Вивчено появу структури у розподілі густини екситонів у площині квантової ями у напівпровідниках із прикладеним поперечним електричним полем у випадку, коли металічний електрод містить круглий отвір. Вважається, що існує конденсована фаза екситонів, вільну енергію якої можна описати феноменологічною моделлю Ландау. Для визначення густини екситонів застосовано традиційну теорію фазових переходів, узагальнену на випадок скінченного часу життя екситону, наявності накачки та неоднорідності системи. Показано, що за високої густини екситонів є можливими різні типи структури: періодичний розподіл острівців конденсованої фази або кільця конденсованої фази. Проаналізовано поведінку системи зі зміною накачки, розмірів отвору та температури. Одержані результати узгоджуються з експериментальними даними.

Досліджено неоднорідну структуру люмінесцентного випромінювання за умов інтенсивного лазерного опромінення напівпровідників з подвійними квантовими ямами, а також фотоіндуковані фазові перетворення в органічних сполуках. Показано, що концентричне лазерній плямі кільце випромівання розбивається на фрагменти зі зменшенням швидкості рекомбінації електронів і дірок або зі зменшенням температури. За наявності отвору в металічному електроді вздовж межі отвору утворюється структура у випромінюванні у вигляді окремих острівців. Зі збільшенням накачки або з підвищенням температури окремі острівці зливаються в суцільне кільце. Побудовано модель фотоіндукованого фазового перетворення для органічних кристалів з комплексами з переносом заряду. Визначено, що вплив світла на фазовий перехід між нейтральним і іонним станом комплексу молекул відбувається внаслідок збудження електронного рівня та релаксації. Різке зростання частки фотоперетворених молекул відбувається після певного часу опромінення, який скорочується з ростом накачки.

Розглянуто недоліки існуючих технологій накопичення захоронення вуглекислого газу. Використання процесу фотосинтезу дозволяє вирішити проблему емісії вуглекислого газу з одержанням корисних продуктів. Морські водорості мають високу сорбційну властивість, яка значно перевищує цей показник у порівнянні з лідерами енергетичних культур: міскантусом, верболозом і тополею.

Проведены лабораторные исследования по определению возможности переработки клинкера прямой плавкой и электрохимическим растворением по извлечению драгоценных металлов. Получен сконцентрированный продукт по драгметаллам (Au, Ag), который можно перерабатывать по царско-водочной и другим известным технологиям.

На основании анализа существующих конструктивных решений и характеристик ветрогенераторов, ветроэнергетических установок в целом рассмотрены вопросы выбора вида генератора, конструкции механической части ветряной установки. Рассмотрены особенности управления, работы, недостатки и преимущества различных генераторов, ветротурбин различных конструкций.

Проведены исследования и разработана технология извлечения золота из баритового промпродукта, полученного в процессе обогащения золотоносной руды Мужиевского месторождения. Извлечение золота по разработанной технологии составляет 94 - 97 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: З37 н631

Рубрики:

Теплові електричні станції

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены условия образования и свойства структур в пространственной зависимости плотности непрямых экситонов в двойных квантовых ямах в полупроводниках при условиях: модуляции периодическим в пространстве электростатическим полем и наличия внешнего гармонического потенциала для экситонов. Выполненные расчёты показали, что в случае 1 при слабых накачках распределение состоит из периодически расположенных валов. При накачках, больше пороговых, помимо периодической зависимости в распределении плотности, обусловленной полем, возникает расслоение валов плотности экситонов на островки конденсированной фазы экситонов в поперечном направлении. Появление островков объясняется существованием конденсированной фазы экситонов и неравновесностью системы вследствие конечного времени жизни экситонов и наличия накачки. В случае 2 распределение экситонов имеет вид концентрических окружностей, разбитых на отдельные островки конденсированных экситонов. С увеличением интенсивности накачки структура принимает вид сплошных колец. Найдена зависимость возникающих структур от параметров (глубины потенциала, периода модуляции и др.).

