Проаналізовано економічну природу та суть міжбюджетних відносин в унітарній бюджетній системі України за умов державного унітаризму. Значну увагу приділено інструментам і методам бюджетного регулювання, ролі міжбюджетних відносин у забезпеченні вирівнювання соціально-економічного розвитку територій. Визначено також відмінності у фінансовому забезпеченні суб'єктів даної системи України, розглянуто чинну практику розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів, інструменти та особливості фінансової допомоги місцевим бюджетам за умов бюджетного унітаризму. Обгрунтовано напрями реформування міжбюджетних відносин в Україні, шляхи оптимізації розподілу ресурсів між бюджетами та вдосконалення фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Досліджено сутність та призначення діяльності фінансових посередників в Україні. Проаналізовано наукові праці зарубіжних та українських учених, на основі яких здійснено систематизацію поглядів дослідників щодо сутності термінів "фінансовий посередник" і "фінансове посередництво". Запропоновано авторську трактовку терміна "фінансовий посередник". Визначено мету діяльності фінансових посередників на макро- та мікрорівнях за допомогою розгляду притаманних їм функцій. У результаті дослідження встановлено, що вивчення функцій фінансових посередників на макрорівні дозволяє проаналізувати загальний рівень розвитку економіки країни залежно від рівня розвитку фінансових посередників, а розгляд функцій фінансових посередників на мікрорівні розкриває сутність діяльності фінансових посередників на рівні населення та окремих суб'єктів господарювання (індивідуальних інвесторів). Розглянуто призначення та здійснено класифікацію фінансових посередників залежно від сегмента фінансового ринку.

Досліджено організаційно-правові та соціально-економічні основи функціонування бюджетної системи в УСРР 1921 - 1929 рр. Висвітлено особливості нормативно-правової бази формування радянської бюджетної системи в УСРР, створення та діяльність державних органів бюджетного регулювання. Показано участь партійно-радянської номенклатури у розробці державного бюджету, вплив адміністративно-територіальної та грошової реформ на бюджетну систему та бюджетні відносини. Вивчено специфіку організаційно-функціонального становлення місцевих бюджетів: губернських, округових, міських, районних, сільських. Доведено фіскальне походження доходів державного бюджету. Визначено роль і місце основних державних податків і неподаткових надходжень, а також відрахувань прибутків промислових підприємств у його формуванні. Розглянуто внесок до бюджету державного і приватного секторів економіки, конкретних соціальних груп - селян, непманів, службовців. Проаналізовано структуру бюджетних видатків, їх державні та суспільні пріоритети. Викладено статистично-економічні показники бюджетного фінансування союзних і республіканських органів влади в УСРР, співвідношення бюджетного і банківського кредитування основних галузей народного господарства, освіти, соціально-побутових закладів.

Становлення та функціонування радянської бюджетної системи в УСРР у 1920-ті рр. було неможливим без грошової реформи, а її здійснення у 1922 - 1924 рр. сприяло організаційно-функціональному впорядкуванню бюджетної системи, формуванню сталих показників дохідної і видаткової частин державного та місцевих бюджетів, інакше і так званого твердого бюджету. Показано, що під кутом зору бюджетного фінансування основне навантаження протягом 1921 - 1924 рр. узяв на себе радянський знак, тобто гроші державної скарбниці. Радянський знак навіть охороняв червінець від знецінення в період його запровадження як нової грошової одиниці. Тому, визначаючи вплив грошової реформи на бюджетний процес, слід брати до уваги всі стадії грошової реформи та співвідношення довоєнного рубля й так званого товарного, умовного золотого рубля. За умов утвердження твердої валюти - червінця - для стабілізації бюджетної системи і бюджетних відносин важливо було запобігти знеціненню, унеможливити від ролі емісійного засобу. Для цього необхідно було уникати емісії в бюджетних доходах, економно використовувати бюджетні видатки, відповідально ставитися до бюджетного планування, ретельно розглядати фінансові джерела.

