Описано систему Delphi, яка дає змогу створювати програми для роботи під керуванням операційної системи Windows. Розглянуто головні елементи середовища Delphi, визначення та використання команд, прийоми роботи. Наведено назви подій та концепцію їх застосування під час програмування, а також повний перелік компонент Delphi та загальні принципи їх побудови. Головні властивості компонент систематизовано в логічну структуру, визначено роботу з інспектором об'єктів, описано роботу з довідковою системою. Розглянуто основні особливості мови Objekt Pascal, яка є в основі Delphi. Наведено навчально-демонстраційні проекти, які дають змогу зрозуміти суть програмування в Delphi та використання компонент.

Описано інтегроване середовище, яке дозволяє створювати та налагоджувати асемблерні програми IBM-сумісних комп'ютерів. Середовище побудовано на базі модифікованого Turbo Vision і має функціональні можливості, аналогічні до середовища для мови Turbo Pascal 7.0. Показано використання спеціально розробленої бібліотеки макрокоманд, яка підтримує операції введення та виведення даних, а також засоби оформлення asm-програм.

Наведено типові схеми внутрішньої побудови текстових редакторів та базові алгоритми їх функціонування. До кожної схеми наведено загальні теоретичні положення, алгоритми та програмну реалізацію основних етапів розробки текстового редактора. Розроблені програми мають різний ступінь складності, що дає можливість вибору оптимального варіанта для їх подальшої реалізації.

Изложены типовые схемы внутреннего построения текстовых редакторов и базовые алгоритмы их функционирования. К каждой схеме приведены общие теоретические положения, алгоритмы и программная реализация основных этапов разработки текстового редактора. Разработанные программы имеют различную степень сложности, что дает возможность выбора оптимального варианта для их дальнейшей реализации.

Розглянуто задачу пошуку простого шляху графа для побудови максимального ланцюга. Базова постановка задачі не накладає жодних умов на процедуру пошуку максимального шляху. Розширена постановка задачі надає можливість виконувати керований пошук на основі визначеного поняття серединної умови ланцюга графа. Серединні умови поділені за типами на ізольовані і зв'язані. Введено поняття конструктивної повноти серединних умов і сформульовано твердження про їх властивості.

Розглянуто задачу побудови максимального простого ланцюга графа. Вершини ланцюга мають задовольняти зв'язані серединні умови. Побудовано означення серединних умов типу 4 і 5 для випадку взаємної залежності вершин. Сформульовано та доведено твердження про властивості конструктивної повноти зв'язаних серединних умов щодо вершин і шляхів.

Розглянуто задачу побудови максимального простого ланцюга графа для випадку циклічного шляху. Опрацьовано задачу побудови ланцюга без обмежень, задачу доповнення графа для відшукання гамільтонового циклу, а також задачу з накладанням серединних умов на наявність або не наявність вершин у ланцюзі.

Для випадку неповного графа розглянуто задачу побудови максимального простого ланцюга між двома довільними заданими вершинами. Описано базовий рекурсивний алгоритм відшукання максимального простого ланцюга на базі методу пошуку з поверненнями. Наведено результати обчислень простих ланцюгів для прикладів графів.

Для випадку неповного графа розглянуто задачі побудови максимальних простих ланцюгів між двома довільними заданими вершинами за наявності серединних умов. Наведено визначення типів серединних умов. Описано модифікацію базового рекурсивного алгоритму відшукання максимального простого ланцюга з урахуванням серединних умов. Наведено приклади обчислень простих ланцюгів з серединними умовами.

Для задачі побудови максимального простого ланцюга графа визначено поняття серединної умови. Побудовано означення серединних умов типу 1, 2 і 3 для випадку взаємної незалежності вершин графа. Визначено поняття конструктивної повноти ізольованих серединних умов. Сформульовано та доведено твердження про властивості серединних умов щодо конструктивної повноти.

Розглянуто задачу обчислення складності алгоритму будови максимального простого ланцюга графа. Викладено теоретичні міркування щодо обчислення складності для рекурсивного алгоритму будови максимального ланцюга. Опрацьовано метод обчислення кількості операцій, потрібних для будови ланцюгів. Зроблено висновки щодо складності алгоритму. Викладено результати практичного обчислення складності для тестових графів.