Вперше встановлено залежність між ступенем периферичних вітреохоріоретинальних дистрофій (ПВХРД) та топографо-анатомічними особливостями ока, тобто розтягненням очного яблука в одному з квадрантів (у зовнішній половині очного дна в 39,6 %). Визначено, що коефіцієнт кореляції Крамера C = 0,22. Виявлено, що розтягнення ока в одному з квадрантів призводить до зменшення насичення кров'ю судин циліарного тіла, коефіцієнт кореляції Крамера C = 0,55. Встановлено, що дані патогенетичні фактори знижують трофіку оболонок ока та сприяють розвитку ПВХРД. Визначено, що ймовірність розвитку ПВХРД пов'язана більшою мірою з такими характеристиками, як температура циліарного тіла, базальна температура, діаметр рогівки та горизонтальний діаметр ока, що дає змогу в окремих випадках прогнозувати виникнення даної патології, використовуючи лише ці параметри. Розроблено математичну модель ймовірності розвитку ПВХРД. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних заходів. Впроваджено склеропластичні операції в поєднанні з кріоретинопексією та реваскуляризацією.

Використання сучасних хірургічних методів лікування хворих на катаракту і глаукому, які проживають у сільській місцевості, недостатнє і не досягає оптимального рівня. Існуюча недостатня кваліфікація рівня лікарів-офтальмологів, низький рівень ресурсного забезпечення очних стаціонарів (кадрові, матеріально-технічні, фінансові), низький рівень мотивування та соціально-психологічні проблеми серед хворих зумовлюють несприятливу ситуацію в Україні щодо подальшого збільшення кількості слабкозорого та сліпого населення у сільській місцевості. Запропоновано організаційні шляхи вирішення даної проблеми.

Запропоновано математичну модель прогнозування поширеності очних захворювань на найближчі 5 - 7 років, яка враховує статистичні дані рівня захворюваності та динаміки поширеності деяких офтальмологічних хвороб, що надає можливість розробки реалістичних профілактичних та лікувальних програм.

Обгрунтовано та впроваджено в Україні оптимізованої системи профілактики хвороб ока та його придатків у сільських мешканців. Виокремлено висока поширеність захворювань ока та недостатність профілактичної роботи, а також відсутність організаційної структури в офтальмологічній службі. Розв'язано актуальну проблему охорони здоров'я - науково обгрунтовано та запропоновано оптимізовану систему профілактичної офтальмологічної допомоги. У розробленій системі профілактики захворювань ока та його придаткового апарату використані якісно нові елементи: офтальмологічний профілактичний центр, який поєднує всі рівні надання медичної допомоги з формуванням мобільних офтальмологічних бригад, сучасна підготовка медичних кадрів за якісного нового наукового та інформаційного забезпечення надання офтальмологічної профілактичної допомоги; математичне моделювання у разі прогнозу розвитку офтальмологічних захворювань. Одержані результати наукового дослідження використано для обгрунтування, розробки та впровадження в практику охорони здоров'я сільських мешканців на галузевому, регіональному та місцевому рівнях і показали медичну, соціальну та економічну ефективність запропонованої оптимізованої системи профілактики хвороб ока та його придатків.

Описано розробку та впровадження інформаційних систем і технологій в офтальмології. За допомогою інформаційних систем є можливим швидке вирішення функціональних завдань, ведення стратегічних і тактичних програм у сфері управління та реформування системи охорони здоров'я.

Проаналізовано стан медико-демографічної ситуації, діяльність мережі закладів охорони здоров'я. Визначено рівні надання медичної допомоги та показники діяльності закладів. Приділено увагу медичній допомозі учасникам АТО та тимчасово переміщеним особам у Дніпропетровській області.