Вперше досить повно висвітлено український архітектурний модерн (УАМ), що мав поширення у 1903 - 1941 рр., як видатне явище вітчизняної культури. На підставі багаторічного студіювання архітектурних пам'яток, дослідження архівних та опублікованих матеріалів з'ясовано характерні особливості УАМ, витоки його зародження, процес розвитку та згасання в контексті формування світової архітектури та мистецтва. Охарактеризовано становлення УАМ у різних регіонах України, де формувались місцеві осередки, творчі центри та мистецькі школи. Розглянуто теоретичну спадщину УАМ, а також спадок провідних майстрів УАМ - В.Г.Кричевського, Є.Н.Сердюка, О.Г.Сластіона, І.І.Левинського, О.О.Лушпинчевського, К.М.Жукова, С.П.Тимошенка, Д.М.Дяченка, В.К.Троценка та ін.