Досліджено особливість діяльності інтегрованих фінансових посередників як результат взаємодії банків з небанківськими установами. Проаналізовано наукові праці українських і російських учених, на основі яких здійснено систематизацію та уточнення термінів "фінансовий супермаркет" і "фінансовий конгломерат" відносно до терміну "інтегрований фінансовий посередник". Запропоновано авторське трактування терміну "інтегрований фінансовий посередник". Визначено головну відмінність інтегрованих фінансових посередників від традиційних спеціалізованих фінансових посередників (банків і небанківських установ), яка полягає в наданні широкого спектра фінансових послуг в одному місці та в режимі non-stop, тобто цілодобово впродовж тижня. У результаті дослідження встановлено 3 форми співробітництва спеціалізованих фінансових посередників у межах інтегрованого фінансового посередника (bancassurance як об'єднання банків зі страховими компаніями; assurfinance як об'єднання страхових компаній з банками; allfinance як взаємодія фінансових посередників банківського, страхового та інвестиційного ринків). Розглянуто приклади діяльності інтегрованих фінансових посередників в Україні.

Предметом роботи є теоретичні засади державних фінансових відносин в сфері державних запозичень. Мета роботи - визначення та обгрунтування теоретичних засад необхідності здійснення державних запозичень, дослідження основних аспектів вимірювання боргового тягаря та економічних наслідків існування державного боргу в Україні, виявлення основних проблем, які існують в управлінні державним боргом та методи, які застосовуються для їх усунення, а також розгляд найбільш оптимальної торгової політики України. Використаний методичний апарат, що складається з: аналізу, синтезу та узагальнення - при визначенні основних понять, причин виникнення, класифікації державного кредитування та державного боргу, а також при з'ясуванні боргового стану України використовувалися інструменти економіко-математичного моделювання та графічного представлення результатів дослідження. Визначено основні причини виникнення, економічна сутність та роль державного кредитування. Охарактеризовано основні напрями управління державним боргом. Розглянуто сучасний стан державного кредитування та основні боргові парадокси. На основі одержаних результатів запропоновано способи вдосконалення боргової політики України в сучасних умовах та розглянуто орієнтири державного кредитування. Галузь застосування результатів: організація та проведення наукових досліджень у сфері державних фінансів, формування основних напрямків державної політики регулювання кредитно-боргових відносин держави. Висновки: на сьогодні в Україні порушується принцип транспарентності інформації щодо використання коштів, залучених за рахунок внутрішніх запозичень, а це, у свою чергу, сприяє неефективному використанню боргових фінансових ресурсів. Встановлено, що залучення ресурсів за допомогою внутрішніх державних позик обмежується можливостями національного фондового ринку та їх високою вартістю, що в свою чергу зумовлено громадсько-політичною та економічною кризою та геополітичними інтересами Росії, що в цілому впливає на державну безпеку в Україні. Відповідно, розвиток інфраструктури фінансового ринку, покращання якісних характеристик державних цінних паперів з метою мінімізації вартості запозичення коштів, стабілізація політико-економічної ситуації дозволять більш повно використовувати потенціал внутрішніх державних запозичень.

Проаналізовано та систематизовано основні підходи до оцінювання фінансової безпеки суб'єктів підприємницької діяльності. Увагу приділено важливості визначення рівня фінансової безпеки підприємства за сучасних економічних умов. Виділено основні підходи до оцінювання фінансової безпеки, а саме: індикаторний; ресурсно-функціональний; агрегатний; підхід, що базується на визначенні ймовірності банкрутства; на основі критерію "мінімум сукупного збитку, який завдається безпеці"; програмно-цільовий; метод на основі систем аналізу фінансової безпеки й оцінки вартості підприємства з використанням дохідного підходу. Проаналізовано основні переваги та недоліки вищевказаних підходів, у тому числі висвітлено проблему їх адаптації до вітчизняної економіки та до специфіки кожного окремого підприємства, галузі, в якій функціонує господарюючий суб'єкт, і зовнішніх факторів впливу. Висвітлено проблему недостатнього дослідження методів оцінки рівня фінансової безпеки саме на мікрорівні.

Визначено концептуальні засади проведення фіскальної децентралізації. Проведено дослідження сутності децентралізації як однієї із складових процесу управління, спрямованого на зменшення залежності органів місцевого самоврядування від центрального уряду. Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації та доведено її вплив на соціально-економічний розвиток. Досліджено стан та оцінку рівня децентралізації фінансової системи в Україні. Приділено увагу класифікації моделей фіскальної децентралізації. Проаналізовано показники рівня фінансової децентралізації в Україні за 2005 - 2014 рр., переваги та позитивні наслідки децентралізації. Систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих як шляхи зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України. Сформовано рекомендації щодо проведення фіскальної децентралізації в Україні. Розглянуто теоретичні засади фіскальної децентралізації, систематизовано особливості фіскальної децентралізації в Україні та сформовано шляхи зростання економічної й фінансової незалежності регіонів України.

