Розглянуто створення електроприводів змінного струму з використанням принципів векторного керування без давачів у середині двигуна. Запропоновано використання параметричного пристрою спостереження, що дозволило відновити значення параметрів двигуна та координату потокозчеплення ротора двигуна. Синтезований параметричний пристрій спостереження є суттєво нелінійним об'єктом, для якого отримати залежності, що зв'язують налагоджувальні коефіцієнти спостерігача з параметрами двигуна аналітично неможливо. Для цього використано метод планування експерименту. Отримано нелінійні залежності, які можна використати для розрахунку параметрів параметричних спостерігачів аналогічних електроприводів.

Розглянуто електричні кола постійного струму, одно- та трифазного змінного струму, магнітні кола, а також закони електромеханіки. Описано основні типи електричних машин, зокрема, трансформатори, асинхронні та синхронні машини змінного струму та машини постійного струму. Наведено основні відомості з теорії електроприводу, а також вимоги та заходи для запобігання ураження людини електричним струмом. Висвітлено теоретичні основи електроніки, цифрової та мікропроцесорної техніки, а також особливості побудови та принцип дії основних елементів електронної апаратури.

Рассмотрены вопросы электрических кругов постоянного тока, однофазного и трехфазного переменного тока, магнитных кругов, а также законы электромеханики. Описаны основные типы электрических машин, в частности, трансформаторы, асинхронные и синхронные машины переменного тока и машины постоянного тока. Приведены основные сведения по теории электропривода, а также требования и меры для предупреждения поражения человека электрическим током. Раскрыты основы электроники, цифровой и микропроцессорной техники. Освещены особенности построения и принцип действия основных элементов электронной аппаратуры.

Розглянуто електричні кола постійного струму, однофазного та трифазного змінного струму, магнітні кола та закони теорії електромагнітного поля, електричні вимірювання. Представлено закони електромеханіки та розглянуто основні типи електричних машин - трансформатор, асинхронну та синхронну машини змінного струму, машину постійного струму. Наведено відомості з теорії електроприводу, а також вимоги та заходи щодо запобігання ураженню людини електричним струмом. Висвітлено засади електроніки та мікропроцесорної техніки. Викладено положення щодо процесів у напівровідникових приладах, особливості побудови та принцип дії елементів електронної апаратури, базові питання цифрової техніки та принципи дії мікропроцесорних схем.

Рассмотрены электрические круги постоянного тока, однофазного и трехфазного переменного тока, магнитные круги и законы теории электромагнитного поля, электрические измерения. Представлены законы электромеханики и рассмотрены основные типы электрических машин - трансформатор, асинхронная и синхронная машины переменного тока, машина постоянного тока. Приведены данные из теории электропривода, а также требования и меры предупреждения поражения человека электрическим током. Изложены основы электроники и микропроцессорной техники. Освещены положения, касающиеся процессов в полупроводниковых приборах, особенности построения и принцип действия элементов электронной аппаратуры, базисные вопросы цифровой техники и принципы действия микропроцессоров.

Розглянуто питання ідентифікації координат і параметрів асинхронного двигуна та підвищення якості електромеханічних перехідних процесів асинхронного електропривода з векторним керуванням за непрямим вимірюванням значення потокозчеплення ротора асинхронного двигуна. Для параметричного пристрою спостереження, який є суттєво нелінійним об'єктом, одержано залежності налагоджувальних коефіцієнтів від динамічних параметрів асинхронних двигунів, що дозволяє під час проектування та налагодження асинхронних електроприводів з векторним керуванням без прямого вимірювання потокозчеплення розрахувати значення коефіцієнтів передачі та сталих часу спостерігача для надання йому необхідних динамічних властивостей. Обгрунтовано доцільність застосування розподілу коренів характеристичного рівняння замкненого контуру регулювання потокоутворювальної складової струму статора в асинхронному електроприводі з векторним керуванням і пристроями спостереження за формою Грехем - Літропа у разі використання еталонної моделі в даному контурі.

