Досліджено вуглецевмісні теригенні породи лугівської світи Рахівського рудного району. Наведено результати їхнього хімічного аналізу. Виявлено ознаки мінливості складу порід від підошви до покрівлі світи. Вуглеводневі сполуки зосереджені переважно в дрібнозернистому алевритовому пісковику з карбонатним цементом.

Carbonaceous terrigenous rocks of Luhiv suite (Rakhiv ore region, Transcarpathians) have been investigated. The results of chemical analysis and characteristic rock features from the base to the top of suite are given. Hydrocarbonic components are concentrated mostly in fine-grained aleuritic sandstone with carbonate cement.

На золоторудних об'єктах Рахівського рудного району вперше виявлено різновікові кристаломорфогенетичні ряди піриту, габітусні форми якого в процесі росту закономірно змінювалися від ранніх зароджень до пізніх; водночас послідовно сформовані прості форми піриту в складі продуктивних на золото комплексів суттєво відрізняються від непродуктивних (за морфологією, морфометрією, вмістом елементів-домішок, термоелектричними властивостями, послідовністю кристалізації простих форм у межах кожного ряду), що є типоморфною ознакою.

Different-age crystallomorphogenetic pyrite series with habit forms regularly changing during growth from the early germs to the late ones have been revealed for the first time in the gold-bearing objects of the Rakhiv ore region. At the same time pyrite simple forms in the gold-productive complexes essentially distinguish from non-productive ones by its morphology, morphometry, trace-elements content, thermoelectric properties, crystallization sequence of the simple forms in the every series limit that can be considered as typomorphic sign.

Уперше для родовища Сауляк та головних рудопроявів Рахівського золоторудного району (РЗР) виявлено визначальні риси фізико-хімічних режимів формування різновікових мінеральних комплексів. Розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення. Досліджено оптимальні умови відкладання самородного золота. Виявлено закономірності просторового поширення допродуктивних, продуктивних (на золото) та післяпродуктивних мінеральних асоціацій в межах різних структурних блоків. Розкрито головні особливості структурно-тектонічної позиції золотого зруднення стосовно елементів радіально-кільцевих структур РЗР. Уперше на даних об'єктах РЗР виявлено різновікові морфогенетичні ряди ціриту, габітусні форми та типоморфні властивості яких у межах окремих генерацій закономірно змінюються від ранніх зароджень до пізніх. Розроблено комплекс пошуково-оцінювальних ознак та критеріїв щодо золотого зруднення. Визначено перспективні структурні блоки РЗР і ділянки першочергових пошуків.

Викладено сучасні уявлення про вміст природних процесів формування ендогенних родовищ корисних копалин (металевих, неметалевих та ін.) та принципи їх генетичної класифікації. Сформульовано провідні геолого-економічні поняття та кондиції, що є в основі поділу родовищ на промислові та непромислові об'єкти. Висвітлено особливості їх геотектонічної позиції, зв'язків з різноглибинними процесами магматизму. Охарактеризовано літолого-структурні чинники локалізації зруденіння, морфометричні особливості рудних покладів, речовинного складу та фізико-хімічного режиму розвитку, що є підгрунтям розробки ієрархічних рядів прогнозно-розшукових критеріїв на корисні копалини різного типу. Подано детальну інформацію про магматичні, карбонатитові, пегматитові, скарнові, альбітитові та грейзенові, гідротермальні, а також колчеданові родовища.

Мета роботи - встановити фізико-хімічні параметри мінералоутворювального середовища (МУС) в якому відбувалось формування рідкісного для Українських Карпат жильного мінералу - арагоніту; з'ясувати генезис і геохімічні особливості карбонатної мінералізації в межах Квасівського рудопрояву миш'яку (Рахівський район, Закарпаття) та зв'язок із гідротермальними процесами в регіоні. Для визначення фізико-хімічних умов МУС використано комплекс термобарогеохімічних методів. Температуру флюїду визначено за допомогою методу гомогенізації, агрегатний стан - методу фазометрії, склад і концентрацію - методу кріометрії. Метод ICP-MS застосовано для визначення вмісту Sb, S, As, Fe, Mn, Sr, Ba та ін. у карбонатних мінералах. Дослідження флюїдних включень свідчать про те, що кристалізація арагоніту відбувалась за участі слабомінералізованих низькотемпературних гідротермальних розчинів (90 - 130 C), збагачених Fe, Mn, Sr, Ba, S, As. Наявність численних твердих протогенетичних включень реальгару у кристалах арагоніту з радіально-променистих агрегатів вказує на одночасне формування цих мінералів. Імовірно, арагоніт сформувався з вуглекислих гідрокарбонатних або гідрокарбонатно-хлоридних розчинів на післярудному етапі формування прояву миш'яковистої мінералізації. Формування арагоніту в жилах у пісковиках крейдового віку пов'язане з рудною миш'яковистою мінералізацією Квасівського рудопрояву та циркуляцією вуглекислих миш'яковистих сильно мінералізованих мінеральних вод родовища "Гірська Тиса". Уперше описано та досліджено геохімічні особливості та умови утворення арагоніту із жил у крейдових відкладах Поркулецького та Дуклянського покривів у південно-східній частині Українських Карпат. Формування жил арагоніту у зв'язку з рудною мінералізацією надає змогу реконструювати умови низькотемпературного гідротермального мінералоутворення у крейдових відкладах Українських Карпат, імовірно, зумовленого активною магматичною діяльністю в Закарпатському прогині в пізньопліценовий-ранньочетвертинний час, та особливості формування унікального родовища миш'яковистих мінеральних вод "Гірська Тиса".

На підставі створення та аналізу лінійних декрептометричних моделей виявлено просторову мінливість низки декрептометричних показників кварцу родовища Сауляк. Виявлено відмінність значень цих показників у межах рудного тіла та поза ним. Зроблено припущення щодо синхронності процесів рудовідкладення з тектонічними рухами в рудолокалізувальній зоні.