Розглянуто проблемні питання впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Здійснено порівняльний аналіз трьох форм звітності та показників фінансової стійкості підприємства. Визначено основні напрямки узгодження змін, які відбуваються у сучасних системах формування та аналізу фінансової звітності.

Запропоновано узагальнити та доповнити існуючу класифікацію грошових потоків. Обгрунтовано необхідність розробки нової класифікаційної ознаки з урахуванням глобалізації та інтеграції України до світової економіки.

Мета роботи - дослідження існуючих традиційних інструментів аналізу грошових потоків і пошук шляхів їх удосконалення з урахуванням управлінських потреб тактичного рівня. Проаналізовано класичні методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства, що застосовуються в сучасному менеджменті. Обгрунтовано актуальність пошуку нових аналітичних індикаторів для тактичного рівня управління грошовими потоками. Запропоновано доповнити існуючі класифікації грошових потоків ознакою ірівень впливу на процеси генеруванняі, у межах якої відокремлено активний і пасивний грошові потоки. Визначено складові вхідних і вихідних активних і пасивних грошових потоків. Розроблено методику поетапного аналізу показників генерування, трансформації та ефективності управління ними. Поділ грошових потоків на активні, пасивні та запропоновані аналітичні індикатори надасть змогу підприємству виявляти недоліки в управлінні короткостроковими вільними грошовими ресурсами. Інтерпретація даних показників дає відповідь на питання і наскільки ефективно управлінський персонал та власники підприємства використовують можливість пасивного генерування грошових потоків. Подальші дослідження необхідно проводити в напрямку практичного застосування одержаних результатів в управлінській діяльності вітчизняних підприємств.

Досліджено проблемні питання, пов'язані з розробкою облікової політики підприємства з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності. Розглянуто відмінності й ідентичність елементів облікової політики підприємства за національними стандартами та міжнародною практикою. Здійснено обгрунтування можливості уніфікації облікової політики.

Гірничодобувна промисловість належить до базових галузей України, а підприємства галузі є експортоорієнтованими. Це зумовлює пріоритетний розвиток технічного переозброєння діючих гірничих підприємств з метою підвищення ефективності гірничого виробництва в цілому. Основні виробничі фонди - найважливіша частина засобів виробництва, і тому вони відіграють вирішальну роль в економіці гірського підприємства. Важливими в господарській діяльності гірничо-збагачувальних підприємств є проблеми відтворення основних засобів. Відтворення основних фондів гірничорудного підприємства - один із найважливіших факторів активізації інвестиційної діяльності в гірській промисловості України. На даний час оновлення, модернізація і заміна застарілого обладнання стають головними чинниками підвищення віддачі основних фондів, зростання прибутку, продуктивності праці та, зрештою, збільшення економічного потенціалу гірничорудної галузі. Розвиток ринкових відносин привів до необхідності вдосконалення методів відтворення основних засобів. Від стану й ефективності використання основних засобів залежать кінцеві результати господарської діяльності підприємства. Основні засоби як головний елемент матеріально-технічної бази відіграють важливу роль у виробничо-господарській діяльності підприємства та мають використовуватися доцільно й ефективно. Тому робота в напрямі відновлення основних засобів підприємства є актуальною і виступає одним із основних питань у сучасних умовах економічної ситуації в державі. Сучасні тенденції економічного розвитку в Україні підвищують відповідальність суб'єктів господарювання за результати своєї діяльності, які значною мірою залежать від наявності основних засобів, їх технічного стану й ефективності використання. Поширеним питанням оновлення основних засобів є обгрунтування фінансування відповідних заходів: насамперед здійснюється оцінка цільових фондів підприємства, утворених з прибутку та кредитних ресурсів.