Сравнены особенности стрессорных изменений в слизистой оболочке желудка и слюнных железах крыс в зависимости от типа реагирования. На модели иммобилизационного стресса у крыс доказано, что патогенетической основой стрессорного повреждения желудка и слюнных желез является ишемия, ослабление слизистого барьера желудка и повышение деполимеризации белково-углеводных комплексов ткани слюнных желез, которые более выражены у животных стрессонеустойчивого типа по сравнению со стрессоустойчивым типом реагирования.

Зазначено, що психоемоційний стрес є пусковим механізмом патологічних змін в організмі, серед яких важливу роль відіграє вільнорадикальне окиснення. Надмірне утворення вільних радикалів або їх недостатня інактивація призводять до порушення процесів метаболізму. Співвідношення про- та антиоксидантних компонентів є одним із факторів, що обумовлюють кінцевий результат адаптаційних процесів. Досліджено вплив психоемоційного напруження на активацію прооксидантно-антиоксидантної системи (ПОАОС) ротової рідини молодих людей. Визначено гендерні відмінності стрес-індукованої зміни антиоксидантного захисту. Знайдено, що психоемоційне напруження у молодих людей супроводжується активацією механізмів антиоксидантного захисту порожнини рота. Під час дослідження гендерних відмінностей реакції ПОАОС ротової рідини виявлено, що у жінок більше виражена мобілізація антиоксидантного захисту у порівнянні з чоловіками.

Досліджено вплив психоемоційного напруження на вміст кортизолу в ротовій рідині молодих людей залежно від статі. Досліджено відмінності кореляційних зв'язків між показниками тривожності та змінами вмісту кортизолу в ротовій рідині чоловіків і жінок.

Проаналізовано стрес-індуковані зміни складу ротової рідини молодих людей залежно від типу реагування та статі. Обгрунтовано положення про те, що найбільш об'єктивними біомаркерами стресорної реакції є зростання вмісту кортизолу та підвищення активності α-амілази в ротовій рідині. Зазначено, що зміна концентрації кортизолу в ротовій рідині з високою точністю відображає зростання рівня тривожності та об'єктивно характеризує тип стресостійкості особистості. Показники ситуативної тривожності у стані стресу та за умов спокою є найкращими предикторами зростання вмісту кортизолу в ротовій рідині за умов стресу. Психоемоційне напруження у молодих людей супроводжується активацією системи антиоксидантного захисту в ротовій рідині, яка більш виражена у осіб жіночої статі. Психоемоційний стрес посилює катаболізм макромолекул в ротовій рідині людей. Досліджено структурно-біохімічні характеристики тканин підщелепних слинних залоз щурів за умов гострого стресу в залежності від типу стресостійкості організму. Зазначено, що патоморфологічні зміни в структурі тканин слинних залоз у стресованих щурів обумовлюють пригнічення синтезу кислих глікозаміногліканів, глікопротеїнів, протеогліканів та слизових речовин, яке більш виражене у тварин стресонестійкого типу у порівнянні зі стресостійким.