Досліджено активність ферментів протеолітичної системи, які приймають участь у розвитку новоутворень в органах жіночої репродуктивної системи. Встановлено вікові зміни активності ферментів протеолітичної системи органів репродуктивної системи досліджуваних жінок, а також виявлено збільшення активності ключових ферментів: карбоксипептидаз А та В і металопротеїнази-2 за розвитком та прогресією пухлинної тканини гормоночутливого органа та тіла матки, що пов'язано з індукцією їх біосинтезу як класичними естрогенами, так і некласичними фенолстероїдами, які є важливими регуляторами біосинтезу. Показано різноманітну роль протолітичних ферментів за умов розвитку доброякісного та злоякісного процесів, що може бути використано в прогностичних та диференціальних цілях у випадку розвитку онкопроцесу.

Охарактеризовано комплекс ферментів мікроорганізмів, описано етапи їх реалізації. Увагу приділено ферментам адгезії та колонізації, інвазії, захисту від фагоцитозу та ксенобіотиків, агресії бактерій, ферментам, що беруть участь у синтезі й активації токсинів, а також ферментам гниття. Розкрито особливості генетичного контролю синтезу ферментів захисту й агресії мікроорганізмів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.434 + Р281.793

Рубрики:

Загальна біологія

Препарати, які містять отрути бджіл і змій

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні відомості про будову, фізико-хімічні властивості вітамінів і вітаміноподібних сполук. Показано особливості їх метаболізму, зокрема, перетворення, транспорт, вміст в організмі, біохімічну роль з точки зору їх коферментних, а для деяких вітамінів - і некоферментних функцій. Розглянуто питання вітамінозів різного походження, надано відомості про вміст вітамінів у продуктах харчування та їх добову потребу.

Вивчено вплив місячного годування щурів кормом з доданням ріпакових макухи, шрота та олії на показники активності піруват- та 2-оксоглутаратдегідрогеназних комплексів, сукцинатдегідрогенази, вмісту метаболітів аскорбінової кислоти та малонового діальдегіду в їх органах. Одержано дані, що кормові добавки з ріпаку викликали різнобічні зміни у активності дегідрогеназ оксокислот та сукцінатдегідрогенази в органах щурів. Додання до їжі ріпакової макухи зменшувало вміст дегідроаскорбінової кислоти, а ріпакової олії викликало підвищення вмісту малонового діальдегіду в печінці дослідних щурів.

Вивчено вплив годування щурів кормом із підвищеною концентрацією жиру з додаванням ріпакових макухи або шроту на показники активності амінотрансфераз (АсАТ (К.Ф. 2.6.1.1) та АлАТ (К.Ф. 2.6.1.2)), вмісту аскорбінової кислоти, відновленого глутатіону та малонового діальдегіду в їх органах. Встановлений раціон збільшував вміст відновленого глутатіону в органах щурів та відсоткову частку аскорбінової кислоти від суми її різних форм у дванадцятипалій кишці. Відбувалось також зростання активності АлАТ в крові та АсАТ в печінці у разі її зменшення в крові. Додавання до жирної їжі ріпакової макухи та шроту не впливало на приріст маси щурів протягом дослідного періоду; зменшувало вміст відновленого глутатіону та підвищувало вміст саме аскорбінової кислоти в печінці та нирках; відсоткова частка аскорбінової кислоти від суми аскорбінових кислот збільшувалась у всіх органах, за винятком нирок; активність амінотрансфераз в крові дослідних щурів відновлювалась до контрольного рівня.

Вивчено активність та визначено оптимум pH катепсин-L-подібних протеїназ у доброякісних і злоякісних новоутвореннях тіла матки. У доброякісних новоутвореннях активність катепсин-L-подібних протеїназ змінюється залежно від поширення та глибини процесу новоутворення, а також від проліферативного потенціалу пухлинних клітин ендометрія та міометрія. Активність катепсин-L-подібних протеїназ у злоякісній епітеліальній пухлині ендометрія - аденокарциномі зворотньо пропорційна ступеню диференціації пухлинних клітин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725.111.4-642:Г2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Захворювання внутрішніх органів викликають низку біохімічних змін в організмі, які тим чи іншим чином відображаються на активності певних ферментів у крові та інших рідинах організму. Для діагностики захворювань внутрішніх органів найчастіше визначають активність таких ферментів, як амінотрансферази (АсАТ та АлАТ), лактатдегідрогеназа, креатинфосфокіназа (КФК, креатинкіназа), альдолаза, фосфатаза, амілаза та деяких інших. Охарактеризовано загальні правила техніки безпеки під час роботи у навчальній лабораторії кафедри біохімії. Проаналізовано методи визначення активності ферментів, які мають діагностичне значення. Визначено активність лужної фосфатази, термостабільної лужної фосфатази, кишкового ізоферменту лужної фосфатази тощо.

Розглянуто ферментативні порушення у патогенезі різних захворювань, прилади та прийоми роботи з ферментами. Здійснено розрахунки активності ферментів та надано методи діагностики захворювань в клінічної практиці. Досліджено застосування основних ферментів, як показників порушень різних ланок метаболізму. Увагу приділено регуляторам активності ферментів і використанню ферментів з лікувальною метою. Вивчено роль ферментів у різних ланках метаболізму. Зазначено, зо медична ензимологія включає в себе ензимопатологію, ензимодіагностику та ензимотерапію. У додатку наведено таблиці з біохімічними показниками активності ферментів у нормі та при патологічних станах.