mВивчено залежність деяких показників життєздатності клітин лінії L в культурі від різних концентрацій важких металів. Показано значний цитопатогенний вплив низьких концентрацій нікелю (0,025 мкг/мл) та свинцю (0,05 мкг/мл). Мідь та хром у концентраціях 0,25 - 0,5 мкг/мл стимулюють проліферацію клітин у період з третьої до п'ятої доби культивування. Нікель за концентрації 0,025 мкг/мл та свинець за всіх досліджуваних концентрацій синхронізують поділ клітин у культурі. Для вивчених металів характерно підвищення рівня гігантських багатоядерних клітин у культурі. Найбільш високий їх рівень встановлено за дії нікелю, хрому та міді.

Розроблено новий хірургічний спосіб формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації з приводу увеальної меланоми. Наведено нову модель очного протеза для постійної фіксації та методику його імплантації. Вивчено характер змін в імунному стані хворих увеальною меланомою та за субатрофії очного яблука у разі формування опорно-рухової кукси з імплантацією алохряща. На підставі одержаних надано оцінку ефективності запропонованих способів формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації й евісцерації та застосування нової фіксаційної моделі очного протеза.

На основі концепції режимології, балансу стимулів і обмежень у заходах регуляторної політики щодо вдосконалення економічних систем, опрацьовано пропозиції щодо нормативно-правового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності агропродовольчих корпорацій, а також використанню прямих й опосередкованих методів державного регулювання, спрямованих на створення наукових кластерів в агропродовольчому комплексі.

Вивчено клініко-психопатологічну структуру та динамічну типологію соматизованих депресивних розладів (СДР) згідно з їхніми клінічними варіантами перебігу. Вперше встановлено порушення біохімічного та метаболічного гомеостазу, які супроводжують перебіг СДР у стадії загострення. Виявлено зміни, які характеризуються наявністю вираженого вторинного імунодефіциту, активацією імунокомплексних реакцій, наявністю імунотоксикозу та вираженим синдромом метаболічної інтоксикації. Вперше встановлено взаємозв'язок ступеня вираженості порушень імунологічного та біохімічного гомеостазу з важкістю перебігу соматизованих депресій. З'ясовано, що у хворих з рекурентними варіантами СДР має місце тенденція до більш виражених порушень біохімічних та імунологічних показників, ніж у пацієнтів з маніфестацією цього захворювання. Вперше обгрунтовано етіопатогенетичну необхідність використання сучасних антидепресантів у комплексі з імуноактивними препаратами й антиоксидантними засобами у пацієнтів з різними варіантами перебігу соматизованих депресій (патент України на корисну модель № 44698 від 12.10.2009).

Предметом дослідження виступає операційна та фінансова діяльність провідних українських агропродовольчих компаній за період 2006 - 2012 рр., на підгрунті визначення основних рис якої виокремлено підходи щодо прогнозування їх ринкових позицій на короткостроковий період й висунуто пропозиції стосовно забезпечення конкурентної боротьби у вітчизняному агропродовольчому комплексі.

Предметом дослідження статті виступає інвестиційна сфера української економіки, а метою - вивчення сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні, з'ясування провідних перспектив і проблем, з якими стикаються національні та іноземні інвестори, й доведення потреби в удосконаленні організації державного управління інвестиційною діяльністю. Результати дослідження відображають пропозиції щодо основних напрямів ефективного розвитку вітчизняної інвестиційної сфери.

На підгрунті опрацьованої методологічної основи дослідження, узагальнення підходів українських і зарубіжних вчених й особистого досвіду підприємницької діяльності автори з використанням здобутків Польщі щодо забезпечення заходів зі вдосконалення менеджменту персоналу класифікують критеріальні ознаки інноваційного освітнього процесу, надають його ілюстрацію на прикладі підготовки фахівців економічного профілю та визначають стримуючі й стимулюючі чинники впровадження з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств України.

