Розглядаються актуальні теоретико-методологічні аспекти основ синергетики. Значна увага приділена розкриттю теорії самоорганізації та інтерпретації основних її принципів, а також механізмів їх реалізації. Синергетичний підхід акцентує увагу на відкритих системах: неупорядкованих, нестійких, нерівноважених та нелінійних зв'язках.

Досліджено проблему розбудови синергетичної моделі світосприйняття та формування на її підставі нелінійної картини світу. Здійснено аналіз феномену ірреального, трансцендентального та віртуального в людському бутті, в духовній визначеності людини, її психіці. Осмислено у філософському ракурсі історичні аспекти життя, мистецтва, духовної культури народу.

Розкрито функції філософії, проаналізовано філософські категорії як мову філософії. Розглянуто питання філософії Стародавнього Китаю, староіндійської, античної, середньовічної філософії, європейського Ренесансу, емпіризму та раціоналізму у філософії Нового часу, німецької класичної філософії та філософії марксизму, генезису та формування української філософії. Висвітлено філософський зміст ірраціоналізму ХХ ст., тенденції новітньої соціальної філософії, глобальні проблеми сучасності.

Раскрыты функции философии, проанализированы философские категории как язык философии. Рассмотрены вопросы философии Древнего Китая, древнеиндийской, античной, средневековой философии, европейского Ренессанса, эмпиризма и рационализма в философии Нового периода, немецкой классической философии и философии марксизма, генезиса и формирования украинской философии. Освещены философское содержание иррационализма ХХ ст., тенденции новейшей социальной философии, глобальные проблемы современности.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної науки. Проаналізовано філософсько-синергетичні парадигми в освіті, роль біоетики та інформації в еволюції соціуму за умов глобалізації. Висвітлено особливості інтеграції вищої освіти України в Болонський процес.

Рассмотрены актуальные проблемы современной науки. Проанализированы философско-синергетические парадигмы в образовании, роль биоэтики и информации в эволюции социума в условиях глобализации. Освещены особенности интеграции высшего образования Украины в Болонский процесс.

Проаналізовано природу філософського знання. Розкрито зміст і суть вітчизняного та світового історико-філософського процесу. Акцентовано увагу на онтологічних проблемах, виникненні та природі свідомості та мислення, людському бутті та сенсі життя. Визначено зміст гносеологічних проблем. Висвітлено форми та методи пізнавальної діяльності, а також роль практики у ній. Особливу увагу приділено діалектиці як загальному способу світосприйняття та світорозуміння. Досліджено суспільно-історичні та природні причини творення соціуму, його структуру, умови людської життєдіяльності та розвитку. Охарактеризовано філософські аспекти політичного і духовного життя. Здійснено аналіз сучасних кризових соціальних ситуацій, висвітлено культурно-цивілізаційний процес, і науково-технічний розвиток суспільства, зроблено спробу спрогнозувати його майбутнє.

Розкрито роль синергетичного та коеволюційного підходів у формуванні нових концептуально-методологічних засад сучасної науки. Доведено необхідність критико-рефлексивного аналізу даних підходів з метою запобігання їх науковій девальвації. Розглянуто соціальні явища через базисні поняття теорії самоорганізації. Розкрито суть інформаційного суспільства та роль інформації в його становленні. Наведено синергетичний аналіз сучасного стану посткомуністичного суспільства, а також перспективи його розвитку. Розглянуто процес психічного сприйняття людиною феноменів, які визначаються категоріями Бог, божественне, надприродне.

Раскрыта роль синергетического и коэволюционного подходов в формировании новых концептуально-методологических основ современной науки. Обоснована необходимость критико-рефлексивного анализа данных подходов с целью предотвращения их научной девальвации. Рассмотрены социальные явления через базисные понятия теории самоорганизации. Раскрыты сущность информационного общества и роль информации в его становлении. Приведен синергетический анализ современного состояния посткоммунистического общества, а также перспективы его развития. Рассмотрен процесс психического восприятия человеком феноменов, обозначаемых категориями Бог, божественное, сверхъестественное.

