Розглянуто проблему підвищення ефективності функціонування складного технологічного комплексу виробництва пивного сусла. Наведено методи удосконалення системи управління технологічними процесами виробництва пива шляхом організації ресурсоощадних керуючих дій на основі принципів нелінійної динаміки.

У результаті досліджень морфолого-анатомічної будови листків деяких видів секції Bryophyllum виявлено ознаки адаптивного синдрому рослин за аридних умов зростання. Своєрідна спеціалізація в будові листків притаманна Kalanchoe beauverdii Hamet та K. tubiflora (Harvey) Hamet, у яких формування майже циліндричних фотосинтезувальних органів відбувається на різній морфологічній основі. Зазначено, що аналогічність філодіїв біфаціальних листків K. tubiflora лінійним біфаціальним та еквіфаціальним листкам K. beauverdii. В анатомічній будові листка цих видів спостерігається атиповий інвертований розвиток спеціалізованого фотосинтезувального мезофілу, що властиве деяким най більш спеціалізованим типам сукулентних листків.

Досліджено та проаналізовано вплив часових рядів із використанням методів нелінійної динаміки. Використано такі алгоритми як: показник Херста, кореляційна розмірність, відновлення фазового простору. Проведено розробку алгоритмів дослідження складних динамічних систем управління та реконструкцію атракторів на підставі історичних даних роботи варочного відділення пивзаводу.

Наведено результати досліджень складної системи заторно-варочного відділення пивзаводу за допомогою методів нелінійної динаміки. Проаналізовано часові ряди технологічних змінних процесів приготування пивного сусла. Моделювання в пакеті VectorODE надало можливість провести реконструкцію предиктор-функцій для задач прогнозування поведінки процесів затирання пивного сусла в хаотичних режимах їх функціонування. Використання предиктор-функцій забезпечує реалізацію ефективних стратегій керування технологічним комплексом виробництва пива за умов переміжності.

Розглянуто питання підвищення ефективності пивоварного виробництва шляхом створення інтелектуальної системи керування технологічними процесами приготування пивного сусла заторно-варильного відділення пивзаводу. На основі сучасних методів аналізу складних динамічних систем методами нелінійної динаміки та детермінованого хаосу розроблено нелінійні математичні моделі, що дозволяють встановити ефекти самоорганізації процесів приготування пивного сусла через утворення дисипативних просторово-часових структур і забезпечити оптимальні міжатрактивні переходи під час керування об'єктом. На основі методу аналітичного конструювання агрегованих регуляторів проведено синтез системи синергетичного керування процесами приготування пивного сусла, яка дозволяє сформувати малопотужні ресурсоощадні керувальні дії резонансного стимулювального характеру, що забезпечує досягнення визначених залежно від виробничої ситуації цілей - атракторів як відображення бажаного відповідно до фізико-хімічної природи об'єкта його цільового стану. Розроблено функціональну структуру, алгоритмічне та програмне забезпечення інтелектуальної системи керування технологічним комплексом заторно-варильного відділення пивзаводу.

Проведено класифікацію відмов і пошкоджень лінійної частини та її окремих елементів, сформульовано варіанти технології проведення профілактичних і ремонтно-відновлювальних робіт і модульно-технологічну структуру ремонтно-експлуатаційних підрозділів (РЕП). Увагу звернено на підвищення ефективності функціонування окремого РЕП у ході технічного обслуговуваннятаі ремонту за відомої схеми розміщення та визначеного режиму контрольно-відбудовних робіт за рахунок вибору оптимальної технології робіт і раціональної комплектації підрозділів і бригад, що виїжджають на трасу. На підставі аналізу технології виконання робіт показано, що лише невелика частина ремонтно-експлуатаційних заходів вимагає використання могутньої техніки й устаткування, до яких відносяться роботи першого рівня пріоритету по заміні ділянок газопроводу, роботи з ліквідації ушкоджень, роботи з ліквідації істотних переміщень газопроводу, роботи з відновлення грунтового обвалування магістрального газопроводу. Крім того, кожний із видів робіт на об'єктах лінійної частини вимагає використання однотипних транспортних засобів. Тип і кількість транспортних засобів залежать від особливих умов експлуатації, а також від можливості і доцільності придбання й експлуатації того чи іншого виду техніки. Розроблено методику оцінки показників ремонтопридатності лінійної частини магістральних газопроводів та ефективності функціонування РЕП у ході технічного обслуговування і ремонту.

Розглянуто питання оптимізації обслуговування зосереджених об'єктів (кранових вузлів, переходів) на лінійній частині магістрального газопроводу та складної газотранспортної системи. Показано, що зосереджені елементи на лінійній частині газопроводу вимагають підвищеної уваги в процесі технічного обслуговування, оскільки їх вартість як функціональних і керованих елементів більша порівняно з трубопроводом, і для них здебільшого характерні приховані відмови, що несуть суттєву потенційну екологічну небезпеку та призводять до економічних перевитрат на транспортування газу. Завданням є вибір раціональних стратегій контрольно-відновлювальних заходів на елементах лінійної частини, оцінки їх ефективності і планування технічного обслуговування лінійної частини із зосередженим об'єктами для досягнення оптимальних результатів. Вказана задача вирішується на основі теорії обслуговування складних систем з використанням побудови графів. Розширення поняття відмови елемента (зосередженого об'єкта) лінійної частини шляхом введення прихованих і функціональних відмов призводить до істотної відміни функції надійності, яка є основою безперебійного забезпечення споживачів природним газом і дотримання екологічної безпеки газотранспортної системи. Визначення оптимальної періодичності контрольно-відновлювальних заходів зводиться до стандартної екстремальної задачі, рішення якої відповідає мінімальному значенню функції мети, сформованої на основі питомих затрат на транспортування газу з урахуванням його втрат через приховані відмови і його стравлювання в ході проведення ремонтних робіт. В результаті запропоновано метод оптимізації обслуговування зосереджених об'єктів у комплексі з лінійною частиною газопроводу.