Вивчено властивості структур у просторовому розподілі густини непрямих екситонів у подвійних квантових ямах у напівпровідниках за наявності зовнішнього гармонійного потенціалу для екситонів. Розрахунки показали, що за накачок, більших за порогові, виникають структури густини екситонів. Поява острівців пояснюється існуванням конденсованої фази екситонів і нерівноважністю системи внаслідок скінченного часу життя екситонів і наявності накачки. Зі зростанням накачки розподіл екситонів має вигляд концентричних кілець, розбитих на окремі острівці конденсованих екситонів, потім структура набуває вигляду суцільних кілець. За подальшого збільшення інтенсивності зовнішнього збудження утворюється конденсована фаза з вкрапленнями острівців газової фази (антиострівців). Показано, що збільшення глибини потенціальної ями дозволяє спостерігати конденсацію екситонів за менших накачок. Знайдено залежність виникаючих структур від глибини та радіуса потенціалу та інтенсивності накачки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж68

Рубрики:

Обробка окремих матеріалів

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ условий работы систем комплексной автоматизации подъемно-транспортных машин (ПТМ) и механизмов. Определены основные средства обеспечения электромагнитной совместимости (ЭМС) компонентов автоматизированного электропривода ПТМ. Предложен метод обеспечения ЭМС электронных компонентов (ЭК) систем комплексной автоматизации в условиях ограничения массогабаритных размеров путем применения радиопоглощающих покрытий и материалов (РППиМ). Приведена классификация РПП, основными типами из которых являются: плоскослоистые (интерференционные), градиентные, геометрически неоднородные и композитные. Рассмотрены принципы работы РППиМ. Проведен анализ и обоснованы требования к характеристикам РППиМ. Показано, что такой подход позволяет выявить основные направления создания эффективных средств обеспечения ЭМС и защиты от энергетических воздействий ЭК систем комплексной автоматизации. Показана возможность применения радиоизотопно-полупроводниковой технологии для создания средств обеспечения ЭМС и защиты от энергетических воздействий ЭК систем комплексной автоматизации ПТМ.

Проведений аналіз існуючих методів заземлення електроустановок, за яких передбачається навмисна локальна зміна параметра питомого опору грунту (обробка грунту солями, електролітичне заземлення і т.п.), показав, що розрахункові моделі для визначення опору електролітичного заземлення базуються на класичних розрахункових моделях стаціонарних заземлювачів, і у цьому разі не враховуються особливості, характерні для електролітичного заземлення, де є навмисне формування певної структури і властивостей грунту в місці заземлення. У зв'язку з цим запропоновано метод розрахунку опору розтіканню струму електролітичного заземлення з врахуванням перколяційних і фрактальних властивостей пористої структури неоднорідного середовища грунту.

Проанализированы существующие методы заземления электроустановок и расчета параметров их заземляющих устройств. Изучено моделирование процесса электролитического заземления на основе аппарата теории перколяции и фрактальной геометрии. Проведены экспериментальные исследования электрофизических свойств поверхностных электролитических заземлителей. Описана практическая реализация способа электролитического заземления в передвижных электроустановках.

Визначено основні напрямки розвитку гідроенергетики, розглянуто перспективи нарощування встановлених потужностей гідроелектростанцій України та світу. Проведено аналіз робочих режимів гідроагрегатів, розглянуто особливості роботи елементів системи управління гідроагрегати під час скиду навантаження, визначені характерні відхилення параметрів режиму роботи гідроагрегату під час скиду навантаження. Запропоновано методику визначення гарантій регулювання гідроагрегатів під час збільшення напору та роботи з підвищеною потужністю, проведено обчислювальний експеримент на прикладі гідроагрегату з радіально-осьовою гідротурбіною встановленою потужністю 29 МВт під час збільшення напору на 10 %.

