Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-56

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

Досліджено структурно-функіональні фактори стимулювання несировинного експорту в Україні. Розглянуто вплив макроекономічної політики на структурні характеристики експорту. Проаналізовано засоби оптимізації структури експорту з використанням теоретичних моделей вирівнювання платіжного балансу. Проведено компаративний аналіз інструментів збільшення несировинного експорту у різних економічних системах. На підставі розробленої структурної моделі досліджено його чинники й оцінено дієвість стимулювання технологічного експорту як фактора економічного зростання. Показано негативний вплив девальвації гривні на збільшення технологічного експорту. Обгрунтовано пряму залежність технологічного експорту від технологічного імпорту, покращання сальдо бюджету, збільшення прямих іноземних інвестицій, зниження відсоткової ставки й інфляції, обмеження темпів зростання пропозиції грошової маси. Наведено рекомендації щодо шляхів покращання динаміки несировинного експорту в Україні з метою корекції макроекономічної політики, застосування інституційних заходів і регіональної диверсифікації зовнішньоторговельних потоків.

Розроблено структурно-секторальну модель експорту, за допомогою якої запропоновано надати пріоритетного значення несировинному сектору економіки. Доведено неефективність стимулювання сировинного експорту, на противагу несировинному сектору. Визначено передумови для зростання конкурентоспроможного експорту із високою часткою доданої вартості та доведено його стимулюючий вплив на економічне зростання.

Розглянуто актуальну проблему стимулювання структурних змін у експорті України. Проведено емпіричну оцінку еластичностей основних експортних груп від цінового фактора та імпорту з використанням двокрокового методу найменших квадратів (2SLS), векторної авторегресії (VAR) і фільтра Кальмана. Встановлено асиметричний вплив динаміки обмінного курсу на промислове виробництво та експорт у сировинних та технологічних галузях.

Розглянуто питання стилістичного функціонування прямих та непрямих алюзій на Біблію у повоєнних американських романах Ф. О'Коннор "Мудра кров" та "Несамовиті виходять переможцями". Ці твори належать до жанру сатиричного роману. Їх об'єднує тема релігії. На прикладі 17 випадків вживання біблійних алюзій відображено як цей мовно-стилістичний засіб набуває у романах сатиричного ефекту і спрямований на викриття розбіжності між досконалими знаннями тексту Біблії окремими індивідами та їх неспроможністю керуватися нормами християнської моралі у повсякденному житті. Факт відриву букви Священного Писання від його духу спричиняє релігійний фанатизм. Алюзії на Біблію у романах "Мудра кров" і "Несамовиті виходять переможцями" вжито з метою змалювання руйнівних наслідків, до яких може призвести догматичний підхід фанатиків до Божого закону.

Розглянуто актуальну проблему впливу монетарної політики на макроекономічні показники в Україні. Проведено емпіричну оцінку залежності промислового виробництва, загального експорту та технологічного експорту від монетарного фактора та обмінного курсу з використанням двокрокового методу найменших квадратів (2SLS) і векторної авторегресії з коригуванням помилки (VECM). Встановлено обмежуючий вплив експансійної монетарної політики на промислове виробництво та експорт у сировинних та технологічних галузях.

Розглянуті питання розвитку мережевих зв'язків Індустрії 4.0 у напрямі оцифрування ланцюгів вартості та створення інноваційної екосистеми. Здійснено аналіз етапів розвитку промислового виробництва на шляху до четвертої промислової революції та оцінено динаміку темпів росту доданої вартості у промисловості для окремих груп країн. Теоретично обгрунтовано напрями впровадження Індустрії 4.0 у ланцюги вартості на різних етапах цифрової зрілості компаній: цифровий початківець, вертикальний інтегратор; горизонтальний інтегратор та цифровий лідер. Результати дослідження дозволили узагальнити дорожню карту Індустрії 4.0 та рекомендації для економічної політики щодо розвитку її мережевих зв'язків. Напрями продовження дослідження передбачають емпіричну оцінку впливу інновацій на глобальні мережі виробництва.

Мета роботи - систематизація сучасних уявлень про зміну парадигм глобалізації та міжнародної конкуренції внаслідок поширення глобальних мереж і ланцюгів вартості. Розвиток глобальних ланцюгів вартості (ГЛВ) відбувався внаслідок двох "розподілів" глобалізації: глобальна конкуренція проявляється на рівні секторів і компаній (з середини ХIХ ст.); виникає концепція торгівлі завданнями (наприкінці ХХ ст.). Проаналізовано вплив глобалізації на міжнародну конкурентоспроможність ЄС і країн, що розвиваються, у торгівлі кінцевою продукцією та завданнями. Модель враховує відмінності заробітної плати, розрив у технологіях і торговельні витрати, що дозволяє оцінити порівняльні переваги окремих секторів або сегментів ГЛВ. Визначено ознаки концепції глобальних мереж виробництва: "імпорт для виробництва" й "імпорт для експорту", які визначають міжнародну конкурентоспроможність на основі створення внутрішньої доданої вартості. Окреслено, що конкурентоспроможність економіки визначається позиціями країни у ГЛВ, а підвищення продуктивності компаній залежить від їх залучення у сегменти (завдання) із високим рівнем доданої вартості.