У контексті кардинального загострення природничо-природних, економічних й інституціональних чинників міжнародної нестабільності, котрі стали особливо наочними на рубежі XX - XXI ст., досліджено проблеми життєспроможності офіційно заявленого влітку 2020 р. політичного рішення щодо створення "Люблінського трикутнику" як платформи співпраці Польщі, Литви та України в безпековій, економічній та культурній сферах. У сутнісному розумінні проаналізовано інституціональні передумови й генез розвитку подій навкруги Люблінської унії протягом другої половини XIV - перших двох десятиліть XXI ст. та економічний потенціал "Люблінського трикутнику" з погляду сучасного загальноєвропейського кон'юнктурного положення. Визначено принциповий підхід щодо розгляду подій, пов'язаних з Люблінською унією, котра у поширеній свідомості розглянута як певний прообраз "Люблінського трикутнику", в наукових доробках та ідеях знакових фігур політичного істеблішменту Польщі, Литви та України. Обгрунтовано новий підхід, у відповідності до якого широкі інституціональні та економічні передумови заснування "Люблінського трикутнику" закладаються значно раніше: ще Кревською унією 1385 р. - найпершим у світі міждержавним союзницько-об'єднавчим утворенням. Доведено, що за потенційними обсягами внутрішнього ринку, рівнем валового внутрішнього продукту та обсягами товарообігу між Польщею, Литвою та Україною, "Люблінський трикутник" об'єктивно має високі конкурентні позиції в системі сучасного міжнародного поділу праці в рамках Європейського Союзу. З метою обгрунтування конкурентоспроможності "Люблінського трикутнику" за галузевою ознакою визначено найбільш перспективні напрями економічної співпраці між Польщею, Литвою та Україною на міждержавному рівні та на рівні бізнес-формувань, а також перспективи подальшого опрацювання досліджуваної проблеми.

Здійснено спробу розгляду проблеми, яка ще не стала предметом системних розробок у вітчизняній та зарубіжній науці, - аналізу профіля українського маркетолога. Дана проблема досліджується на підгрунті висунутого нового методологічного підходу: визнання детермінованості профіля маркетолога певної країни (які в цілому - профіля підприємця) змістом і особливостями національної ділової культури даної країни. Висунутий підхід логічно зумовив необхідність компаративного аналізу національної ділової культури України. Такий аналіз проведено з використанням відповідних параметрів-вимірювачів сучасної економічної компаративістики ("дистанція влади", "індивідуалізм", "маскулінність", "уникнення невизначеності", "довготермінова орієнтація", "індульгенція") у порівнянні з країнами західної та центрально-східної Європи та Південного Сходу. Ідентифіковано унікальність національної ділової культури України, яка полягає в її мультикультурності: в органічному поєднанні західного (англо-саксонського) та східного (південно-східного) підприємництва; в особливій повазі до інших релігій і конфесій. Виокремлено характерні риси профіля українського маркетолога (вони, які риси профіля підприємця будь-якої країни у всі часи, містять і позитивні, і негативні властивості). Український маркетолог: як правило, є усуненим від прийняття принципових рішень, що "підштовхує" його до кроків "партизанського маркетингу"; він більш схильний до колективних форм діяльності (але з прихованими амбітними індивідуальними рисами); у фаховій діяльності розуміє цінність життя і багатства для вітчизняного споживача і споживчої поведінки як такої; відчуває внутрішній дискомфорт в умовах невизначеності та особливої ризиковості; перевагою українського маркетолога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом капіталу та у сфері комплексних маркетингових досліджень; вітчизняний маркетолог певною мірою ще зберіг властивості соціальної орієнтації у бізнесі (але домінантою його підприємницької свідомості є негативні очікування).

На підгрунті узагальнення науково-практичних розробок економічних дослідницьких центрів країни і провідних вітчизняних вчених, сукупності проблем щодо подолання наслідків війни на Донбасі, з урахуванням напрацювань авторів за даною тематикою, обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення і реалізації "Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року" (СЕР), яку представлено Міністерством реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Наголошено на необхідності та актуальності подібного державного нормативно-правового акта (з визнанням економічних й інституціональних втрат країни внаслідок ігнорування його прийняття протягом попередніх років). З метою опрацювання системних засад удосконалення й ефективної практичної реалізації обговорюваного документу в контексті розробки й провадження середньо- та довгострокових загальнодержавних планів соціально-економічного розвитку в СЕР запропоновано визначити оптимістичний, базовий та песимістичний сценарії та часові параметри реінтеграції тимчасово-окупованих територій Донецької та Луганської областей у єдине правове, економічне та інституціональне (у тому числі інформаційне) поле України з подальшою ідентифікацією базового (найбільш вірогідного) сценарію - у межах 7 - 10 майбутніх років: протягом 2028 - 2030 рр. Серед інших запропонованих заходів державної регуляторної політики є: визначення додаткових очікуваних результатів прийняття й ефективної та соціально відповідальної реалізації СЕР стосовно підвищення інвестиційної привабливості Донецької та Луганської областей і формування ефективної системи управління новоутворених громад (з обгрунтованими відповідними Індикаторами 2030); відхід від узагальненого підходу щодо характеристики територій Донецької та Луганської областей, контрольованих Україною; врахування і відображення у СЕР сільськогосподарської структури і спрямованості функціонування сучасного регіонального підкомплексу Луганської області (з пропозиціями щодо вдосконалення структури агропродовольчої сфери Луганщини), а також необхідність виокремлення першочергових "точок росту" соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей (з виокремленням таких "точок росту" на прикладі Луганського регіону).

