Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-23

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-23

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дискримінантного аналізу за едафічними показниками станів грунтової системи, які формуються внаслідок різних способів механічного обробітку. Показано, що для дискримінації чизелювання, безполицевого та мінімального обробітку, а також "нульового обробітку" достатньо дві канонічні дискримінантні осі. Канонічна функція 1 дискримінує способи механічного обробітку з високою глибиною оранки та способи з малою глибиною та нульовим обробітком. Канонічна функція 2 дискримінує кожну з перших груп на підгрупи з меншою глибиною оранки у парі. Більш глибокі варіанти оранки відрізняються більшими рівнями поживних речовин (азот, фосфор, калій). Значення канонічних змінних розглядаються як маркери осей простору, в межах якого відбивається мінливість едафічних показників.

Визначено, що актуальними є дослідження в напрямі наукового обгрунтування і розробки заходів використання мінералізованої пластової води (МПВ) для фунгіцидного захисту рослин, що відповідає вимогам екологобезпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Мета проведення цієї роботи - дослідження фунгіцидних властивостей МПВ на посівах проса. У результаті проведених досліджень встановлено, що МПВ ефективно пригнічує проростання спор збудників пильної головні проса у будь-яких її концентраціях. Практично у всіх розчинів крім МПВ 15 (89,7 %), 20 (70,5 %) та 25 (85,4 %) цей показник був не нижче, ніж 90 %. Найбільш ефективними виявилися концентрації МПВ 100 та 60 %. На цих варіантах досліду було отримано пригнічення проростання спор збудників пильної головні проса 98,3 та 98,8 % відповідно. З'ясовано, що використання суміші різних концентрацій МПВ і протруювача Сумі-8 підвищувало схожість рослин до 19 та 28 %. Найменше число рослин проса було відмічено на ділянках з використанням протруювача Сумі-8 зі зниженою нормою використання 1 кг/т - 19,6 шт. При використанні препарату Сумі-8 у суміші з МПВ 50 та 25 % концентрації кількість рослин проса на ділянках була більше в середньому на 4 і 5 рослин відповідно. Визначено, що обробка МПВ насіння проса деякою мірою знижує ураженість рослин пильною головнею. Найбільше пригнічення спостерігалося у варіанті з використанням МПВ 25 і МПВ 25 % + Сумі-8 (1 кг/т). Кількість уражених рослин на цих варіантах у середньому становила 0,3. На продуктивну кущистість проса найбільше впливала МПВ 50 % (томлення), яка підвищила продуктивну кущистість до 1,5, а МПВ 25 % - 1,4. Крім продуктивної кущистості використання МПВ 50 % (томлення) вплинуло на масу 1000 насінин. У результаті проведення кількох серій лабораторних експериментів з вивчення впливу МПВ на проростання теліоспор грибів, що є збудниками твердої сажки пшениці та летючої сажки проса, виявлено значний фунгітоксичний ефект. МПВ порушували процес проростання спор у великому інтервалі концентрації від 15 до 100 %. При цьому відсоток пригнічення проростання теліоспор зростав від 90 до 98 %. Отже, можна стверджувати, що МПВ навіть при розведенні зі звичайною водою у співвідношенні 1:7 проявляє фунгітоксичні якості на рівні та навіть вище аналогічного показника комерційних фунгіцидів.

Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофікації на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспективного сценарію та визначено їх економічну ефективність. Існуючий сценарій - збиток від забруднення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022 - 2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030 - 2040 рр.) - побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації - 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптимальних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність - 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров'я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціально-економічний ефект).

Індекс рубрикатора НБУВ: П00

Рубрики:

Агробіологія. Агробіоценози. Біотехнологія

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено агроекологічне значення й особливості впливу різних способів механічного обробітку на протікання процесів у ґрунті, які мають своє вираження у динаміці поживних речовин, екоморфічних особливостей рослин, які утворюють банк насіння в ґрунті, динаміці чисельності мікробоценозу та у структурі урожайності рослин в сівозміні. На підставі аналізу головних компонент варіювання едафічних показників під впливом різних способів обробітку ґрунту встановлено, що чотири головні компоненти, власні числа яких перевищують одиницю, описують 96,14 % мінливості простору змінних. Зауважено, що за едафічними показниками можна вірно ідентифікувати спосіб механічного обробітку ґрунту в 56,75 % випадків. Найбільшою специфічністю характеризується вплив чизелювання (70,00 % вірних класифікацій), а найменшою - оранка на глибину 25 - 27 см (48,33 % вірних класифікацій). В угрупованні бур’янів, насіння яких виявлено у ґрунті дослідного поля, однорічники складають 99,37 % від загальної кількості насіння. Зазначено, що трофотоп дослідженого поля за екоморфічною структурою угруповання бур'янів можна визначити як середньобагатий, а гігротоп - як свіжуватий. Характер впливу способу обробітку ґрунту на чисельність грибів залежить від сільськогосподарської культури. Для ячменю чітко визначено закономірність, за якої при нульовому та мінімальному обробітку ґрунту чисельність грибів найбільша, а при оранці та чизелюванні цей показник значно зменшується. Для кукурудзи відсутні статистично вірогідні залежності чисельності грибів від способу механічного обробітку ґрунту. При нульовому та мілкому обробітку чисельність бактерій у посівах кукурудзи та ячменю не відрізняються. Структуру показників урожайності кукурудзи, ячменю та гороху описано за допомогою аналізу головних компонент.