Мета роботи - комплексне дослідження панельних даних впливу макроекономічних, технологічних та інституційних показників на економічне зростання країн ЦСЄ із застосуванням різних економетричних моделей. Проаналізовано вибірку 12 країн ЦСЄ за період 2006 - 2015 рр. Використано такі методи: найменших квадратів (OLS); панельні дані з фіксованими ефектами (FE); панельні дані з випадковими ефектами (RE). Залежною змінною обрано ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, незалежними: обмінний курс, експорт високо- та низькотехнологічної продукції, імпорт високотехнологічної продукції, інновації. Додатково використано контрольні змінні: прямі іноземні інвестиції, ефективність уряду, людський капітал, індекс Джині та державний борг. Виявлено, що девальвація грошової одиниці негативно впливає на економічне зростання. Отримано асиметричні результати впливу високотехнологічного та низькотехнологічного експорту на ВВП. Розвиток інновацій та покращення якості людського капіталу демонструє позитивний достовірний вплив у всіх специфікаціях. Отримані результати підтвердили, що євроінтеграція підтримує нецінову конкуренцію країн ЦСЄ на світовому ринку високотехнологічної продукції завдяки участі у виробничих мережах ЄС-15.

Досліджено сутність, передумови, етапи створення і значення функціонування глобальних мереж та ланцюгів вартості у процесі виходу економічних суб'єктів на зовнішній ринок. Систематизовано ознаки і критичні ресурси ланцюгів доданої вартості та мереж виробництва. Розглянуто еволюцію наукових підходів до вивчення процесів формування глобальних виробничих мереж та представлено візуалізацію глобальних мереж світової торгівлі.

Мета роботи - дослідження сутності, механізмів та способів досягнення модернізації внутрішньої економіки за умови інтеграції до глобальних ланцюгів вартості. Проаналізовано особливості механізмів досягнення технологічного оновлення виробництва в різних країнах. Узагальнено окремі види економічної модернізації, зокрема виробничих процесів, продукції, функціональних процесів та на міжгалузевому рівні. Систематизовано сучасні закономірності формування доданої вартості та принципи переходу до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Продемонстровано особливості впливу глобальних ланцюгів вартості на внутрішню економіку через трансмісійні механізми. Проведений аналіз свідчить про те, що позитивний вплив інтеграції у глобальні ланцюги вартості на внутрішню економіку залежить від абсорбційної здатності національних компаній. Встановлено, що досягнення економічної модернізації у глобальних ланцюгах вартості залежить від макроекономічного та інституційного середовища, які визначають ефективність прямих іноземних інвестицій та мережевізації.

Досліджено взаємний зв'язок між обсягами експорту-імпорту та ВВП і промисловим виробництвом, що дозволяє визначити шляхи підвищення технологічного рівня експорту як необхідної передумови успішної інтеграції у глобальні ланцюги вартості (ГЛВ). Фрагментація світового виробництва зазвичай розглядається як визначальна риса глобалізованої економіки, водночас для успішної конкуренції на зарубіжних ринках необхідним є технологічне ускладнення продукції. Оцінено секторальний вплив експорту-імпорту на ВВП і промислове виробництво, що важливо для виявлення перспективних напрямів участі українських підприємств у ГЛВ. Для емпіричного дослідження проведено структурний аналіз вітчизняної зовнішньої торгівлі в розрізі чотирьох основних категорій: технологічні товари; низькотехнологічні товари; металопродукція; інша сировина. Для емпіричного оцінювання використовувалися квартальні дані за період 1998 - 2017 рр. Методика дослідження передбачала використання моделі векторної авторегресії з коригуванням помилок (Vector Error-Correction Model - VECM). Емпіричні результати вказали на чіткий стимулюючий вплив технологічного і низькотехнологічного експорту на динаміку промислового виробництва, тоді як експорт металургійної та аграрної продукції мав рестрикційний вплив. Водночас технологічний експорт досить відчутно стимулює інші сегменти експортного сектору, а технологічний імпорт не сприяє збільшенню обсягів промислового виробництва. На основі проведеного дослідження обгрунтовано, що конкурентна участь у ГЛВ передбачає насамперед технологічне ускладнення експорту, але з можливістю використання продуктивних зв'язків у межах національної економіки (зокрема, інтеграцію у виробничі ланцюги нижчих технологічних укладів та заміщення імпорту технологічних товарів). Підкреслено, що передумови інтеграції окремих секторів експорту в конкурентні ланцюги вартості базуються на розвитку працемісткого виробництва за умови динамічного зростання заробітної плати.

Проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження економічних вимірів глобальної мережевізації та конкурентоспроможності. Здійснено ідентифікацію механізмів створення доданої вартості у глобальних мережах в умовах фрагментації світового виробництва. Розкрито економічні виміри глобальної мережевізації, що включають форвардну та зворотну участь у глобальних ланцюгах вартості. Досліджено вплив бізнес-середовища на виробництво продукції з високою часткою доданої вартості і міжнародну конкурентоспроможність. Визначено конкурентні позиції країн у глобальних ланцюгах вартості високотехнологічних виробництв. Сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національної економіки у глобальні мережі та ланцюги вартості на основі дослідження макроекономічних чинників експортної конкурентоспроможності та взаємозв'язків між структурою експорту-імпорту і ВВП, що системно визначають шляхи підвищення технологічного рівня експорту, а також досліджено механізми інституційного забезпечення успішної інтеграції у глобальні ланцюги вартості.