Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43с03

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: перекисное окисление липидов, печень, морфологические изменения, ультразвуковой скальпель, электрохирургия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.52-86

Рубрики:

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення ультраструктурних і гістоморфологічних змін клітинної будови печінки експериментально доведено, що використання ультразвукового впливу (УЗВ) за холецистектомії сприяє щадливому розтину та коагуляції тканин, стимуляції репаративних процесів, забезпечує стійкий гемо- та холестаз, що дозволяє запобігти коагуляційним некрозам у зоні оперативного втручання, які виникають за електрокоагуляційного впливу (ЕКВ). Вперше проведено експериментально-клінічне дослідження стану перекисного окиснення ліпідів у результаті дії монополярного електроду та ультразвуку на тканину печінки. У разі використання ЕКВ виявлено більш виражену запальну реакцію у тканині печінки та сироватці крові у порівнянні з УЗВ на тканинному та органному рівнях. Показано ефективність і безпечність застосування ультразвукового впливу для дисекції й коагуляції тканини за лапароскопічної холецистектомії у осіб з різними формами жовчокам'яної хвороби (ЖКХ), що сприяє зниженню інтра- та післяопераційних ускладнень. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих на ЖКХ, оперованих лапароскопічним шляхом з застосуванням електрокоагуляційного та ультразвукового гемостазу.

После проведенных экспериментальных исследований представлен опыт выполнения 431 лапароскопической холецистэктомии при остром калькулезном холецистите с применением различных видов энергии. Анализ полученных результатов позволяет более широко использовать ультразвуковой скальпель при лапароскопических операциях.

Цель работы - изучение эффективности дооперационной диагностики и лапароскопических методов коррекции спаечной болезни (СБ) у больных с острым калькулезным холециститом (ОКХ). Проведен анализ эффективности дооперационной диагностики и лапароскопических методов коррекции СБ у 110 пациентов с ОКХ, ранее перенесших оперативные вмешательства на органах брюшной полости. Диагностическая ценность сонографии при СБ высокая. Использование ультразвукового скальпеля (УЗС) у больных с выраженными местными воспалительными изменениями тканей в области желчного пузыря и сопутствующей СБ имеет преимущества. Выводы: применение УЗС - наиболее эффективный и безопасный метод рассечения спаек и разъединения инфильтрата при ОКХ.

В эксперименте на лабораторных животных (84 кролика-самца породы шиншилла массой тела 3 - 3,5 кг) изучали процессы регенерации ткани печени после холецистэктомии с использованием электрокоагуляции, криовоздействия и ультразвукового скальпеля (УЗС) в различные сроки. В зависимости от способа отсечения желчного пузыря и метода гемостаза животных разделили на три группы. В I группе после удаления желчного пузыря животным проводили гемостаз в ложе желчного пузыря (ЛЖП) при помощи монополярной электрокоагуляции. Во II группе гемостаз выполняли с помощью метода криогенной обработки ЛЖП при помощи лапароскопического криоаппликатора. В III группе после холецистэктомии животным проводили гемостаз с помощью УЗС. Результаты эксперимента позволили сравнить не только гемостатический и холестатический эффекты различных видов энергии, но и оценить степень травматизации паренхимы печени в зоне оперативного вмешательства и влияние различных методов на качество и сроки процессов репарации. Экспериментально доказана эффективность УЗС в достижении окончательного гемостаза при кровотечении из ЛЖП при холецистэктомии. Установлено, что глубина и степень дистрофического процесса менее выражены при ультразвуковом воздействии. Применение УЗС при обработке ЛЖП является безопасным и надежным методом остановки паренхиматозного кровотечения и желчеистечения из паренхимы печени.

Проведено порівняльний аналіз результатів електронно-мікроскопічного дослідження репаративних процесів у тканині печінки кроликів після холецистектомії, здійсненої за допомогою монополярної електрокоагуляції, ультразвукового скальпеля та за умов низьких температур на 1, 3, 14, 21 і 30-ту добу. Результати експерименту надали змогу порівняти гемо- та холестатичний ефекти різних видів енергії, оцінити ступінь травматизації паренхіми печінки в зоні оперативного втручання, а також та вплив різних методів на якість і терміни репарації. Ультраструктурні зміни в гепатоцитах залежно від методів впливу характеризувалися різними дистрофічними і деструктивними процесами. Проведені електронно-мікроскопічні дослідження показали, що ультраструктура клітин печінки після електрокоагуляційного впливу на ложе видаленого жовчного міхура відповідала нормі на 30-ту добу, після кріодії - на 21-шу добу, а після ультразвукового впливу - на 14-ту добу. Доведено, що використання ультразвукового впливу і кріодії за холецистектомії у порівнянні з електрокоагуляцією є найменш травматичним для тканини печінки.