Індекс рубрикатора НБУВ: Л454.207.1

Рубрики:

Випалювання вапняку

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі білого портландцементу розроблено та оптимізовано композиційне в'яжуче та одержано теплоізоляційний бетон на його основі. Встановлено, що найефективнішими є домішки на основі негашеного вапна та сульфатвмісного компонента. Досліджено фазовий склад продуктів гідратації та будівельно-технічні характеристики композиційного в'яжучого. За даними рентгенофазового аналізу основними продуктами гідратації є гідросилікати та етрингіт. Розраховано кількісний вміст кристалічних фаз: етрингіту, портландиту та кальциту. Оптимальний склад композиційного в'яжучого характеризується мінімальними значеннями усадки та покращеними експлуатаційними характеристиками.

Встановлено фізико-хімічні та технологічні фактори, за яких відбувається гідратаційне тверднення негашеного вапна. У випадку використання сповільнювачів гідратації CaO на основі вуглеводнів спостерігається явище адсорбційної пептизації. Розроблено оптимальні склади вапняно-гіпсових в'яжучих, що характеризуються підвищеною водостійкістю. Встановлено, що добавки фосфорної, кремнієвої, борної та сульфатної кислот та їх солей підвищують міцність на 50,0 - 150,0 % під час тверднення вапна за умов відведення теплоти гідратації. Одержано дані впливу негашеного вапна на терміни тужавіння будівельного гіпсу та встановлено умови гідратаційного тверднення негашеного вапна.

За допомогою методу РФА встановлено, що основними кристалічними фазами в системі гіпс - вапно є гіпсу двогідрат, портландит і кальцит. При введенні до складу в'яжучого метакаоліну, на рентгенограмі було зафіксовано присутність етрингіту. Мета дослідження - вибір оптимальних технологічних параметрів негашеного вапна для в'яжучого в системі гіпс-вапно-метакаолін на основі порівняльного аналізу фізико-механічних та експлуатаційних характеристик композиційного каменю. Встановлено, що композиційне в'яжуче з вапном швидкого гасіння володіє більшою міцністю на 20 - 40 % (незалежно від умов тверднення), вищим коефіцієнтом водостійкості та піддається меншим деформаційним змінам, ніж в'яжуче з вапном середнього гасіння.

Розглянуто основні причини зсідання мінеральних в'яжучих матеріалів і виробів на їх основі, зокрема неавтоклавного ніздрюватого бетону. Досліджено фізико-механічні показники гіпсо-вапняного каменю за різних водотвердих відношень і вплив вмісту метакаоліну на експлуатаційні характеристики в'яжучого. За допомогою оптичного мікроскопа визначено зміну відносного розширення композиційного каменю у часі. Методом РФА встановлено основні кристалічні фази у системах гіпс - вапно та гіпс - вапно - метакаолін. Проведено диференційно-термічний аналіз композиційного каменю та розраховано кількості окремих продуктів тверднення.

Проведено математичне планування з використанням двофакторного експерименту та отримано математичну модель міцності композиційного каменю на гіпсовапняній основі у вигляді рівняння регресії. Досліджено вплив аморфного кремнезему та метакаоліну на міцнісні показники каменю та встановлено їхні оптимальні кількості у складі композиційного в'яжучого. Методом РФА встановлено основні кристалічні фази, які утворюються в системі гіпс - вапно - метакаолін - аморфний кремнезем. Досліджено властивості в'яжучого та будівельно-технічні характеристики композиційного каменю.

Визначено нормальну густоту та терміни тужавіння безклінкерного композиційного гіпсовапняного в'яжучого за різних водотвердих відношень. Досліджено фізико-механічні та експлуатаційні показники каменю. Визначено зміну відносного розширення каменю в часі. Встановлено, що в системі гіпс - негашене вапно - метакаолін найбільшою міцністю та водостійкістю характеризується камінь, до складу в'яжучого якого входить будівельний гіпс марки Г-5. Методом ДТА досліджено фізико-хімічні процеси під час нагрівання каменю, який тверднув у повітряно-сухих умовах протягом 1 року. Методом РФА встановлено фазовий склад продуктів гідратації.

Розроблено та оптимізовано технологічні параметри спучення газобетонної суміші на основі безклінкерного композиційного гіпсовапняного в'яжучого системи гіпс - негашене вапно - метакаолін - аморфний кремнезем за литтєвою технологією формування. Встановлено оптимальні межі температури води замішування, водотвердого відношення, рухливості суміші та кратності спучення. Відповідно до технологічних параметрів процесу підібрано газоутворювач. Досліджено фізико-технічні властивості ніздрюватого бетону. Методом РФА встановлено фазовий склад продуктів тверднення газобетону.

Методом РФА ідентифіковано кристалічні фази продуктів гідратації гіпсовапняного в'яжучого (ГВВ). Встановлено фізико-хімічні закономірності процесів структуроутворення у модельній системі гіпс - негашене вапно - метакаолін - аморфний кремнезем - вода - бура. Досліджено вплив виду негашеного вапна та марки гіпсового в'яжучого на морфологію та розміри кристалів гіпсу двогідрату. Встановлено взаємозв'язок між процесами структуро-утворення композиційних ГВВ за нормальних умов тверднення та фізико-механічними характеристиками каменю.