Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено структурування епокси-олігомерних сумішей на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, модифікованої гідропероксидом третбутилу смоли ЕД-20, нафтополімерної смоли з епоксидними групами, елігоестеракрилату ТГМ-3 із використанням поліетиленполіаміну як затвердника. Визначено вплив кількості компонентів суміші, тривалості та температури структурування на вміст гель-фракції та твердість плівок, а також на підставі ІЧ-спектроскопічних досліджень установлено хімічний процес їх формування.

Показано можливість формування полімерних плівок сітчастої будови на основі епокси-олігомерних сумішей, що складаються з промислової епоксидної смоли ЕД-20, пероксидної похідної епоксидної смоли ЕД-20, олігоестеракрилату ТГМ-3, (3-амінопропіл)триетоксисилану та поліетиленполіаміну. Вивчено вплив співвідношення компонентів суміші, температури і тривалості процесу на вміст гель-фракції та твердість плівок при ступінчастому структуруванні, спочатку за кімнатної температури 24 год, а потім при 383, 403 і 423 К впродовж 15 - 75 хв. Проведено модифікацію поверхні скла епокси-олігомерними сумішами і за зміною крайового кута змочування води та дийодметану визначено значення поверхневої енергії між полімером та склом.

Показано можливість одержання пероксидної похідної на основі діанової епоксидної смоли ЕД-20 та гідропероксиду трет-бутилу в середовищі толуену за присутності каталітичної суміші, що складається з 18-краун-6 та хлориду цинку. Вивчено вплив температури й тривалості процесу на основні показники одержаного продукту.

Вивчено за температури 313, 323, 333 К кінетику взаємодії пероксидної похідної епоксидної смоли ЕД-20 із флуорвмісним спиртом, що містить карбоксильні групи, за присутності бензилтриетиламонію хлористого. Синтезовано пероксидний флуорвмісний олігомер із карбоксильною групою ПФОК. Структуру ПФОК підтверджено у процесі ІЧ-спектрального дослідження. Показано можливість використання ПФОК як активного структуруючого агента епокси-олігоестерних композицій на основі епоксидної смоли ЕД-24 та олігоестеракрилату ТГМ-3.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: РА339414 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-27 + Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено за температур 313, 323 і 333 K реакцію між ціануровою епоксидною смолою та гідропероксидом трет-бутилу за присутності каталітичної системи, що складається з 18-краун-6 і хлориду цинку. Структуру синтезованої пероксидної похідної епоксидної смоли підтверджено як хімічними, так і ІЧ-спектроскопічнним методами аналізів. Показано можливість використання синтезованого продукту у процесах структурування полімерних сумішей на основі діанової епоксидної смоли.

Вивчено процес одержання біодизельного палива з рослинної сировини та метилового або етилового спиртів за присутності різних за природою каталізаторів. Встановлено вплив природи сировини та каталізатора, температури та тривалості процесу переестерифікації на експлуатаційні характеристики одержаного біопалива. За встановлених оптимальних умов одержано біодизельне паливо, визначено його техніко-експлуатаційні характеристики та проведено їх порівняння з європейськими стандартами на біопаливо.

Вивчено структурування полімерних сумішей на основі епоксидної смоли ЕД-20 за присутності реакційноздатних олігомерів, що містять пероксидну групу та ненасичений подвійний зв'язок і пероксидну та епоксидну групи.

Запропоновано емпіричну математичну модель одержання окиснених нафтових бітумів модифікованих нафтополімерною смолою з флуорвмісними функціональними групами (НПСФ). Ця модель надає змогу, не проводячи додаткового експерименту, прогнозувати експлуатаційні характеристики окиснених бітумів (пенетрацію, дуктильність, температуру розм'якшення) за зміни певних чинників керування процесом.

The modification of ED-20 epoxy resin by tert-butyl hydroperoxide has been studied in the presence of 18-Crown-6. Kinetic regularities of this reaction are established. The possibility to use the modified resin as a cross-linking agent for the epoxy-oligoesteric composition containing ED-20 industrial resin and TGM-3 oligoesteracrylate is shown.

The modification of the glass surface with ED-20 epoxy resin, 1,2-epoxy-3-tert-butylperoxide, peroxy oligomer based on peroxy derivative of ED-20 (PDER) and epoxy-oligomeric mixtures has been studied. The angles of wetting of water and iodic methylene on the glass surface have been determined. Hydrogen and dispersive components of free surface energy and the degree of coating of the glass surface with individual components as well as epoxy-oligomeric mixtures containing ED-20 epoxy resin, TGM-3 ohgoesteracrylate, petroleum resin with epoxy groups and polyethylenepolyamine have been estimated. A change of the ratio between the initial reagents in an epoxy-oligomeric mixture and of the process conditions allows one to impart both hydrophilic and hydrophobic properties to glass surfaces.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г722.13-4 + Л713.131

Рубрики:

Епоксидні смоли

Полімери та сополімери алкіленоксидів (оксирани)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено процес хімічної регенерації відпрацьованих моторних олив за присутності карбаміду. Встановлено вплив природи відпрацьованих моторних олив, кількості реагента та тривалості процесу на техніко-експлуатаційні характеристики регенерованих моторних олив. На підставі одержаних результатів досліджень встановлено оптимальні умови проведення процесу. Передбачено механізм дії карбаміду під час регенерації відпрацьованих моторних олив. Встановлено, що запропонований процес є більш придатним для регенерації відпрацьованих моторних олив мінеральної основи. Регенеровані оливи з залученням додаткових методів очищення та внесення нових пакетів присадок можна використати як змащувальні середовища в різних галузях народного господарства.

Вивчено процес термоокисної регенерації відпрацьованої індустріальної оливи марки ІГП-18. Встановлено вплив температури, тиску та тривалості процесу на техніко-експлуатаційні характеристики регенерованої моторної оливи. На підставі одержаних результатів досліджень встановлено оптимальні умови проведення процесу. Встановлено, що запропонований процес є придатним для регенерації відпрацьованих індустріальних нафтових олив. Оливу, регенеровану з залученням додаткових методів очищення та внесення нових пакетів присадок, можна використати як змащувальне середовище в різних галузях народного господарства.

Вивчено зміну експлуатаційних властивостей, груповий вуглеводневий склад і термічну стабільність вихідних і відпрацьованих мінеральних моторних олив для бензинових та дизельних двигунів. На основі отриманих результатів проведених досліджень встановлено, що зміна хімічного складу мінеральних моторних олив після їх експлуатації залежить передусім від типу двигуна та умов його експлуатації. Показано, що термічний розклад досліджуваних нафтових моторних олив за однакових умов відбувається неоднаково, що зумовлено як зміною хімічного складу, так і неоднаковим зношенням пакета присадок. Встановлено, що найбільша втрата маси оливи відбувається під час її експлуатації у бензинових двигунах внутрішнього згоряння.