Проаналізовано роль землеустрою в процесі реформування земельних відносин. Визначено головні завдання та функціональні особливості землеустрою за сучасних умов. Визначено основні напрямки їх вирішення за реалізації проектів землеустрою.

Представлено проблеми та шляхи розвитку сучасного землевпорядкування.

Розглянуто питання збалансованого розвитку території за допомогою заходів землевпорядкування.

Розглянуто проблеми та недоліки автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України. Розроблено програму взаємодії різноманітних служб, які створюють земельний кадастр, для усунення цих недоліків.

Розглянуто питання та шляхи вдосконалювання підготовки спеціалістів-геоінформатиків у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Оцінено результати агрохімічного дослідження грунтів на певній території. Побудовано поверхні вмісту фосфору, калію та кислотності грунтів із оптимізацією вибору найпридатніших ділянок для вирощування сільськогосподарських культур.

Запропоновано методологію управління територією регіону з використанням гібридних нейронних мереж і систем нечіткої логіки.

Розглянуто технологічні рішення сумісного використання інноваційних інформаційних і навігаційних систем у ході проведення агрохімічної паспортизації земель.

Розглянуто методику приведення результатів геодезичних спостережень до однієї епохи. Проаналізовано можливість використання цієї методики на підставі практичних даних спостережень і теоретичних моделей.

Для створення оптимізаційної моделі під час оцінки небезпечних фізико-геологічних процесів на сформованих землекористуваннях використано метод аналізу ієрархій.

Розглянуто супутникові методи створення опорних геодезичних мереж, системи виміру часу, геометричні та динамічні методи космічної геодезії, глобальні позиційні радіотехнічні системи. Увагу приділено практичному застосування супутникових і радіонавігаційних систем під час інвентаризації земель, геодезичному забезпеченню землевпорядних і кадастрових робіт, опрацюванню даних GPS-спостережень, а також створенню геоінформаційних систем.

Рассмотрены спутниковые методы создания опорных геодезических сетей, системы измерения времени, геометрические и динамические методы космической геодезии, глобальные позиционные радиотехнические системы. Уделено внимание практическому применению спутниковых и радионавигационных систем при инвентаризации земель, геодезическому обеспечению землеустроительных и кадастровых работ, обработке данных GPS-наблюдений, а также созданию геоинформационных систем.

Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування земель публічної власності в Україні та в деяких закордонних державах. Сформовано пропозиції щодо удосконалення цього процесу з урахуванням особливостей міського землекористування.

Для оптимізації системи охорони сільськогосподарських земель (СГЗ) використано метод аналізу ієрархій. Визначено найвпливовіші фактори розвитку водно-ерозійних процесів і найефективніші заходи захисту СГЗ.

Розглянуто питання моделювання природно-ландшафтних характеристик сільськогосподарських угідь у проектах землевпорядження.

Проаналізовано можливість визначення горизонтальних і вертикальних рухів з використанням сучасних GNSS-приймачів. Розглянуто можливу періодичність і тривалість циклів спостережень.

Проаналізовано стан використання геодезичних систем координат із погляду сучасних вимог геодезичного та картографічного забезпечення ведення земельного кадастру та нерухомості.

За допомогою теорії нечітких множин розглянуто просторові критерії проекту організації території та на прикладі реального проекту визначено узагальнений показник таких критеріїв для вибору найкращого варіанта.

Розглянуто сучасні проблеми у сфері землеустрою. Узагальнено класифікацію та запропоновано способи їх вирішення.

Запропоновано коефіцієнт закритості горизонту під час GPS-спостережень. Проаналізовано зв'язок між ним і відсотком опрацьованих базових ліній і точністю їх визначення. Наведено приклад використання коефіцієнта для попередньої оцінки можливості виконання спостережень та їх орієнтовної точності.

Запропоновано порядок визначення придатності місця розташування пункту для проведення GPS-спостережень залежно від перешкод, які обмежують приймання сигналу від супутників.