Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.73-52

Рубрики:

Рожевий лишай Жибера

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В терапии 27-ми больных экземой и в 19-ти случаях - розацеа использована комбинированная антигомотоксическая терапия. Показана существенная эффективность применения при экземе препарата "Псоринохель Н", а при экземе - "Ескулюс композитум" как per os, так и в виде экстемпорального крема. Эти препараты рассматриваются в качестве альтернативных традиционным средствам терапии.

С помощью лазерной доплеровской флуометрии изучено состояние микроциркуляторного русла кожи у 17-ти больных розацеа. В очагах поражения установлены локальная гиперемия, уменьшение изменчивости уровня перфузии и повышение количества внутрисосудистых эритроцитов. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности включения в терапевтический комплекс вазоактивных препаратов.

Досліджено філософські інтенції творчості Г.І. Челпанова. З'ясовано значущість його особистості як представника української академічної філософії кінця XIX - початку XX ст., його місце в ній. Проаналізовано оцінки вченого його сучасниками та послідовниками. На підставі історико-філософського та порівняльного аналізу творчої спадщини мислителя та наявної літератури про нього, розгляду ним основних філософських побудов, космологічної, онтологічної та гносеологічної проблематики висвітлено його життєвий шлях. Доведено, що всупереч існуючим оцінкам Г.І. Челпанова лише як фундатора психології в Україні та Росії, організатора науки, він був оригінальним філософом з притаманним йому стилем філософування, баченням філософських проблем і шляхів їх вирішення, які виходили за межі класичного філософського дискурсу XIX - XX ст. Відзначено, що філософські інтенції творчості Г.І. Челпанова відображають складність і суперечливість вітчизняної філософської думки кінця XIX - початку XX ст.

Висвітлено наукові підходи у формуванні професійно-педагогічного інтересу до української народної музичної творчості у майбутніх вчителів музики. Запропоновано організаційно-педагогічну систему, яка забезпечує ефективність професійної підготовки фахівців, що полягає у поетапності формування професійно-педагогічного інтересу. Увагу приділено взаємозв'язку форм і методів музично-педагогічної роботи. Акцентовано увагу на активізації творчої діяльності студентів. Досліджено розвиток професійно-педагогічного інтересу майбутніх вчителів до української народної музичної творчості.

Зазначено, що сучасна польська бібліотечна справа має багаті правові засоби і значні традиції в галузі бібліотечного права. Підкреслено, що нове законодавство є дуже важливим для фахових потреб польських бібліотекарів.

Отмечено, что современное польское библиотечное дело имеет богатые правовые возможности и значительные традиции в области библиотечного права. Подчеркнуто, что новое законодательство необходимо для профессиональных потребностей польских библиотекарей.

Наведено результати наукового аналізу професійних шкідливостей у наркології, рубрифікованих у різні форми та варіанти. Кінцевою метою дослідження вважається розробка профілактики та реабілітації.

Досліджено актуальні проблеми змісту мистецької освіти у вищій школі. Проаналізовано науково-методичні проблеми розвитку співацького голосу майбутніх педагогів-музикантів. Розкрито виховні особливості музичної народної творчості, використання її у роботі з студентами. Охарактеризовано музичні навчально-методичні видання Поділля кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено педагогічні умови формування основ художнього світогляду в учнів молодшого шкільного віку. Розкрито психологічні особливості розвитку голосового апарату дітей шести - дев'яти років.

