Проаналізовано дані літератури, переважно за останні 10 років, які стосуються ендогенної інтоксикації - симптомокомплексу патологічних станів, суть яких полягає в надмірному нагромадженні в організмі біоактивних компонентів, що веде до глибоких порушень метаболізму і кровообігу та спричиняє розлади функціонування систем організму.

Проаналізовано дані літератури, переважно за останні 10 років, які стосуються детоксикації організму в цілому, механізмів природної детоксикації та антиоксидантного захисту. Наведено матеріали власних клінічних досліджень щодо впровадження в практику нових інфузійних препаратів Лактопротеїн з сорбітолом і Простенон.

За даними обстеження 66 пацієнтів з різними фазами синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому), активація процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) з підвищенням рівня його первинних і вторинних продуктів є сприятливою ознакою. Зменшення вмісту продуктів ПОЛ (ареактивний перебіг) характеризує тяжкість процесу і є несприятливою прогностичною ознакою. Частота ареактивного перебігу є найвищою у пацієнтів за ДВЗ-синдрому у III фазі.

Висвітлено основні положення з організації медичного забезпечення населення за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-політичного походження. Розглянуто питання, що стосуються основних положень міжнародного гуманітарного права, організації та функціонування Державної служби медицини катастроф. Розкрито основні принципи організації лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Висвітлено організацію медичного забезпечення населення в системі цивільного захисту деяких країн Західної Європи та США.

Висвітлено основні положення з організації медичного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-політичного походження. Розглянуто питання, які стосуються основних положень міжнародного гуманітарного права, організації та функціонування Державної служби медицини катастроф, основних принципів організації лікувально-евакуаційного, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Мета роботи - аналіз наявної наукової інформації та узагальнення основних результатів сучасних досліджень щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Для систематизації даних щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників проаналізували опубліковані повнотекстові статті в базах даних PubMed, Web of Science, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus. В аналіз включали й більш ранні публікації, що мають історичний інтерес. Здійснено аналіз основних симптомів і чинників посттравматичного стресового розладу медичних працівників. З'ясовано, що від 15 до 43 % лікарів страждають від депресії, тривоги та інших симптомів посттравматичного стресового розладу. Його виникнення в медичних працівників пов'язане з низкою факторів ризику: трудових, соціальних, психологічних. Найбільше значення у виникненні синдрому мають робочі фактори. Незважаючи на те, що розроблено цілий ряд програм психологічної та фармакологічної допомоги, спрямованих на профілактику і лікування посттравматичного стресового розладу, нині жодна з них не має доказів ефективності. Не розроблено методи клінічного прогнозування, що ідентифікували б медичних працівників із високим ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу. Ризик травматичного впливу особливо виражений для лікарів-ординаторів, котрим, як правило, бракує підготовки та досвіду, що притаманні досвідченішим лікарям. Висновки: необхідне фінансування методологічно обгрунтованих досліджень і здійснення на їх основі ефективних заходів для усунення посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Якщо питання профілактики посттравматичного стресового розладу не вирішуватиметься на державному рівні, це поставить під загрозу стійкість функціонування всієї системи охорони здоров'я.