Проведено дослідження мотиваційно-смислового структурування майбутнього як механізму наративної ідентичності студентської молоді. Показано, що спосіб наративізації бажаних подій, який використовують студенти для структурування свого майбутнього, є визначальним для розгортання окремої моделі наративної ідентичності. З'ясовано, що мотиваційно-смислове структурування майбутнього як механізм наративної ідентичності інтегрально характеризується здатністю особистості до динамічного подієвого життєструктурування. Зроблено висновок, що дана властивість обумовлена засвоєнням на рівні життєвого досвіду ідей недефіцитарних цінностей та їх інтегрованістю на рівні особистісного досвіду. Відповідно до способів мотиваційно-смислового структурування майбутнього диференційовано моделі самоконституювання, а також творчі, неперервні, замісні, інфантильні, скептичні та примітивні моделі наративної ідентичності. Висвітлено перспективи опису моделей наративної ідентичності за допомогою параметрів суб'єктивної локалізації у часі та суб'єктивного оцінювання подій майбутнього.

Увагу приділено дослідженню вибудовування особистістю власного життя шляхом постановки життєвих завдань. Життєві завдання представлено як спосіб, завдяки якому особистість моделює власне майбутнє, досягаючи самоздійснення. Розглянуто особистість в контексті сучасного нестабільного соціуму, на перетині соціального й індивідуального світів. Розроблено методику діагностики життєвих завдань і визначено специфіку постановки завдань благополучною та проблемною молоддю. Показано, яким чином життєві завдання можуть ставати чинником самореалізації в сімейній, професійній та інших сферах життя. Особливу увагу приділено завданнєвим технологіям оптимізації особистісного самоздійснення.

Досліджено поняття особистісної ідентифікації як соціально-психологічне явище, її роль у самоздійсненні особистості. Розглянуто поняття ідентичності в історичному ракурсі, де його трактують як перебіг і результат складного процесу ідентифікації. Наведено особливості цього процесу. Наголошено на потребі комплексного дослідження проблеми особистісної ідентифікації, найбільш релевантними методами якого, на думку автора, могли б стати наративний аналіз, глибинне інтерв'ю та психосемантичне опитування.

Исследовано понятие личностной идентификации как социально-психологическое явление, ее роль в самоосуществлении личности. Рассмотрено понятие идентичности в историческом ракурсе, где его трактуют как течение и результат сложного процесса идентификации. Приведены особенности этого процесса. Сделан акцент на необходимости комплексного исследования проблемы личностной идентификации, наиболее релевантными методами которого, по мнению автора, могли бы стать наративный анализ, глубинное интервью и психосемантический опрос.

Specific issues of modern interpretation of "identity" notion have been analyzed. It is revealed that identity is treated as identification in actual social-and-humanitarian researches. Personal identity is defined as a lifespan process of construction and reconstruction of personal and lifeworld borders. Necessity of investigation of role of personal identity in self-achievement and life-creation processes has been grounded.

Проаналізовано соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання. Розглянуто особистість у межах постнекласичної раціональності. Висвітлено наративні та ментативні варіанти автобіографування. Досліджено комунікативні практики життя.