Викладено матеріали щодо природи та характеристик вітру, розвитку вітроенергетики у світі та в Україні, фізичних основ перетворення і використання енергії вітру. Розглянуто різні класи вітроенергетичних вітроустановок, їх структурні схеми, характеристики і конструкції, а також побудову основних конструктивних елементів. Увагу приділено електрогенераторам як перетворювачам енергії вітру, режимам роботи та схемам з'єднань вітроелектричних установок, принципам управління і регулювання параметрів вітроелектричних установок. Висвітлено загальні питання екологічного впливу та економічної доцільності вітроенергетики.

Мета роботи - встановлення факторів, що впливають на зміну технічних втрат електроенергії, та залежності динаміки зміни технічних втрат за час експлуатації елементів систем електропостачання а також розробка класифікації заходів щодо зниження втрат електроенергії у системах електропостачання. В результаті проведеного аналізу встановлено, що зміна технічних втрат визначається постійною зміною конфігурації мереж, внаслідок їх реконструкції та змін умов і інтенсивності експлуатації, а також технічного стану елементів систем електропостачання за час експлуатації.

Запропонована нова конструкція індукторної електричної машини, яка в технічній літературі називається - машинно-трансформаторним агрегатом (МТА). Для такого агрегату одержано співвідношення для визначення розрахункової потужності. На конкретному прикладі показано, що при однакових габаритах розрахункова потужність МТА може перевищувати таку для звичайних синхронних машин. Конструкція МТА дозволяє розмістити котушки обмотки статора на деякій відстані від рухомих елементів машини, а саме, у закритій ємності, заповненій електроізоляційною рідиною. Це надасть змогу збільшити потужність за рахунок більш ефективного охолодження обмотки, а також підвищити вихідну напругу МТА як генератора до рівня 35 кВ і більше.

Анализ надежности ветроэнергетических установок с вертикальной осью вращения показал, что большая часть повреждений вызывается выходом из строя генератора и мультипликатора (механизма, повышающего обороты рабочего колеса от 10 - 120 об/мин до необходимых 750 - 1000 об/мин генератора). С точки зрения обеспечения хороших массогабаритных показателей, наиболее эффективной электрической машиной, работающей с низкой частотой вращения, является низкоскоростной торцевой генератор. Лучшими характеристиками из многообразия торцевых машин обладают торцевые синхронные генераторы с возбуждением от постоянных магнитов. Рассмотрена конструкция торцевого генератора ветроустановки, в которой устранены некоторые из известных недостатков. В результате исследований установлено, что предлагаемая конструкция, в которой дисковой электрогенератор с постоянными магнитами на роторе размещен на верхних элементах крепления ветроколеса, позволит уменьшить осевую нагрузку на подшипники и обойтись без мультипликатора. Обоснован выбор соотношения числа зубцов статора и количества магнитов ротора, а также выбор рациональных параметров обмотки статора генератора.

Розглянуто закономірності процесів і явищ, які відбуваються в діелектричних, провідникових, напівпровідникових і магнітних матеріалах, з яких виготовлені електротехнічні та електронні пристрої, під впливом енергії електричного, магнітного і теплового полів. Наведено конкретні приклади тісного взаємозв’язку властивостей різноманітних електротехнічних матеріалів з основами електротехніки. Розглянуто основні явища в електротехніці та висвітлено їх закономірності. Репрезентовано вплив електричного та магнітного полів на заряджені частинки - сили Кулона, Ампера, Фарадея, Лоренца. Саме ці сили й є по суті основними факторами впливу на електротехнічні матеріали у складі діючого електротехнічного пристрою. Визначено основи функціонування елементів та принципи побудови електроенергетичних, електротехнічних електромеханічних комплексів та систем з врахуванням властивостей електротехнічних матеріалів, що використовуються в цих системах.