Предмет дослідження - теоретичні засади боргової безпеки (ББ) та розрахунок індикаторів ББ для України. Мета роботи - дослідження основних аспектів вимірювання боргового тягаря та економічних наслідків існування державного боргу в Україні, чітке визначення поняття ББ та її індикаторів, визначення рівня ББ та заходів щодо підвищення її рівня в Україні. У роботі використано методичний апарат, що складається з дослідження, аналізу, синтезу та узагальнення - під час визначення основних понять, причин виникнення, класифікації державного боргу (ДБ), а також під час з'ясування боргового стану України використовувалися інструменти економіко-математичного моделювання та графічного представлення результатів дослідження. Визначено основні причини виникнення, економічну суть і роль ДБ. Охарактеризовано основні напрями управління державним боргом. Розглянуто сучасний стан ДБ та ББ України. На основі одержаних результатів запропоновано заходи щодо підвищення рівня ББ України. Галузь застосування результатів: організація та проведення наукових досліджень у сфері державних фінансів, формування основних напрямків державної політики регулювання боргових відносин держави. Висновки: стан ДБ в Україні постійно погіршується, рівень ББ знизився з небезпечного рівня в 2011 р. до критичного рівня в 2015 р. Така ситуація не може лишитися поза увагою та вимагає негайного втручання з боку вітчизняного Уряду. Стратегія формування і обслуговування ринку державних запозичень має базуватися на науково обгрунтованих засадах. Розмір і структуру ДБ необхідно прогнозувати на декілька років і навіть десятиріч з метою забезпечення збалансованості державного бюджету, сприяння стабільного економічного зростання і розвитку потужної фінансової системи. За відсутності вказаної стратегії можливе загострення економічної кризи, що призводить до зростання ДБ.

Висвітлено фінансування державної промисловості союзного та республіканського підпорядкування за рахунок державного бюджету і банківського кредитування у другій половині 1920-х років. Показано, що фінансування республіканської промисловості не відповідало її ролі й місцю у загальносоюзному промисловому виробництві.

Визначено засади проведення фінансової децентралізації. З'ясовано суть децентралізації, як однієї із складових процесу управління, спрямованого на зменшення залежності органів місцевого самоврядування від центрального уряду. Розглянуто теоретичні засади фінансової децентралізації та доведено її вплив на формування місцевих бюджетів (МБ). Виявлено особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів за умов децентралізації за рахунок податкових і неподаткових надходжень та інших доходів (без врахування міжбюджетних трансфертів). Проаналізовано доходи МБ в Україні за 2010 - 2016 рр., переваги та позитивні наслідки децентралізації. Систематизовано особливості фінансової децентралізації в Україні. Сформовано вибір напрямів, орієнтованих на зростання економічної та фінансової незалежності регіонів України. Мета роботи - розгляд теоретичних засад фінансової децентралізації, систематизація особливостей фінансової децентралізації в Україні та чинників її впливу на формування доходів МБ. Сформульовано основні завдання фінансової децентралізації. Встановлено, що за умови розв'язання законодавчих, організаційних та соціальних проблем бюджети адміністративно-територіальних одиниць зможуть мати достатній обсяг коштів на виконання делегованих повноважень.

Обгрунтовано необхідність швидкого нарощення оборонних видатків через гібридну війну РФ проти України, щоб зберегти реальну незалежність та не перетворитися на фактичного російського сателіта.

