девіантної поведінки, молодіжного екстремізму, маргіналізації молоді. Підкреслено необхідність врахування культурної, соціальної, політичної неоднорідності соціальних груп молоді. Для подальшого дослідження вказано на проблему певних суперечностей, яких розгалуженість МП і взаємозв'язок її основних структурних підрозділів не виключає.

Проанализированы основные направления реализации молодежной политики (МП) в Украине в важнейших сферах жизнедеятельности молодежи, в частности, общественно-политической (формирование политической культуры, которая обеспечивает преемственность политических институтов и способствует стабильности политической системы, стимулирование общественной активности молодежи), социально-экономической (создание надлежащих условий для трудоустройства и профессионального роста молодежи, обеспечение равных условий для получения образования), культурной (развитие творческого и интеллектуального потенциала молодежи, поддержка одаренных юношей и девушек). Освещены главные философско-идеологические принципы МП: недопустимость патерналистских отношений между государством и молодежью, привлечение молодежи на паритетных началах к участию во всех сферах общественной жизни, обоснованность на объективной оценке условий жизни, сознания и поведения молодежи, проведение профилактической работы по предотвращению проявлений девиантного поведения, молодежного экстремизма, маргинализации молодежи. Подчеркнута необходимость учета культурной, социальной, политической неоднородности социальных групп молодежи. Для дальнейшего исследования указана проблема определенных противоречий, которых разветвленность МП и взаимосвязь ее основных структурных подразделений не исключает.

Main organization departments as well as philosophical and ideological fundamentals of domestic youth politics are analyzed in the article.

Розглянуто припущення про перехід українського суспільства від "желеподібного", безсуб'єктного радянського до суб'єктного. Стверджено, що до середини 1990-х рр. молодь розглядалася як об'єкт впливу, через що серйозно деформувався механізм спадкоємності поколінь, для молоді втрачали авторитет і соціальне визнання сім'я, школа, владні структури. Наголошено на необхідності громадянського виховання та прищеплення молоді основних політичних цінностей, для чого держава має здійснювати свій вплив через систему народної освіти до моменту повного формування в молодого покоління духовності, моральних принципів. Зазначено, що в Україні на сучасному етапі наявна демократичність молодіжного руху; законодавством знято майже всі обмеження на створення юначих об'єднань (за винятком деструктивних, кримінального характеру), а також непогані умови для формування у молоді високої національної свідомості та політичної культури.

Рассмотрено предположение о переходе украинского общества от "желеобразного", бессубъектного советского к субъектного. Утверждается, что до середины 1990-х гг. молодежь рассматривалась как объект воздействия, отчего серьезно деформировался механизм преемственности поколений, для молодежи теряли авторитет и социальное признание семья, школа, властные структуры. Отмечена необходимость гражданского воспитания и привития молодежи основных политических ценностей, для чего государство должно осуществлять свое влияние через систему народного образования до момента полного формирования у молодого поколения духовности, моральных принципов. Указано, что в Украине сегодня имеется демократичность молодежного движения; законодательством сняты почти все ограничения на создание юношеских объединений (за исключением деструктивных, уголовного характера), а также неплохие условия для формирования у молодежи высокого национального сознания и политической культуры.

Value orientations of youth in totalitarian and democratic societies are analyzed and compared in the article. Total young people's rejection of a totalitarian ideology and culture, their focus on democracy and freedom is stressed.