Розглянуто питання історії становлення та розвитку Білоцерківського державного аграрного університету. Описано структурні підрозділу ВНЗ, зокрема, агрономічний, біолого-технологічний, екологічний, економічний, юридичний факультети, а також ветеринарної медицини, лінгвістики, довузівської підготовки, культури та мистецтва. Наведено відомості про Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.

Рассмотрены вопросы истории становления и развития Белоцерковского государственного аграрного университета. Представлены описания структурных подразделений ВУЗ, в частности, агрономического, биолого-технологического, экологического, экономического, юридического факультетов, а также ветеринарной медицины, лингвистики, довузовской подготовки, культуры и искусства. Приведены сведения об Институте последипломного обучения руководителей и специалистов ветеринарной медицины.

Розглянуто питання історії магнатського роду Браницьких герба Корчак. Основну увагу приділено політичним портретам великого коронного гетьмана Францішка-Ксаверія Браницького та його дружини Олександри з Енгельгардтів. Наведено спогади А.Браницької-Вольської про Браницьких з перших історичних відомостей про цей рід (XVI ст.) до періоду Другої світової війни.

Рассмотрены вопросы истории магнатского рода Браницких герба Корчак. Основное внимание уделено политическим портретам великого коронного гетмана Францишка-Ксаверия Браницкого и его супруги Александры из Энгельгардтов. Представлены воспоминания А.Браницкой-Вольской о Браницких от первых исторических сведений об этом роде (XVI в.) до периода Второй мировой войны.

Проаналізовано життя та творчу спадщину визначного українського культурного, релігійного та політичного діяча Й.Сліпого. Висвітлено особливості козацьких родоводів (Павлоцьких, Богдановських, Онопрієнко-Богдановичів), генеалогії українського духовенства, шляхетських родоводів Уманського повіту Київської губернії, родоводу Антоновичів. Всебічно охарактеризовано діяльність видатного просвітителя, фольклориста І.Білинського - співавтора збірника "Пісні українського народу в Галичині".

Висвітлено питання відродження та розвитку української геральдичної науки, а також суміжних з нею дисциплін - сфрагістики, емблематики, вексилології, уніформології, генеалогії, фалеристики. Вміщено стислу інформацію та біографічні дані про козацьких полковників VII ст. Встановлено зв'язки визначних гетьманів Речі Посполитої у Подільському воєводстві в XVI - XVII ст. Висвітлено питання стосовно графського титулу Потоцьких з Тульчина, з'ясовано зв'язки між родинами Потоцьких, Строганових, Щербатових. Розглянуто історію родів Негребецьких і Гарабачів. Висвітлено життєвий шлях і громадську діяльність Едварда Руліковського (1825 -1900 рр.) - дослідника історії Правобережної України. Наведено покажчик родів, а також нащадків Рюрика з генеалогії князівських родів.

Освещены вопросы возрождения и развития украинской геральдической науки, а также смежных с нею дисциплин - сфрагистики, эмблематики, вексилогии, униформологии, генеалогии, фалеристики. Помещены краткая информация и биографические данные о казацких полковниках XVII ст., определены связи выдающихся гетьманов Речи Посполитой в Подольском воеводстве в XVI - XVII ст. Освещены вопросы относительно графского титула Потоцких из Тульчина, согласованы родственные связи Потоцких, Строгановых, Щербатовых. Рассмотрена история родов Негребецких и Гарабачей. Освещены жизненный путь и общественная деятельность Эдварда Руликовского (1825 - 1900 гг.) - исследователя истории Правобережной Украины. Приведен перечень родов, а также потомков Рюрика по генеалогии княжеских родов.

Досліджено соціальну історію правобережної шляхти протягом кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Розглянуто процеси легітимації та декласації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля за умов поступового нівелювання імперською адміністрацією регіональних відмінностей правобережних губерній у першій половині ХІХ ст. Проаналізовано російське законодавство й урядові заходи щодо інкорпорації даної групи до соціальної структури Російської імперії. Вміщено список (понад 19 000 позицій) родів дворян шляхти даних губерній, дворянські права яких перевірила Центральна ревізійна комісія (1840 - 1845 рр.).

Исследована социальная история правобережной шляхты периода конца XVIII - первой половины ХІХ ст. Рассмотрены процессы легитимации и деклассации мелкой шляхты Волыни, Киевщины и Подолья в условиях поступательного нивелирования имперской администрацией региональных отличий правобережных губерний в первой половине ХІХ ст. Проанализировано российское законодательство и правительственные меры по инкорпорации данной группы в социальную структуру Российской империи. Помещен список (более 19 000 позиций) родов дворян шляхты данных губерний, дворянские права которых были проверены Центральной ревизионной комиссией (1840 - 1845 гг).