Незважаючи на достатньо глибоке теоретичне вивчення питання боргової безпеки держави, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні з урахуванням специфіки фінансового стану країни та стратегічного курсу України на євроінтеграційний розвиток. Постановка завдання, мети дослідження. Мета роботи - дослідження стану боргової безпеки України за допомогою аналізу динаміки державного боргу та вироблення рекомендацій для підвищення рівня боргової безпеки країни. Визначена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань: розглянути теоретичні основи державного боргу та боргової безпеки держави; проаналізувати динаміку зміни державного боргу України та стану національної боргової безпеки; визначити проблеми управління державним боргом, що спричинили наявний стан боргової безпеки в Україні; запропонувати шляхи оптимізації державного боргу для зміцнення боргової безпеки. Метод або методологія проведення дослідження. При проведенні дослідження використовувалися історичний, аналітико-емпіричний, індуктивно-дедуктивний, порівняльний методи дослідження для реалізації принципу об'єктивності наукового викладу, а також при з'ясуванні боргового стану України використовувалися інструменти економіко-математичного моделювання та графічного представлення результатів дослідження. Викладення основного матеріалу. Розкрито теоретичні основи державного боргу, показано його місце в економічних дослідженнях, проаналізовано його сучасний стан та вплив на боргову безпеку держави. Розкрито особливості й обгрунтовано шляхи зміцнення боргової безпеки України через призму удосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можна використати в теорії та практиці управління державним боргом. Оцінка боргових індикаторів та їх аналіз буде доцільним джерелом інформації для вироблення шляхів зміцнення боргової безпеки України. Висновки: однією з основних складових фінансової безпеки є боргова безпека. Вагома роль її визначальної складової - державного боргу - обумовлює пріоритетність управління державним боргом та його обслуговування, що є важливою умовою стабільності фінансової системи держави та національної безпеки. Боргова безпека України знаходиться в незадовільному стані, для покращення якого необхідно вдосконалити боргову політику держави та управління боргом.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти реформування державних фінансів України в умовах формування глобального фінансового простору та його регіональних підсистем. Проаналізовано здобутки та проблеми євроінтеграційних зрушень у сфері публічних фінансів України. Виявлено проблеми фінансової безпеки країни та визначено напрями їх вирішення. Розкрито європейський та національний аспекти фіскальної політики держави за умов євроінтеграції. Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку фінансового забезпечення соціальної сфери України в умовах євроінтеграційних процесів. Увагу приділено перевагам і ризикам фінансової децентралізації, управлінню зовнішнім державним боргом, сучасному стану та напрямам покращання боргової безпеки України.

Глобальна пандемія COVID-19 оголила прогалини у сфері стійкості фінансових систем. Мета роботи - оцінка адекватності стратегічних пріоритетів бюджетної політики (БП) України та її адаптивність до викликів глобального масштабу. За цих умов значення держави та вироблення нових стратегічних пріоритетів БП буде тільки посилюватись. Використовуючи місячні статистичні дані Державної казначейської служби України, Державної служби статистики і Міністерства фінансів України, з січня 2018 р. до вересня 2020-го викладено гіпотезу про вплив боротьби з пандемією COVID-19 на величину грошових витрат Державного бюджету України, видатків на охорону здоров'я, економічну діяльність та на податкові надходження. Вважаємо, що боротьба з COVID-19 впливає на грошові витрати Державного бюджету України, а також на індекс споживчих цін та інші показники ефективності економіки в Україні. Крім того, на основі результатів регресу індекс споживчих цін є найбільш впливовим фактором грошових витрат Державного бюджету України. У той же час COVID-19 впливає на витрати на охорону здоров'я, але не впливає на витрати на економічну діяльність і видатки місцевого бюджету. Це означає, що головною метою економічної політики України є обмеження розповсюдження вірусу серед населення для недопущення зупинки економіки. Значна частина досліджень про стратегічні пріоритети БП, їх зміни та ефективність дотримання в часи пандемії COVID-19 є відносно низькою. опередні дослідження не використовували вплив унікальних на даний час екзогенних факторів глобального характеру. Дотримання пріоритетів бюджетного фінансування в умовах пандемії з урахуванням фаз її розвитку надасть можливість оцінити ефективність проведення БП відповідно до наявних умов. Запропоновано основні стратегічні пріоритети БП України в умовах COVID-19.

