Запропоновано педагогічну інтерпретацію сутності, змісту та структури вільного часу студентів. Висвітлено поняття "педагогічний потенціал вільного часу студентів", "культура вільного часу студентів", визначено та експериментально перевірено педагогічні умови її формування: соціально-педагогічні, організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, запропоновано організаційно-методичну систему їх реалізації. Визначено кількісні та якісні характеристики використання вільного часу студентської молоді. Виявлено рівні сформованості культури використання вільного часу та основні типи особистостей студентів в залежності від освоєння ними позанавчального часового простору.

Наведено результати досліджень з актуальних питань духової музики, історії виконавства на духових інструментах, створення духових оркестрів і перспектив їх розвитку, а також методики викладання гри на музичних інструментах. Розглянуто проблеми виконавства на духових інструментах в науковому доробку В. Апатського. Висвітлено особливості організації цехової праці музикантів-духовиків у м. Львів в кінці XVI - XVIII ст. Показано роль духових оркестрів чеських переселенців в історії розвитку оркестрового виконавства Волинського Полісся. Розглянуто інструментальне виконавство в культурних традиціях Гетьманщини. Здійснено порівняльний аналіз розвитку духової оркестрової музики в Україні та за кордоном. Визначено структурні особливості методичної компетентності педагога-музиканта.

Висвітлено проблеми і перспективи сучасного духового музично-виконавчого мистецтва. Вивчено формування українського репертуару для гобоя. Подано практичні поради кларнетистам. Проаналізовано музичний ритм як складову естетичного виховання учнів-духовиків. Висвітлено особливості підготовки студентів мистецьких ВУЗ до керівництва естрадним оркестром у позашкільній роботі.

Приділено увагу розвитку професійної компетентності майбутнього дирегента духового оркестру в процесі фахової підготовки. Розглянуто базинг як ефективний засіб формування і розвитку амбушура трубача. Досліджено творчість В. Лисенка в контексті духового виконавського мистецтва Луганщини. Проаналізовано особливості педагогічної майстерності Б. І. Кальмука. Охарактеризовано культурно-історичні передумови створення Тульчинського училища культури. Вивчено початки створення оркестру духових інструментів Українських січових стрільців, їх побут, службову та концертну діяльність.

Розглянуто духовий інструментарій у мініатюрах Радзивілівського літопису. З'ясовано шляхи розвитку української школи тромбона. Охарактеризовано виконавську майстерність як єдність технічної та художньої сторін виконавства. Висвітлено методичні аспекти розвитку виконавської техніки трубача. Приділено увагу фортепіано та його ролі у процесі розвитку диригента духового оркестру. Досліджено становлення та розвиток естрадного жанру в Україні. Вивчено творчий доробок А. Жульєва. Розглянуто мелодію як основу побудови музичної мови. Показано драматургічну роль басового кларнета в оркестровій партитурі Р. Вагнера на прикладі другої дії опери "Трістан та Ізольда".

Наведено результати наукових досліджень з питань духової музики, історії виконавства на духових інструментах, створення та перспектив розвитку духових оркестрів, а також методики викладання гри на музичних інструментах. Розглянуто жанр флейти у творчості австрійських та італійських композиторів - сучасників В. А. Моцарта. Розкрито особливості комунікативної взаємодії в оркестровому колективі. Подано інформацію про кандидатські та докторські дисертації духовиків України XX - початку XXI ст. Розглянуто витоки та розвиток українського тромбонового мистецтва в контексті міжнаціональних творчих зв'язків. Досліджено новаторство напрямів діяльності М. Бердиєва в контексті трубного мистецтва України. Висвітлено особливості формування художньо-виконавської техніки студентів-духовиків у процесі навчання гри на духових інструментах. Увагу приділено інструментальному та нотному забезпеченню вітчизняних духових оркестрів в їх історичному розвитку.

Висвітлено питання історії виконавства на духових інструментах, створення духових оркестрів і перспектив їх розвитку, а також методики викладання гри на музичних інструментах. Розглянуто драматургію тембру мідних духових інструментів у оркестровій музиці XIX ст. Охарактеризовано методику керування духовими камерними ансамблями. Здійснено порівняльний аналіз особливостей викладання джазу в Україні та США. Розкрито жанрово-стильову своєрідність ансамблів для дерев'яних духових інструментів М. Вериківського. Увагу приділено ансамблевому саксофоновому виконавству XX - початку XXI ст.