Вирішено наукове завдання - визначення методологічних засад і методичних підходів до формування механізму впровадження методів, інструментів, процедур стратегічного екологічного оцінювання регіонального прогнозування та планування. Розглянуто можливість ефективного поєднання економічних цілей, екологічних обмежень та умов за стратегічного планування на підставі запровадження у практику стратегічного екологічного оцінювання. Вперше запропоновано й обгрунтовано методологічні підходи до організаційно-управлінського механізму вдосконалення економічної оцінки ефективності впровадження стратегічного екологічного оцінювання щодо розробки та реалізації програм соціально-економічного розвитку регіонів України на підставі міжнародного досвіду, вимог та особливостей національного інституційного середовища. Вдосконалено організаційно-управлінські підходи до підвищення ефективності формування та реалізації регіональної політики, методичні підходи до управління процесами збалансування пріоритетів розвитку й їх практичного впровадження в програми регіонального розвитку продуктивних сил, що враховують можливості знаходження компромісу, поетапної пріоритезації досягнення цілей та реалізації відповідних заходів через застосування процедур стратегічного екологічного оцінювання.

Обгрунтовано необхідність впровадження у практику управління регіональним розвитком стратегічного планування. Акцентовано увагу на важливості комплексної роботи зі створення нормативно-правових, організаційних, освітніх основ цієї діяльності, а також наявності соціальної, матеріальної мотивації для того, щоб ця діяльність стала необхідною, обов'язковою й усвідомленою. Розглянуто теоретико-методологічні і прикладні питання формування та реалізації регіональної екологічної політики. Обгрунтовано теоретичну сутність та зміст поняття "регіональна екологічна політика". Запропоновано пріоритетні напрями регіональної екологічної політики. Доведено, що стратегічне планування регіонального розвитку грунтується на оцінці конкурентних переваг і недоліків регіону, а також можливостей та загроз щодо його подальшого розвитку і розглядається як один із найбільш перспективних та ефективних механізмів реалізації довгострокової регіональної екологічної політики за умов глобальної інтеграції.

Розкрито концептуальні аспекти реалізації сталого розвитку на місцевому територіальному рівні в Україні та інституційні механізми його впровадження в умовах децентралізації влади. Акцентовано увагу на важливості реформи місцевого самоврядування через концепцію сталого розвитку, яка сьогодні потрібна нашій державі на шляху до європейської інтеграції. Доведено необхідність комплексної роботи зі створення організаційних механізмів управління територіальним розвитком. Статтю присвячено актуальним, прикладним питанням впровадження та реалізації сталого розвитку на місцевому рівні. Досліджено теоретичну сутність і зміст поняття "сталий розвиток". Розкрито взаємозв'язок його основних трьох складових: екологічної, економічної, соціальної. Запропоновано концептуальні основи реформування місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою в умовах децентралізації повноважень. Обгрунтовано доцільність змін у системі місцевого самоврядування, які сьогодні впроваджуються та передбачають реалізацію сталого розвитку на засадах відкритості, гласності органів державної влади, активної участі громадського суспільства у формуванні державної територіальної політики, дотримання екологічних прав громадян. Узагальнено принципи сталого розвитку місцевого самоврядування. Визначено стратегічні орієнтири розвитку місцевого самоврядування. Окреслено перспективи територіального розвитку. Обгрунтовано перехід до концепції сталого розвитку, яка передбачає побудову якісно нової соціо-еколого-економічної моделі розвитку суспільства, із вирішенням проблем сьогодення та майбутніх поколінь.

Досліджено сталий розвиток національної економіки на засадах екологічної ефектовності управління земельними ресурсами. Висвітлено перспективи розвитку зеленого будівництва в Україні. Охарактеризовано міжнародний досвід формування основ "зеленої" економіки. Проаналізовано досвід використання інструментів "зеленої" економіки у країнах. Розглянуто процес трансформування "зеленої" економіки в соціально-орієнтовану систему національної економіки України. Досліджено екологічно спрямовані інновації в діяльності аграрних підприємств. Розглянуто стратегії збалансування еколого-економічного розвитку аграрного підприємства на засадах "зеленої" економіки в межах соціо-еколого-економічної системи.