Досліджено питання застосування концепції інтегрованих маркетингових комунікацій за сучасних ринкових умов. Основну увагу присвячено дослідженню застосування сучасного медіа носія в комунікаційних проектах підприємств, що працюють на різних ринках. Визначено місце QR-коду в інтегрованих маркетингових комунікаціях, окреслено основні переваги та недоліки його використання, таргетовано цільову аудиторію користувачів QR-коду. Проаналізовано особливості використання інноваційного медіа носія QR-коду різними засобами інтегрованих маркетингових комунікацій, визначено формати розміщення повідомлення на носії. Наведено приклади реалізації QR-коду в реаліях українського бізнесу. Запропоновано рекомендації щодо застосування QR-коду відповідно у рекламі, стимулюванні збуту, PR та інших засобів інтегрованих маркетингових комунікацій в процесі реалізації комунікаційної стратегії. Підведені підсумки щодо одержання найкращого комунікаційного ефекту від застосування QR-коду в комунікаційній політиці підприємств.

Особливості мікроскопічної будови увеальних меланом при застосуванні різних органозберігаючих методів лікування значною мірою відображають механізми реалізації лікувального ефекту того чи іншого фізичного фактора. Мета роботи - вивчити гістоморфологічні зміни увеальних меланом після одного, двох, трьох і чотирьох сеансів щоденної транспупілярної термотерапії (ТТТ). Гістоморфологічні зміни вивчались на 4 енуклейованих очних яблуках, які були вражені меланомою хоріоідеї, що не підлягала органозберігаючому лікуванню. Сеанси ТТТ проводились перед енуклеацією: одному хворому - 1 сеанс, одному - 2 сеанси щоденно, одному - 3 сеанси й одному - 4 сеанси щоденно. ТТТ проводилась на офтальмокоагуляторі Iridis Quantel medical (Франція) у безперервному режимі опромінення з використанням довжини хвилі 810 нм із поступовим підвищенням потужності дії від 200 до 1800 мВт. Енуклеація очного яблука проводилась на наступний день після ТТТ. Гістоморфологічні об'єкти фіксували, заливали в парафін. Гістологічні препарати фарбували гематоксилін-еозином. Дослідження проводили за допомогою мікроскопа Jenamed 2. Через 24 години після одного сеансу ТТТ в пухлині виявляються лише обмежені поля набряку її паренхіми, дифузно розподілені пухлинні клітини в стані вакуольної дегенерації, поля набряклих декомплексованих меланомних клітин, часткова облітерація дрібних і тромбоз крупних кровоносних судин, їх некроз, що більш виражено при інтенсивній пігментації пухлини. Після двох-чотирьох сеансів дії виявляється запальна інфільтрація пухлинної паренхіми, особливо навколо уражених кровоносних судин, а також внутрішніх шарів склери й увеального тракту. В інфільтраті переважають лімфоцити й плазматичні клітини. Явища запальної інфільтрації зростають із збільшенням кількості сеансів лікувальної дії. Висновки: проведені гістоморфологічні дослідження увеальної меланоми після діод-лазерної (810 нм) транспупілярної термотерапії показали, що в паренхімі пухлини виникають балоноклітинна дегенерація, сухий і вологий некроз, які супроводжуються деструктивними змінами стінок кровоносних судин і їх тромбозом, особливо в інтенсивно пігментованих новоутвореннях. Виявлені гістоморфологічні зміни в пухлині з'являються вже після першого сеансу транспупілярної термотерапії й набувають максимуму після четвертого сеансу дії, що є підставою для розробки нової методики проведення транспупілярної термотерапії: чотири сеанси дії щоденно на один курс лікування.