Викладено відомості генеалогічного, історично-демографічного й юридичного характеру про майже 3 000 шляхетських родин, які протягом XVIII - середини ХІХ ст. були визнані Київським дворянським депутатським зібранням як російські дворянські роди. Наведено дані про запис шляхетських родин на підставі ревізій 1795, 1811, 1816 та 1834 рр., дати легітимаційних рішень дворянських депутатських зібрань і указів Герольдії з даного питання.

Изложены сведения генеалогического, историко-демографического и юридического характера, касающиеся приблизительно 3 000 шляхетских семейств, которые на протяжении XVIII - середины ХІХ вв. были признаны Киевским дворянским депутатским собранием русскими дворянскими родами. Приведены данные о записи шляхетских семейств на основании ревизий 1795, 1811, 1816 и 1834 гг., даты легитимационных решений дворянских депутатских собраний и указов Герольдии по данному вопросу.

Викладено відомості генеалогічного, історично-демографічного й юридичного характеру про майже 2 500 шляхетських родин, які протягом XVIII - середини ХІХ ст. були визнані Волинським дворянським депутатським зібранням як російські дворянські роди. Наведено дані про запис шляхетських родин на підставі ревізій, дати легітимаційних рішень дворянських депутатських зібрань і указів Герольдії з даного питання.

Изложены сведения генеалогического, историко-демографического и юридического характера, касающиеся приблизительно 2 500 шляхетских семейств, которые на протяжении XVIII - середины ХІХ вв. были признаны Волынским дворянским депутатским собранием русскими дворянскими родами. Приведены данные о записи шляхетских семейств на основании ревизий, даты легитимационных решений дворянских депутатских собраний и указов Герольдии по данному вопросу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-2 я2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: В349595 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4УКР)-2 я2

Рубрики:

Генеалогія

Шифр НБУВ: В349595 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію про правобережну шляхту, розглянуто питання збереження та дослідження відповідних джерел з Київської, Волинської та Подільської губерній, а також структури шляхетського стану на матеріалі Васильківського та Махнівського повітів. Шляхетську генеалогію представлено дослідженнями двох родів: Хоєцьких герба Любич і Пуделко-Шанявських герба Юноша.

Приведена информация о правобережной шляхте, рассмотрены вопросы сохранения и исследования соответствующих источников из Киевской, Волынской и Подольской губерний, а также структуры шляхетского состояния на материале Васильковского и Махновского уездов. Шляхетская генеалогия представлена исследованиями двух родов: Хоецких герба Любич и Пуделко-Шанявских герба Юноша.

Наведено матеріали дослідження соціальної історії правобережної шляхти протягом кінця XVII - першої половини XIX ст. Закцентовано увагу на процесах легітимації та декласації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля. Розглянуто російське законодавство й урядові заходи щодо інкорпорації цієї багатотисячної групи до соціальної структури Російської імперії. Подано список легітимованої шляхти Правобережжя.

Приведены материалы исследования социальной истории шляхты конца XVII - первой половины XIX вв. Сакцентировано внимание на процессах легитимации и деклассации мелкой шляхты Волыни, Киевщини та Подолья. Рассмотрено российское законодательство и правительственные меры, касающиеся инкорпорации этой многотысячной группы в социальную структуру Российской империи. Дан список лигитимированной шляхты Правобережья.

Наведено відомості щодо прізвищ, гербів, місця мешкання та походження шляхти, яка з кінця XVIII до першої половини XIX ст. мешкала в білоцерківських маєтках графів Браницьких та їх сусідів. Подано зображення 152-х гербів. Висвітлено історію формування родового складу дрібної шляхти Білоцерківського староства, вплив клієнтарних чинників на цей процес. З'ясовано зв'язок соціально-економічних процесів, що відбувалися в дрібношляхетському середовищі з побутовою культурою та звичаями, притаманними окремим етнічно-територіальним групам.

Приведены данные о фамилиях, гербах, местах проживания и происхождении шляхты, которая с конца XVIII до первой половины XIX вв. проживала в белоцерковских поместьях графьев Браницких и их соседей. Представлены изображения 152-х гербов. Освещены история формирования родового состава мелкой шляхты Белоцерковского староства, влияние клиентарных факторов на этот процесс. Определена связь социально-экономических процессов, происходящих в среде мелкой шляхты с бытовой культурой и обычаями, свойственными отдельным этнически-территориальным группам.