Різноманітні суспільні катаклізми ХХ ст. та останніх десятиліть, зокрема такі як дві світові війни, гібридні війни, поширення пандемії COVID-19, призвели до виникнення у ХХ ст. поняття "соціальна безпека". Остання, враховуючи соціалізацією всіх сфер людського життя, відіграє ключову роль у всій системі національної безпеки. У демократичному суспільстві інтереси соціальної безпеки людини та держави в цілому повинні співвідноситися та бути гармонійно збалансованими. У правовому полі України немає офіційного визначення категорії "соціальна безпека", а сам термін "соціальна безпека" порівняно недавно увійшов в науковий та політичний обіг. В Україні новий етап законодавчого врегулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення розпочався з прийняттям Конституції України. Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п. 6 ст. 85). Стаття 46 Конституції передбачає право громадян на соціальний захист, на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Так як право на пенсію може виникнути протягом всього життя людини, починаючи з народження, то заміщення втраченого доходу пенсією має важливе значення для добробуту та запобігання бідності певних категорій населення. Оскільки де-юре трьохрівнева пенсійна система де-факто залишається лише дворівневою з переважаючою часткою пенсійних виплат з першого рівня, залишається актуальним дослідження рівня пенсійного забезпечення із солідарної системи. Об'єктом дослідження виступає рівень пенсійного забезпечення як запорука соціальної безпеки людини, а предметом - практичні аспекти пенсійного забезпечення з першого рівня пенсійної системи в Україні, Пенсійний фонд України та питання його незбалансованості. Мета статті - за допомогою аналізу структури джерел фінансування Пенсійного фонду та обсягів видатків на пенсійне забезпечення з державного бюджету оцінити рівень фінансової спроможності солідарної системи пенсійного забезпечення як запоруки соціальної безпеки людини. У дослідженні для опрацювання статистичних даних ПФУ використані статистичний, порівняльний і системний методи. Оформлення результатів аналізу у вигляді таблиць і графіків було здійснено за допомогою графічного і табличного методів та узагальнення даних. Структурно-функціональний метод застосований для виявлення впливу доходів ПФУ на обсяги видатків. Отримані висновки й результати можуть бути використані для розробки і реалізації практичних заходів по вдосконаленню пенсійної системи, в науковій сфері, в навчально-освітньому процесі закладів вищої освіти при підготовці фахівців за спеціальністю 8.18010014 "Управління фінансово-економічною безпекою", в сфері забезпечення соціальної складової економічної безпеки держави, зокрема, соціальної безпеки людини. Практичне використання наукових результатів сприятиме досягненню вищого рівня соціального захисту населення, задоволенню потреб людей, які досягли пенсійного віку. Висновки: на сьогодні від фінансової спроможності пенсійної системи залежить добробут майже третини населення України.

Мета статті - розглянути процеси і явища, які відбувалися в 1920-х рр. у радянській історіографії українського партійного руху в Російській імперії початку ХХ ст. Методологічне підгрунтя становлять аналіз і порівняння історіографічних фактів на основі принципів об'єктивності та історизму. Наукова новизна полягає у спробі розкрити вплив в означений період більшовицької ідеології та марксистської методології на дослідження української партійно-політичної історії в Російській імперії початку ХХ ст. Висновки: у 1920-х рр. історики радянської України, незважаючи на порівняно невелику кількість праць, присвячених створенню та діяльності українських партій у Російській імперії на початку ХХ ст., досягли помітних результатів у дослідженні теми: опрацювали, узагальнили та ввели до наукового обігу значний конкретно-історичний матеріал, сформулювали цілу низку висновків, які й сьогодні не втратили свого історіографічного значення. Робота над дослідженням української партійно-політичної історії в Російській імперії охоплювала лише соціалістичний сегмент, представлений РУП, УСДРП, Спілкою. Інші партії, зокрема УСП, УНП, згадувалися лише побіжно або зовсім не входили в поле зору дослідників. На змісті праць, в яких було розглянуто історію української соціал-демократії, позначилися марксистські підходи, ідеологічний і політичний вплив більшовицької влади. Це проявилося в тому, що українським партіям у Російській імперії приписувалися "буржуазний націоналізм", "дрібнобуржуазність" та "опортунізм". Упровадження марксистської методології в радянську історичну науку поєднувалося з критикою тих українських авторів, у тому числі представників марксистської школи, які допускали бодай найменші відхилення від більшовицьких ідейно-політичних догматів. Наприкінці 1920-х рр. сталінський погром української історичної науки супроводжувався науковим, ідеологічним, політичним остракізмом, звинуваченнями в "націоналізмі" та репресіями проти дослідників, котрі прагнули об'єктивно висвітлити історію українського партійного руху в Російській імперії початку ХХ ст.

