Із застосуванням клініко-статистичних, електрофізіологічних та морфофункціональних методів дослідження вивчені результати застосування у юних вагітних комплексного методу підготовки до пологів та активного їх ведення. Встановлено, що проведення вагітним підліткам психопрофілактичної та коригуючої терапії з застосуванням апітерапії, турінейрину, лазеротерапії шийки матки забезпечує достатню біологічну готовність материнського організму до пологів. Вибір активної акушерської тактики, що передбачає проведення програмованого розродження зі здійсненням біофізичного моніторингу плода, дозволяє у неповнолітніх вагітних в 2,5-3 рази знизити частоту ускладнень в пологах, уникнути перинатальних втрат.

Стан здоров'я дівчат у дитячому та підлітковому віці є важливою складовою реалізації репродуктивної функції. Представлені результати статистичного аналізу гінекологічних захворювань, пологів та абортів у дівчат різних вікових груп за останні 3 - 6 років. Показано організацію служби дитячої та підліткової гінекології у Львівській області. Проаналізовано деякі екстрагенітальні захворювання як чинники впливу на формування репродуктивного потенціалу.

Запропоновано нове рішення сучасної актуальної проблеми акушерства та гінекології щодо поліпшення показників становлення репродуктивної функції у дівчат-підлітків з хронічними дифузними захворюваннями печінки. На підставі вивчення особливостей статевого та фізичного розвитку, ехоструктури внутрішніх геніталій, функціональної активності гіпофізарно-яєчникової та гіпофізарно-тиреоїдної систем, оцінки особистісного профілю, вегетативної дисфункції і якості життя, структурно-функціонального стану кісткової тканини, а також ролі антиоваріальних антитіл, розроблено комплексну систему діагностичних і лікувально-профілактичних заходів для збереження репродуктивного здоров'я у дівчат з хронічними дифузними захворюваннями печінки. Застосування цієї системи сприяє поліпшенню показників особистісного профілю, стану вегетативної нервової системи, якості життя, підвищенню забезпечення вітаміном D, що у сукупності позитивно впливає на становлення менструальної функції і забезпечує підвищення кількості випадків регулярних менструальних циклів через 6 місяців від початку лікування у 2,08 раза (53,70 % проти 25,81 % (ВШ 3,34 [1,53 - 7,28]) і через рік - у 2,30 раза (29,63 % проти 12,90 % (ВШ 2,84 [1,11 - 7,31]), до зниження питомої ваги встановлення менструального циклу через 1 - 3 роки від початку лікування в 2,76 раза (11,11 % проти 30,65 % (ВШ 0,28 [0,10 - 0,77]) і до зменшення частоти невстановлення менструального циклу через 3 роки від початку лікування - в 5,52 раза (5,56 % проти 30,65 % (ВШ 0,13 [0,04 - 0,48]).

Мета роботи - проаналізувати власні результати хірургічного лікування тяжких форм розладів статевого розвитку (РСР) у дітей після операцій фемінізуючого типу; визначити практичні протокольні показання з вибору напряму хірургічної корекції. Упродовж останніх 5 років до урологів Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ" по медичну допомогу звернулися батьки 12 дітей з РСР, ознаками гермафродитизму (двостатевості). Після комплексного обстеження діагностовано: адреногенітальний синдром - у 5 дівчаток, яких скеровано для подальшого лікування до дитячих медичних центрів м. Києва; справжній гермафродитизм - в 1 дитини; синдром змішаної дисгенезії гонад (СЗДГ) - у 3 дітей; жіночий псевдогермафродитизм (без встановлення генезу) - в 1 дитини; неповну форму тестикулярної фемінізації, синдром Морріса (чоловічий псевдогермафродитизм) - у 2 дітей. У зв'язку з вираженою маскулінізацією зовнішніх геніталій 2 дітям із СЗДГ та 1 дівчинці з псевдогермафродитизмом виконано хірургічну корекцію фемінізуючого типу, зокрема, реконструкцію генітальної зони, мобілізацію та резекцію стінок урогенітального синусу, резекцію печеристих тіл статевого органа (дітям з СЗДГ) з формуванням і транслокацією клітора, вульвопластику з лабіопластикою малих і великих статевих губ, кольпопластику. Діти з синдромом Морріса готуються до корекції за "жіночим" типом. Висновки: народження дитини з тяжкою формою РСР є надзвичайно серйозною проблемою для батьків, медиків, психологів і соціальних працівників. Порушення статевої диференціації дитини потребує розширеного комплексного обстеження. Діти з тяжкими формами гіпоспадії підлягають обов'язковому генетичному обстеженню. Дані статистики та власний досвід вказують на вищу частоту хірургічної корекції за "жіночим" типом у таких випадках. Під час корекції фемінізуючого типу найскладнішим етапом у технічному розумінні є резекція печеристих тіл статевого органа з кліторопластикою і транслокацією клітора, а найвідповідальнішим етапом у функціональному відношенні є кольпопластика. Хірургічне втручання не є завершальним етапом лікування таких пацієнтів. Діти з інтерсексуальними станами в подальшому потребують постійного динамічного спостереження лікарів гінекологів, урологів, онкологів, ендокринологів, психологів з відповідною корекцією терапії. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.501.1-5

Рубрики:

Аднексит (сальпінгоофорит)

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