Викладено основні аспекти фінансово-економічного партнерства України з Європейським Союзом. Висвітлено механізми торгово-інвестиційного співробітництва, взаємодії у сферах кредиту, страхування, науково-технічних розробок. Проаналізовано процеси євроінтеграції як визначальний фактор у міжнародній економічній стратегії України. Описано систему фінансових інститутів євросоюзу як фактор розвитку перехідної економіки України. Детально розглянуто цілі та перспективи оптимізації співробітництва України з євросоюзом у фінансово-кредитній та страхувальній сферах.

Досліджено процеси фінансового співробітництва та інтеграції країн ЄС, особливості та цілі міжнародної економічної діяльності України у зазначеному контексті. Обгрунтовано концептуальні засади механізму фінансового співробітництва України з ЄС. Проаналізовано роль субрегіональних інтеграційних проектів на етапі становлення відкритої економіки України, наведено напрями узгодження правової системи України із законодавством ЄС. Визначено потенційні наслідки впливу фінансових та інших форм європейської інтеграції на подальше формування відкритої економіки України. Обгрунтовано цілі державної політики України у грошово-кредитній та фінансовій сферах у відносинах з ЄС. Розроблено методики мікроекономічного співробітництва з європейськими партнерами у фінансовій, зокрема у страховій сфері.

Узагальнено провідні концепції та теорії економічної інтеграції, що охоплюють ключові аспекти цього процесу. Обгрунтовано перелік економічних, соціально-культурних і політичних факторів, що визначають динаміку та спрямованість економічної інтеграції країн світу. Досліджено підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників щодо сутності та змісту поняття "економічна інтеграція", визначено перелік його базових характеристик. Побудовано схему взаємозв'язків між елементами процесу економічної інтеграції країн світу у світове господарство, на основі якої запропоновано перелік позитивних і негативних наслідків економічної інтеграції для національних економік.

Запропоновано сучасне бачення й трактування категорії страхового маркетингу та маркетингу страхових послуг як його центральної складової, визначено роль, місце та основні сутнісні характеристики комплексу маркетингу страхових послуг за умов ринкової невизначеності, особливостей поведінки вітчизняного споживача страхових послуг та специфіки вітчизняного ринку страхових послуг. За результатами дослідження еволюції теорії страхового маркетингу та практики застосування його інструментарію вітчизняними страховими компаніями доведено необхідність суттєвих змістовних змін у його теоретичному базисі. Окреслено напрями удосконалення практичного застосування маркетингових досліджень у страхуванні, сегментації ринку страхових послуг, позиціонування страхової компанії. Запропоновано методологічний підхід щодо розробки маркетингової стратегії страхової компанії, яка грунтується на застосуванні критеріїв гнучкості, оптимальності, диференціації страхових послуг та їх диверсифікованого раціонального поєднання у портфелі, що дозволяє своєчасно реагувати на зміни в її навколишньому бізнес-середовищі. Модифіковано систему взаємозв'язку комплексів "4Рs", "4Cs", "4Аs" для особливостей функціонування страхової компанії за умов сучасного конкурентного ринкового середовища. Значну увагу приділено зміщенню акцентів від застосування окремих елементів її комплексу маркетингу до забезпечення цінності страхового продукту для споживача, співвідношення "вартість / цінність страхового продукту", забезпечення доступу до страхових послуг страхувальника через розвинену його філіальну мережу тощо. Обгрунтовано концепцію інституційного забезпечення маркетингової діяльності як фактора активізації розвитку ринку страхових послуг України, що включає: визначення складових зовнішньо-інституційного маркетингового середовища, врахування специфіки маркетингової діяльності суб'єктів цього ринку, формування системи маркетингових індикаторів його розвитку, а також окремих маркетингових заходів із інформаційно-аналітичного та інфраструктурного забезпечення.

Досліджено інвестиційний клімат України в період подолання наслідків світової фінансової кризи. Розглянуто стан національного виробництва на сьогодні та перспективи розвитку економіки в межах покращання інвестиційного розвитку нашої держави.