Розкрито суть понять суспільства в філософії, цивілізації та суспільно-економічної формації. Розглянуто структуру та функції суспільства та соціальної філософії. Визначено чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок, наведено моделі еволюції суспільства. Розкрито роль природи у житті людини та суспільства, а також діалектичний взаємозв'язок природи та суспільства. Розглянуто ноосферне природокористування як один з можливих шляхів розв'язання сучасних екологічних проблем. Визначено форми організації суспільного буття, проаналізовано особливості малих і середніх соціальних груп.

Раскрыто содержание понятий общества в философии, цивилизации и общественно-экономической формации. Рассмотрены структура и функции общества и социальной философии. Определены факторы общественного развития и их взаимосвязь, приведены модели эволюции общества. Раскрыты роль природы в жизни человека и общества, а также диалектическая взаимосвязь природы и общества. Рассмотрено ноосферное природопользование как один из возможных путей решения современных экологических проблем. Определены формы организации общественного бытия, проанализированы особенности малых и средних социальных групп.

Висвітлено основні проблеми філософії. Описано специфіку філософського знання. Розглянуто світогляд, розкрито його суть і структуру, історичні типи, зокрема: міфологічний, релігійний та філософський. Значну увагу приділено філософії стародавнього світу та Середньовіччя, європейській філософії XV - ХІХ ст., західній філософії ХХ ст., українській філософії, свідомості, проблемі людини у філософії, діалектиці, гносеології. Проаналізовано соціальну філософію як осмислення суспільного буття, його природні умови. Викладено філософські аспекти політичної сфери суспільного буття. Проведено філософський аналіз соціальної структури суспільства. Розкрито роль цінностей у житті суспільства і людини. Висвітлено глобальні проблеми сучасності.

Освещены основные проблемы философии. Описана специфика философского знания. Рассмотрено мировоззрение, раскрыты его сущность и структура, исторические типы, в частности: мифологический, религиозный и философский. Значительное внимание уделено философии древнего мира и Средневековья, европейской философии XV - ХІХ ст., западной философии ХХ ст., украинской философии, сознанию, проблеме человека в философии, диалектике, гносеологии. Проанализированы социальная философия как осмысление общественного бытия, его природные условия. Изложены философские аспекты политической сферы общественного бытия. Проведен философский анализ социальной структуры общества. Раскрыта роль ценностей в жизни общества и человека. Освещены глобальные проблемы современности.

Висвітлено проблеми постнекласичної науки, а також методологічно-правові проблеми ідентифікації домінанти її структурно-системних елементів правосвідомості як принципових моделей її посттоталітарного розвитку. Розкрито суть синергетичної парадигми як основи нелінійного мислення. Наведено моделі розвитку духовних систем. Розглянуто біоетику в синергетичному діалозі природничих і соціально-гуманітарних наук.

Освещены проблемы постнеклассической науки, а также методологически-правовые проблемы идентификации доминанты ее структурно-системных элементов правосознания как принципиальных моделей ее посттоталитарного развития. Раскрыто содержание синергетической парадигмы как основы нелинейного мышления. Приведены модели развития духовных систем. Рассмотрена биоэтика в синергетическом диалоге естественных и социально-гуманитарных наук.

Висвітлено основні положення естетичної концепції І.Канта, показано її місце у сучасному філософському знанні. Проаналізовано методологічні можливості синергетики у галузі прогнозування еволюції складних систем, описано синергетичний механізм реалізації ноосферного сценарію розвитку цивілізації. Висвітлено містичний досвід у синергетичній парадигмі еволюціонування, а також проблеми біоетики у сучасному вимірі.

Освещены основные положения эстетической концепции И.Канта, показано ее место в современном философском знании. Проанализированы методологические возможности синергетики в области прогнозирования эволюции сложных систем, описан синергетический механизм реализации ноосферного сценария развития цивилизации. Освещены методический опыт в синергетической парадигме эволюцирования, а также проблемы биоэтики в современном измерении.

Розкрито сутність і зміст синергетики, проаналізовано її роль у пізнавальному процесі, формування синергетичного світорозуміння дійсності. Описано механізми еволюції природи - самоорганізацію та коеволюцію, синергетичну модель освіти та сучасний образ педагога. Розглянуто питання ноосфери як закономірний етап самоорганізації біосфери. Висвітлено проблеми коеволюційної стратегії синергетики.