Проаналізовано загальну структуру старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", місце у структурі окремих складових. Розглянуто план парку кінця XVIII ст., проблему реконструкції парку "Олександрія".

Проанализирована общая структура древней части современного дендропарка "Александрия", а также место в структуре отдельных составных. Рассмотрены план парка конца XVIII ст., проблема реконструкции парка "Александрия".

Проаналізовано загальну структуру та ідейно-символічне навантаження старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", визначено місце в цій структурі її окремих складових. Значну увагу приділено загальному плану, за яким був сформований парк наприкінці XVIII ст., з'ясуванню та обгрунтуванню лейтмотиву цього плану, мотивацій, якими керувалися власники резиденції графи Браницькі під час замовлення саме такого парку, а також висвітленню реальних форм, у яких втілилася реалізація плану парку.

Проанализированы общая структура и идейно-символическая нагрузка древней части современного дендропарка "Александрия", определено место в этой структуре ее отдельных составных. Значительное внимание уделено общему плану, по которому был сформирован парк в конце XVIII ст., выяснению и обоснованию лейтмотива этого плана, мотиваций, которыми руководствовались собственники резиденции графья Браницкие во время заказа именно такого парка, а также освещению реальных форм, в которых воплотилась реализация плана парка.

Досліджено систему адміністративно-правових заохочень (АПЗ). Виокремлено основоположні ідеї, які покладено в основу публічного адміністрування заохочень, наведено дефініції "публічне адміністрування заохочення", "функції публічного адміністрування", "нагорода як складова частина заохочення", "видатні заслуги", адміністративно-процедурний вид адміністративного процесу", "правове адміністрування заохочення". Проаналізовано системи АПЗ. Увагу приділено розгляду заходів АПЗ як методу публічного адміністрування.

Висвітлено проблему зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферу від спалювального устаткування за рахунок підвищення вірогідності контролю вмісту кисню у димових газах. Розглянуто наявні засоби контролю викидів шкідливих речовин теплоенергетичним устаткуванням, оцінено вплив їх метрологічних характеристик на вірогідність контролю. Проаналізовано методи підвищення вірогідності контролю з урахуванням можливості їх використання для систем автоматичного контролю за промислових умов. Удосконалено метод деформації характеристики перетворення вимірювального каналу з урахуванням промислових умов експлуатації та похибки формування допоміжних величин. Оцінено ефективність методу деформації характеристики з адитивним і мультиплікативним циклами, визначено межі їх застосування. Розроблено структуру системи автоматизованого контролю, що дозволить підвищити вірогідність контролю за промислових умов з застосуванням методу деформації характеристики перетворення вимірювального каналу.

Проаналізовано шляхту Радомишльського повіту губернії в кінці XVIII та впродовж першої третини XIX ст. Наведено формування різних груп, з яких складалася шляхта Радомишльського повіту - аристократії, середньої та дрібної шляхти. З'ясовано, що в цьому середовищі були розглянуті як місцеві, так і захожі роди. Останніх найбільше було з Волинського воєводства та Великого князівства Литовського. Досліджено соціальну структуру, чисельність та територіальне розміщення різних груп шляхти. З'ясовано сенс розселення шляхти в межах одного маєтку, на що впливала його управлінська, виробнича, комунікаційна структура, а також заходи власника маєтку щодо забезпечення безпеки останнього.

Проведено аналіз впливу умов контролю на ефективність методу деформації характеристики перетворення вимірювального каналу у промислових умовах. Доведено, що за однакових умов мультиплікативний та адитивний цикли деформації мають різні зони мiнiмальної ефективності. Сформовано цільові функції для кожного з циклів деформації. Після проведеного аналізу визначено основні критерії вибору того чи іншого циклу деформації та сформовано алгоритм використання методу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)012.6

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приділено увагу осадженню сіл і відновленню господарства у XVIII ст. на теренах Рокитнянської волості і, передусім, у Синявському ключі. Розглянуто історію успадкування цієї латифундії князів Острозьких і Заславських, а також судову боротьбу за Рокитнянщину у XVIII ст. між Карвіцькими, спадкоємцями Суринів та білоцерківським старостою Мнішхом і його спадкоємцями Потоцькими. Проаналізовано стан господарства Синявського ключа у світлі люстрації 1769 p.