Мета роботи - розробка методичних положень з оцінки перспектив видобутку нетрадиційного природного газу в Україні. У межах проведеного дослідження проаналізовано запаси нетрадиційного природного газу в Україні та визначено, що існуючі оцінки суттєво різняться та потребують уточнення. Сформовано характеристику родовищ нетрадиційного природного газу в Україні. Проаналізовано перспективи видобутку нетрадиційного природного газу з ущільнених порід на Юзівському майданчику. Доведено, що Юзівський майданчик, при його освоєнні, міг би забезпечити потреби країни до 2030 р. у видобутку газу щільних піщаників (ГЩП), що визначені в проекті "Оновленої Енергетичної стратегії", який був винесений на обговорення у червні 2012 р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України. Проведено розрахунки кількості свердловин для виконання запланованого обсягу видобутку ГЩП на Юзівському майданчику в 2020 - 2030 рр. та необхідних при цьому капітальних вкладень. Визначено собівартість видобутку ГЩП на Юзівському майданчику. Розроблено графік капітальних вкладень у Юзівський майданчик та побудовано прогнозні сценарії освоєння Юзівського майданчику в 2020 - 2030 рр. На підставі проведених розрахунків доведено, що тільки оптимістичний сценарій (за якого ціна реалізації природного газу буде дорівнювати 255 дол. за 1 тис куб м) забезпечує прибуткове освоєння Юзівського майданчику.

Розглянуто основні чинники об'єктивного включення страхування до системи економічної безпеки як інструменту цілеспрямованого управління ризиками шляхом забезпечення їх мінімального рівня. Виділено два основні напрямки ризик-менеджменту страхової компанії: управління прийнятими на страхування ризиками, спрямоване на зменшення страхових виплат страхової компанії у майбутньому; управління ризиками господарської діяльності страхової компанії з метою мінімізації можливих втрат від непродуманих рішень. Виявлено нові види ризиків у діяльності страховиків у зв'язку з посиленням лібералізації вітчизняного страхового ринку і розширенням присутності страхових компаній з іноземним капіталом: ризик втрати фінансової стійкості і витіснення з ринку невеликих національних страхових компаній, можливий відтік капіталу на міжнародні фінансові ринки, ціновий демпінг з боку найбільших іноземних страховиків, скорочення висококваліфікованого управлінського персоналу через концентрацію більшості технологічних функцій у закордонних офісах, підвищення чутливості національних страхових ринків до коливань світового фінансового ринку. Обгрунтовано принципи управління ризиками страхової діяльності в контексті економічної безпеки, основний зміст яких зводиться до оптимальної комбінації в стратегії ризик-менеджменту таких інструментів, як утримання ризику на власному страхуванні, передача ризику на перестрахування перестраховикам та перестраховим пулам, зменшення страхових ризиків шляхом їх диверсифікації, лімітування власного утримання ризиків та здійснення превентивних заходів страхувальниками на вимогу страховика. Запропоновано комплексний підхід до управління ризиками страхової компанії в контексті економічної безпеки, що передбачає: підвищення нормативних вимог до розміру статутного капіталу та страхових резервів, якості, видів та структури активів страховика; розвиток перестрахових операцій шляхом створення професійних перестрахових компаній та перестрахових пулів з небезпечних видів ризиків; посилення державного контролю за діяльністю страховиків з метою недопущення незаконних фінансових схем та порушень у сфері страхування окремих видів ризиків; підвищення вимог до рівня підготовки актуаріїв, андерайтерів та юристів.

Наведено коментарі, наявні офіційні роз'яснення й історичні довідки щодо нормативно-правових актів з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Увагу приділено питанням нотаріальної таємниці, господарської діяльності кредитної спілки, встановлення правил і програми здійснення фінансового моніторингу. Розкрито проблеми зберігання, захисту та використання інформації, що становить банківську таємницю.