Наведено огляд літератури щодо ефективності глюкокортикоїдів при вірусних інфекціях, в тому числі при новій коронавірусній інфекції COVID-19. Наведено результати досліджень щодо динаміки лабораторних показників у хворих, які одужали та померли. Середній вік хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, був менший, ніж у тих, які померли. Середній день, на який були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії хворі, які отримували 8 мг дексаметазону, в обох групах був однаковим (у середньому на 7-му добу). Привертає увагу те, що у хворих, які одужали, до госпіталізації частіше реєструвалась фебрильна температура, тоді як у тих, які померли, - частіше субфебрильна. Температура при госпіталізації у всіх категорій хворих досягала в середньому субфебрильних цифр. Частота дихання при госпіталізації у всіх категорій хворих суттєво не відрізнялась і в середньому становила близько 19/хв (до 20/хв у 50 % хворих, які одужали, та у 58,3 % тих, які померли). У тих, які одужали, при госпіталізації частіше реєструвалась нормальна частота пульсу, але тахікардія - рідше, ніж у тих, які померли. У хворих, які в подальшому померли, вже при надходженні на лікування частіше реєструвався нижчий рівень сатурації. В перші 3 дні після госпіталізації серед хворих, які отримували 8 мг дексаметазону та одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз і кількість осіб із гранулоцитозом, спостерігалась збільшена кількість паличкоядерних нейтрофілів і кількість осіб із нею. Серед хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались лейкопенія, більш виражена лімфопенія та кількість осіб із нею, більш виражена тромбоцитопенія. У хворих, які в подальшому померли, у терміні спостереження відзначалось поступове зростання кількості лейкоцитів, але поступове зменшення кількості лімфоцитів, рівень креатинкінази з 7 - 9-ї доби перебування у стаціонарі збільшувався, рівень лактатдегідрогенази на 4 - 6-ту добу перебування у стаціонарі суттєво збільшувався з подальшим його зниженням до рівня, що був вищим, ніж у тих, які одужали. У хворих, які одужали, спочатку відзначалось зростання рівня лейкоцитів із поступовим його зниженням, поступове зростання рівня лімфоцитів, зниження рівня креатинкінази, лактатдегідрогенази. В усіх категорій хворих у динаміці спостерігалось поступове зменшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, також із часом спостерігалось поступове зростання кількості тромбоцитів, але в тих, які одужали, їх рівень був дещо вищим; в обох групах з часом спостерігалось зростання рівня сечовини, але в тих, які померли, її рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; у хворих обох груп із часом спостерігалось зростання рівня креатиніну, але в тих, які померли, його рівень з 7-ї доби та пізніше був значно вищим, ніж у тих, які одужали; в обох групах з часом спостерігалось зниження рівня С-реактивного білка, але в тих, які померли, вже з самого початку перебування у стаціонарі та протягом усіх періодів спостереження його рівень був вищим порівняно з тими, які одужали.

Приведені літературні дані щодо змін лабораторних показників при новій коронавірусній інфекції COVID-19 та результати особистих досліджень. Встановлено, що в перші три дні після госпіталізації в більшості хворих відмічались нормоцитоз, нормальна кількість лімфоцитів. При легкій формі дещо більше було хворих із нормальною або зі збільшеною кількістю лейкоцитів, гранулоцитів, але при середньотяжкому перебігу частіше реєстрували лейкопенію, лімфопенію, гранулоцитоз, гранулоцитопенію, тромбоцитоз, тромбоцитопенію. У той же час при легкій формі була більша кількість хворих зі збільшеним рівнем паличкоядерних нейтрофілів. При легкому перебігу хворих зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів після 3-ї доби перебування в стаціонарі вже не реєстрували. Лейкоцитоз, лімфопенію, гранулоцитоз уже не реєстрували після 6-ї доби перебування в стаціонарі, у даний термін також суттєво зменшилась кількість хворих із лейкопенією, тромбоцитопенією, у більшості хворих був нормоцитоз. У хворих із середньотяжким перебігом лейкоцитоз, лейкопенія спостерігались більш тривалий час, ніж при легкому перебігу, ще навіть після 10-ї доби перебування в стаціонарі. У більшості хворих реєструвався нормоцитоз. До 6-ї доби перебування в стаціонарі було більше хворих із гранулоцитозом (у більш пізній термін такі хворі не реєструвались), збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів. Після 6-ї доби відмічалось більше хворих із лімфоцитозом, тромбоцитозом та лімфоцитопенією.

Наведено огляд літератури стосовно негоспітальної пневмонії, власні результати дослідження особливостей клініко-лабораторних, інструментальних проявів негоспітальної пневмонії під час епідемії нової коронавірусної інфекції COVID-19.