Раскрыты сущность и содержание синергетики, проанализированы её роль в познавательном процессе, формирование синергетического миропонимания действительности. Описаны механизмы эволюции природы - самоорганизация и коэволюция, синергетическая модель образования и современный образ педагога. Рассмотрены вопросы ноосферы как закономерный этап самоорганизации биосферы. Освещены проблемы коэволюционной стратегии синергетики.

Проаналізовано різноманітні аспекти еволюції соціуму, розкрито сутність інформації та висвітлено її роль у функціонуванні різних соціальних сфер. Викладено методологічні підходи до вивчення інтелектуальних, комунікативних, моральних та естетичних атрибутів Бога. Розглянуто питання когнітивної матриці і синергетики, еволюції екологічного знання, біоетики.

Проанализированы разнообразные аспекты эволюции социума, раскрыта сущность информациии и освещена её роль в функционировании разных социальных сфер. Изложены методологические подходы к изучению интеллектуальных, коммуникативных, моральных и эстетических атрибутов Бога. Рассмотрены вопросы когнитивной матрицы и синергетики, эволюции экологического знания, биоэтики.

Розглянуто питання презентації синергетичного світобачення, передумови виникнення синергетичного світорозуміння. Проаналізовано синергетику як нелінійну діалектику, світоглядне та методологічне значення концепту "нелінійність", взаємодію людини та природи як предмет вивчення біоетики. Висвітлено парадигми філософського осмислення сутності соціального розвитку в контексті класики, неокласики, постнекласики, проблеми становлення соціальної синергетики, її методологічний потенціал в дослідженні соціуму, описано синергетичну модель освіти.

Рассмотрены вопросы презентации синергетического мировидения, предпосылки возникновения синергетического миропонимания. Проанализированы синергетика как нелинейная динамика, мировоззренческое и методологическое значение концепта "нелинейность", взаимодействие человека и природы как предмет изучения биоэтики. Освещены парадигмы философского осмысления сущности социального развития в контексте классики, неоклассики, постнеклассики, проблемы становления социальной синергетики, её методологический потенциал в исследовании социума, представлена синергетическая модель образования.

Розкрито засади сучасного філософського знання у логічно-структурованому вигляді. Розглянуто проблеми та роль філософії у суспільстві. Проаналізовано особливості й основні етапи розвитку філософії Давнього Сходу, античної й елліністично-римської філософії, філософії Нового часу та просвітництва, не- та класичної німецької філософії та філософії марксизму. Викладено філософські аспекти політичної сфери суспільного життя, виконано філософський аналіз соціальної структури суспільства.

Раскрыты основы современного философского учения в логически-структурированном виде. Рассмотрены проблемы и роль философии в обществе. Проанализированы особенности и основные этапы развития философии Древнего Востока, античной и эллинистически-римской философии, философии Нового времени и просвещения, не- и классической немецкой философии и философии марксизма. Изложены философские аспекты политической сферы общественной жизни, выполнен философский анализ социальной структуры общества.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку науки в інформаційному суспільстві, синергетики в системі постнеокласичної науки та сучасної філософії освіти. Досліджено питання самоосвіти за умов інформаційного суспільства. Розкрито роль науки у розв'язанні глобальних проблем. Розглянуто феномен соціальної еволюції в контексті сучасного наукового світобачення. Наведено матеріали досліджень щодо трансформації системи цінностей та правової свідомості сучасного українського соціуму. Розкрито сутність поняття інфраструктури соціальної роботи.

Освещены актуальные проблемы развития науки в информационном обществе, синергетики в системе постнеоклассической науки и современной философии образования. Исследован вопрос самообразования в условиях информационного общества. Раскрыта роль науки в решении глобальных проблем. Рассмотрен феномен социальной эволюции в контексте современного научного мировоззрения. Приведены материалы исследований, касающихся трансформации системы ценностей и правового сознания современного украинского социума. Раскрыта сущность понятия инфраструктуры социальной работы.

Висвітлено проблеми розвитку постнекласичної науки в інформаційному суспільстві. Розкрито сутність інформації та комп'ютеризації навчального процесу за умов глобалізації. Розглянуто питання цілісного світобачення та світорозуміння в міждисциплінарному контексті синергетики, формування вітчизняної філософії ризику. Проаналізовано екзистенційні засади людського існування в процесі сучасних наукових досягнень, філософські концепції в історії розвитку теорії навчання дидактики. Визначено співвідношення цивілізації та злочинності, лібералізму та демократії.

