Досліджено історико-педагогічний аналіз процесу становлення та розвитку в Україні сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з 1940-х р. до початку XXI ст. На підставі теоретичних узагальнень даних архівних та опублікованих джерел, вивчення наукової літератури та статистичних даних вперше цілісно висвітлено історичний шлях становлення та розвитку форм усиновлення, опіка, піклування, патронат, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу. Висвітлено питання організації соціально-педагогічної роботи з сім'ями, де виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Охарактеризовано напрями діяльності неурядових організацій різних історичних періодів, які здійснюють реалізацію програм із підтримки сімейних форм виховання.

Розглянуто причини дитячого сирітства у 40-х роках та визначено специфічні особливості соціальної групи "сироти" в цей період.

Розкрито питання визначення статусу дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ). Наведено аргументацію різних авторів щодо визнання ДБСТ сім'єю або закладом. Визначено основні сутнісні характеристики ДБСТ.

Проаналізовано зміст програми PRIDE - комплексної програми з надання соціальних послуг на всіх етапах створення та функціонування різних сімейних форм виховання. Визначено особливості процесу адаптації, апробації та поширення української версії програми, а також основні компоненти навчального тренінгового курсу з підготовки прийомних батьків як одного з структурних елементів програми.