Предмет дослідження - концептуальні засади випуску державних цінних паперів для забезпечення боргової безпеки в умовах повномасштабної війни. Мета статті - з'ясування економічної сутності категорії боргова безпека через визначення структурних її елементів, а також особливостей, переваг та причин випуску державних цінних паперів в умовах повномасштабної війни. При проведенні дослідження для реалізації принципу об'єктивності використовувалися історичний, аналітико-емпіричний, індуктивно-дедуктивний, порівняльний методи; при оцінці індикаторів боргової безпеки - метод аналізу та синтезу; при розрахунку середньозваженої дохідності військових облігацій - графічне представлення результатів дослідження. Досліджено питання сутності, причин випуску та дохідності державних цінних паперів в умовах воєнного стану в Україні, розглянуто необхідність управління державними цінними паперами, як єдиним інструментом в підпорядкуванні уряду з позицій забезпечення боргової безпеки України в умовах повномасштабної війни. З'ясовано, що повноцінний та ліквідний внутрішній ринок державних цінних паперів дозволить зменшити вартість державних запозичень і знизити ризики дефолту. Розглянуто питанню емісії та дохідності нового для України фінансового інструменту - військових ОВДП. Досліджено боргову безпеку як динамічний процес з урахуванням позитивних ефектів від використання позичених зовнішніх та внутрішніх коштів. Визначено, що повномасштабна війна переломила позитивну тенденцію до зменшення частки державного боргу в ВВП й змусила відійти від стратегії зміцнення боргової безпеки, а зростання державного боргу впродовж воєнного стану є вимушеним явищем. Результати дослідження можуть бути використані в теорії та практиці управління державним боргом в умовах повномасштабної війни. Оцінка боргових індикаторів та їх аналіз буде доцільним джерелом інформації для вироблення шляхів зміцнення боргової безпеки України у мирний час. Висновки: зростання державного боргу впродовж воєнного стану є вимушеним явищем: податкові надходження дозволяють фінансувати видатки лише на третину. Проаналізуваши структуру державного боргу з позицій інструментів залучення коштів, можемо дійти висновку, що ДЦП виступають єдиним підконтрольним державі інструментом забезпечення боргової безпеки в умовах вимушеного і неконтрольованого зростання передусім зовнішнього державного боргу. Військові облігації мають цільове призначення, а економічні ризики, обумовлені військовим вторгненням не дозволяють використовувати ОЗДП та євробонди в якості інструментів рефінансування боргу.

Досліджено теоретико-методологічні підходи й еволюцію фінансової системи держави. Проаналізовано суперечності та сучасні виклики в функціонуванні фінансової системи України. Виокремлено детермінанти загроз фінансовій системі держави в умовах війни. Визначено напрями та пріоритети розбудови системи публічних фінансів України в умовах евроінтеграції. Увагу приділено фінансовим і соціальним аспектам пенсійної реформи, професійній етиці у сучасній фінансовій системі, методам фундаментального та технічного аналізу ринків базових активів похідних фінансових інструментів.

Розглянуто складові, принципи побудови й етапи становлення бюджетної та податкової систем України. Досліджено державні цільові фонди, форми та основи функціонування фінансів підприємств та домогосподарств. Проаналізовано природу та структуру фінансового ринку. Висвітлено закономірності й особливості розвитку світової фінансової системи. Охарактеризовано системні закономірності в процесі розвитку сучасної фінансової системи для вирішення теоретичних та практичних завдань в рамках глобального економічного середовища. Обгрунтовано закономірності впливу на фінансову систему політичних та соціальних факторів, що визначають сучасні закономірності розвитку фінансової системи держави. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до дослідження еволюції системи фінансових відносин і основні етапи розвитку фінансової науки в контексті трансформації фінансової системи держави. Досліджено економічну роль бюджетної системи і розкрито суть основних функцій державного бюджету. Водночас розглянуто поняття бюджетного устрою і бюджетної системи України, визначено її складові та принципи побудови, проаналізовано організаційні засади бюджетного процесу і механізм міжбюджетних відносин та досліджено економічну сутність, причини й види дефіциту бюджету, джерела його фінансування, їхні переваги та недоліки. Проаналізовано сутність, призначення і роль податків в економічному та соціальному розвитку суспільства і наведено класифікації податків та способи їхнього розрахунку і сплати.