Освещены проблемы развития постнеклассической науки в информационном обществе. Раскрыта сущность информации и компьютеризации учебного процесса в условиях глобализации. Рассмотрены вопросы целостного мировидения и миропонимания в междисциплинарном контексте синергетики, формирования отечественной философии риска. Проанализированы экзистенциальные основы человеческого существования в процессе современных научных достижений, философские концепции в истории развития теории обучения дидактике. Определены соотношения цивилизации и преступности, либерализма и демократии.

Рассмотрены правовые ценности как фактор консолидации общества. Показано значение синергетической парадигмы в осмыслении генезиса социальных систем. Освещено место символизма Востока в музыкальном искусстве Европы. Внимание уделено сущности живых сил человеческой телесности, виртуальности эталонного физического человека, науке в современном обществе. Раскрыто содержание понятий эволюционной эпистемологии и самоорганизации. Проанализированы особенности информационной интерпретации процессов эволюции материального мира. Предложены познавательные модели осмысления феномена коэволюции общества и природы. Охарактеризован методологический потенциал современного ноосферного подхода для разрешения глобальных проблем. Описана проблема эксиологических оснований научно-технического прогресса в ХХІ веке.

Проаналізовано наукоємні технології як детермінуючий чинник становлення планетарної цивілізації. Визначено вплив нанонаук і нанотехнологій на тенденції розвитку суспільства, кризу ціннісно-сенсового змісту науки як осередок кризи сучасної культури. Розкрито проблему ментальності середньовічної людини в контексті структуризації образу думок і стереотипу поведінки. Описано прояви маскулінності та фемінності в сучасному українському суспільстві.

Проанализированы наукоёмкие технологии как детерминирующий фактор становления планетарной цивилизации. Определены влияние нанонаук и нанотехнологий на тенденции развития общества, кризис ценностно-смыслового содержания науки как центр кризиса современной культуры. Раскрыта проблема ментальности средневекового человека в контексте структуризации образа мыслей и стереотипа поведения. Описаны проявления маскулинности и феминности в современном украинском обществе.

Висвітлено проблеми співвідношення науки та освіти в епоху постнекласики, інших форм світогляду в філософії науки П. Фейєрабенда. Проаналізовано особливості концепції істини в теорії наукового пізнання. Розглянуто питання самоорганізації в дослідженнях з кібернетики, штучного інтелекту та синергетики. Визначено духовність як основу розвитку особистості у вітчизняних педагогічних та етико-аксіологічних концепціях. Розкрито проблему штучного інтелекту в сучасній філософії.

Освещены проблемы соотношения науки и образования в эпоху постнеклассики, других форм мировоззрения в философии науки П. Фейерабенда. Проанализированы особенности концепции истины в теории научного познания. Рассмотрены вопросы самоорганизации в исследованиях по кибернетике, искусственного интеллекта и синергетики. Определена духовность как основа развития личности в отечественных педагогических и этико-аксиологических концепциях. Раскрыта проблема искусственного интеллекта в современной философии.

Розглянуто філософсько-методологічні організаційно-педагогічні аспекти управління інноваційним розвитком освіти за умов суспільства ризику. Досліджено інтердисциплінарний характер, у якому проблеми управління інноваційним розвитком освіти представлено з позицій постнекласичної методології філософського аналізу освітніх змін, сучасної методології порівняльно-педагогічних досліджень, а також методології менеджменту освіти. Запропоновано принципи управління інноваційними процесами, виходячи із знання механізмів самоорганізації та синергетичних правил управління складними системами, де суб'єкт управління має визначити, яке майбутне є прийнятним і бажаним для певної установи чи організації і, одночасно, можливим зі спектру атракторів відповідної системи тощо. Виокремлено та систематизовано складники громадянської вихованості студентів, а саме: інтелектуальний, емоційно-ціннісний, дієво-практичний. Здійснено визначення і обгрунтування критеріїв, показників і параметрів зазначеної інтегративної якості особистості. Результати наукового пошуку показали, що подальшого дослідження заслуговують такі аспекти менеджменту інноваційних процесів в освіті, як забезпечення випереджувального характеру освіти, управління розвитком культури якості навчального закладу, конкурентоспроможністю навчального закладу і науковою роботою ВНЗ тощо.