Рассмотрены вопросы заземления передвижных электроустановок и доказана целесообразность применения переносных электролитических заземлителей (ПЭЗ) для обеспечения нормируемого сопротивления заземления. Кроме того, проведено описание: основных направлений теоретических и экспериментальных исследований особенностей работы ПЭЗ; экспериментальных исследований на физической модели и результаты экспериментальных исследований по определению формы объемного тепа электролита в грунте. Предложен новый метод определения формы объемного тела электролита в грунте - метод продольных срезов. Произведена математическая обработка результатов эксперимента путем аппроксимации экспериментальных кривых методом наименьших квадратов. Определены характерные области объемного тела электролита в грунте. Произведена систематизация результатов эксперимента и определена погрешность аппроксимации.

Розроблено метод визначення опору електролітичних заземлювачів на основі опису процесу електролітичного заземлення в неоднорідних піщаних грунтах. Описано особливості роботи поверхневих електролітичних заземлень (ПЕЗ) і методів визначення їх електрофізичних параметрів. Аналіз властивостей пористого багатофазного середовища піщаного грунту показав, що побудова моделі електролітичного заземлення можлива на основі перколяційної теорії. Побудовано перколяційну модель електролітичного заземлення в піщаних грунтах. Встановлено, що структура багатофазного піщаного грунту може бути описана фрактальною розмірністю неоднорідного простору. На підставі розробленої моделі одержано нові аналітичні вирази для визначення електрофізичних параметрів ПЕЗ. Експериментально одержані дані про електрофізичні параметри ПЕЗ за структурно фазових змін у грунті. Розроблено практичні заходи щодо покращання експлуатаційних характеристик ПЕЗ.

Досліджено перколяційну модель провідності електролітичного заземлення на основі апарата фрактальної геометрії та встановлено, що перколяційний кластер поблизу порогу протікання має фрактальні властивості, а, отже, відбувається зміна фрактальної розмірності кластера об'ємного електролітичного тіла залежно від ймовірності злиття пор заповнених електролітом і перколяційного кластера, при цьому відбувається зростання розміру кластера від середнього до максимального значення у разі досягнення порогу перколяції та запропоновано перколяційно-фрактальну модель провідності в об'ємі електролітичного тіла, яка надає змогу описати зв'язок зміни елементів (пір) пористої структури зі зміною фрактальної розмірності у разі досягнення порогу протікання.

Досліджено вплив взаємодії між електронними збудженнями (екситонами) на вихід світлового випромінювання з треку високоенергетичної зарядженої частинки в діелектричному середовищі. Вважається, що після створення в треку екситони рухаються від його ядра дифузійно. Анігіляція екситонів і нерадіаційна складова часу життя екситонів призводять до втрат, що проявляються як зменшення інтенсивності люмінесценції. Розраховано залежність втрат від напрямку руху високоенергетичної зарядженої частинки відносно кристалографічних осей для кристалів з анізотропією коефіцієнта дифузії екситонів. Динамічна взаємодія між екситонами призводить до зміни їх руху, вливає на відстань між ними, а отже, на втрати на анігіляцію. Наведено оцінки втрат залежно від взаємодії - зростання у випадку притягання екситонів, зменшення у випадку відштовхування. Оцінено можливість конденсації екситонів у треку в неорганічних напівпровідниках.

Розглянуто підходи до моделювання інформаційного простору технологічного процесу на енергооб'єктах для контролю в режимі реального часу динаміки зміни характеристик технологічних параметрів і виявлення нештатних аварійний ситуацій за різних режимів функціонування на енергооб'єктах.

Проведен анализ свойств проводящих пористых сред. Освещены методы моделирования структурно-геометрических форм стохастических пористых сред. Определены основные геометрические параметры стохастических проводящих структур, влияющие на их проводимость. Предложен к использованию метод моделирования проводящей пористой среды, основанный на теории фрактальной геометрии.