Формування нової системи міжнародних економічних відносин потребує обгрунтування надійної основи співпраці, насамперед, господарських суб'єктів різних країн у всіх галузях і сферах економіки. Одним із важливих чинників такого обгрунтування є оцінювання компетентностей підприємців, що є складовою комплексної науково-практичної проблеми компаративного (порівняльного) аналізу профілів підприємців різних країн. Дана проблема набуває особливої актуальності в контексті створення на європейському континенті міжнародних альянсів: економічних інтеграційних об'єднань у межах певних достатньо нечисельних країн, які б діяли за конкретними напрямами і проєктами на субрегіональному рівні. Компаративний аналіз профілів підприємців є предметом досліджень за новим напрямом науки - економічної компаративістики. Це передбачає поєднання застосування міжкультурного, міждисциплінарного та міжфункціонального підходів. На підгрунті узагальнення теоретичних і науково-практичних розробок, які проведено за двома міжнародними україно-польськими проєктами, висунуто гносеологічну тріаду: "національна ділова культура" - "корпоративна культура" - "профіль підприємця" з наданням чіткого визначення даних дефініцій. Обгрунтовано інтеграл оцінювання профілів підприємців різних країн, який містить три етапи. На рівні першого етапу дається ідентифікація сутності фахових загальнокультурних компетентностей підприємців: дистанція влади, індивідуалізм, мужність, уникнення невизначеності, довготермінова орієнтація та індульгенція. Призначенням другого етапу є виокремлення й ідентифікація сутності суто підприємницьких компетентностей: схильність до підприємництва, обов'язковість у бізнесі, планування та ставлення до контролю, стандартизованість бізнес-діяльності, поліхромність і самовдосконалення. Третій етап пропонованого інтегралу містить чіткий перелік методичних посилок-вимог щодо розробки й оформлення (представлення) висновків паралельного анкетування-опитування підприємців різних країн за визначеними фаховими загальнокультурними і підприємницькими компетентностями.

Започатковано розгляд проблеми розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів країни в умовах повоєнного соціально-економічного відновлення України. Проведено ретроспективну оцінку Національного плану відновлення України, представленого урядом міжнародній спільноті на конференції в швейцарському Лугано в липні 2022 р. з визначенням головних прогалин даного Національного плану. Проаналізовано зміст законодавчих і нормативних актів з регулювання агропродовольчої сфери країни у частині забезпечення продовольчої безпеки, забезпечення якості харчових продуктів і встановлення порядку відносин держави з власниками сільськогосподарських земель в умовах російсько-української війни. На прикладі Полтавської області наведено сутність методичних аспектів пропонованого підходу з розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери на повоєнному етапі. У принциповому плані розроблено загальних інтеграл оцінювання економічних втрат агропродовольчої сфери регіонів внаслідок війни, який виступає як перший етап розробки відмічених регіональних програм, з виокремленням таких видів втрат: зруйновані об'єкти житлово-комунальної сфери сільських територій; зруйновані об'єкти виробничої інфраструктури та зрошувальних систем; площі земель сільськогосподарського призначення, які потребують відновлення; площі садів, виноградників та ягідників, пошкоджених внаслідок війни; площі лісів, пошкоджених внаслідок війни; площі водойм, узбережжя тощо, пошкоджених внаслідок війни. Висунуто наскрізний підхід щодо безпосередньої розробки регіональних програм державного регулювання розвитку агропродовольчої сфери регіонів на етапі повоєнного відновлення України, котрий охоплює: концептуальні засади, принципи та регуляторні режими. У принциповому плані висунуто пропозиції щодо методичного супроводу реалізації пропонованого підходу.