Найбільш сучасним і перспективним методом лікування меланом хоріоїдеї (МХ) малих розмірів є транспупілярна термотерапія (ТТТ). Модифіковано методику проведення діодлазерної (810 нм) ТТТ на МХ, яка полягала в тому, що сеанс ТТТ проведено один раз на день чотири дні поспіль і за потреби повторювався через 2,5 - 3 місяці. Мета роботи - вивчити гістоморфологічні особливості лікувального патоморфозу в МХ після дії ТТТ за розробленою методикою на енуклейованих очах (невдалі випадки). Енуклеація ока виконана в 7 пацієнтів із МХ Т1-стадії малого розміру у зв'язку з триваючим ростом пухлини або з появою ускладнень після проведення від 1 до 8 курсів ТТТ. Гістоморфологічні дослідження здійснювались на мікроскопі Jenamed 2 після фіксації об'єктів і заливки їх у парафін. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксилін-еозином. За гістологічним типом більшість меланом була змішаного (57,1 %) й епітеліоїдного (28,6 %) типу, в одного хворого - веретеноклітинна АБ-типу (14,3 %). Пігментація пухлин, що визначалась лікарями при офтальмоскопії, не завжди збігається з пігментацією, яка виявляється при гістоморфологічному дослідженні (у 71,4 % випадків МХ була безпігментною). Незважаючи на початкову стадію захворювання, виявлені інвазія пухлини у внутрішні (28,6 %) і середні шари (14,3 %) склери та ретробульбарне проростання (14,3 %). Гістоморфологічно лікувальний патоморфоз після ТТТ за розробленою методикою проявляється сухим некрозом із фокальним скупченням інтенсивно пігментованих меланофагів, фібробластів, ділянок фiбрилогенезу, запальною інфільтрацією пухлинної паренхіми, що з'являється вже в перші дні після дії і зберігається під час всього періоду лікування. Висновки: більшість досліджених МХ Т1-стадії малих розмірів (проміненція в склоподібне тіло до 3 мм, протяжність основи пухлини до 12 мм), при яких отримано негативний результат лікування, були безпігментними (71,4 %) і проявлялись інвазією склери до внутрішнього (28,6 %), середнього (14,3 %) шарів склери і ретробульбарним ростом (14,3 %). Гістоморфологічно лікувальний патоморфоз після ТТТ за розробленою методикою проявляється в тканині МХ сухим некрозом із фокальним скупченням інтенсивно пігментованих меланофагів, фібробластів, ділянок фiбрилогенезу, запальною інфільтрацією пухлинної паренхіми, яка з'являється вже в перші дні після дії і зберігається під час всього періоду лікування. Більш виражені деструктивні зміни після ТТТ виявляються при інтенсивній пігментації меланоми.

Досліджено меланому хоріоідеї стадії T1N0M0 (МКБ 10 – злоякісне новоутворення судинної оболонки). Розглянуто можливість підвищення ефективності лікування меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) шляхом застосування транспупілярної термотерапії як монотерапії на основі модифікованої методики з урахуванням особливостей клінічних характеристик пухлини. Вперше встановлено, що інтенсивність деструктивних змін в паренхімі пухлини (балоноклітинна дегенерація, сухий і вологий некроз), які супроводжуються руйнуванням плазмолеми з глибокою деструкцією органел, особливо мітохондрій, та повною або частковою відсутністю хроматину в ядрах, а також деструктивними змінами стінок кровоносних судин та їх тромбозом, набуває максимуму на четвертий день після впливу транспупілярної термотерапії. Доведено, що меланома хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) на початковій стадії пухлинного процесу супроводжується підвищенням активності клітинної та гуморальної ланок імунітету та природної протипухлинної резистентності організму та активацією експресії на лімфоцитах (ЛФ) периферичної крові маркерів CD7+, СD25+, CD38+, CD45+, CD54+, CD95+, CD150+. Вперше виявлено, що транспупілярна термотерапія впливає на протипухлинну імунну відповідь організму хворого на меланому хоріоідеї, яка проявляється активацією експресії на ЛФ периферичної крові костимуляторної молекули CD7+ (на 59,14%, р = 0,04), що індукує секрецію цитокінів, та маркера активації лімфоцитів CD95+ (на 40,86%, р = 0,05), який підвищує проапоптотичну активність ЛФ, що сприяє реалізації лікувального ефекту. Модифіковано методику транспупілярної термотерапії меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм), яка полягає в проведенні щоденних, один раз на день сеансів транспупілярної термотерапії чотири дні поспіль з інтервалом між курсами лікування 2-3 місяці протягом року до отримання повної резорбції пухлини і доведено можливість її використання як монотерапії (патент України №102890). Розроблено тест (чутливість – 88,2%, специфічність – 82,4%) прогнозування позитивного (повна та часткова резорбція пухлини ≤ 2,0 мм) або негативного (продовжений ріст пухлини ≥ 2,0 мм) локального результату лікування хворих на меланому хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) залежно від вистояння пухлини (прикордонне значення = 2,0 мм) в скловидне тіло за даними УЗ-сканування очного яблука. Оптимізовано тактику лікування меланоми хоріоідеї стадії T1N0M0 (вистояння – до 3,0 мм, протяжність основи – до 12,0 мм) шляхом модифікації методики транспупілярної термотерапії з високою ефективністю отриманого локального результату (92,1%), в тому числі у вигляді повної резорбції пухлини в 81,5% випадків, та розроблено алгоритм обстеження і лікування таких хворих.