Розглянуто значення наукової комунікації в організації науково-дослідної роботи студента. Обгрунтовано значущість особистісно-орієнтованого підходу в проведенні галузевих досліджень щодо аксіологічних та акмеологічних орієнтирів у професійному становленні вчителя початкових класів. Виділено та проаналізовано особливості цього процесу.

Проанализировано значение научной коммуникации в организации научно-исследовательской работы студента. Обоснована значимость личностно-ориентированного подхода в проведении отраслевых исследований по аксиологическим и акмеологическим ориентирам в профессиональном становлении учителя начальных классов. Выделены и проанализированы особенности этого процесса.

The article presents the analysis of the research skills of future teachers in higher educational institutions. Teaching and research skills are an integral part of teaching and research activity of a teacher, which are formed throughout the study. The higher education should prepare students for activity unforeseen professional, managerial, and other problematic situations.

Розглянуто місце і роль дослідницьких умінь у психолого-педагогічній літературі, а також їх зміст і компоненти. Розкрито сутність понять "уміння", "дослідницькі вміння", "дослідницька діяльність", їх місце і роль в сучасному суспільстві.

Рассматривается место и роль исследовательских умений в психолого-педагогической литературе, а также их содержание и компоненты. Раскрыта сущность понятий "умения", "исследовательские умения", "исследовательская деятельность", их место и роль в современном обществе.

Discusses the place and role of research skills in psychological and pedagogical literature as well as their content and components.The essence of the concepts of “skill”, “research skills”, “research”, their place and role in modern societydisclosed.

Вперше визначено педагогічні умови формування дослідницьких умінь майбутніх викладачів-філологів на основі створення міжкультурної платформи з інтеграції завдань дослідницького, культурологічного, аксіологічного характеру, використання інформаційних технологій при користуванні бібліотечними ресурсами, забезпечення кожному студенту свободи вибору і самостійності у ході здійснення дослідницької діяльності. Визначено сутність і структуру феномена "дослідницькі вміння майбутніх викладачів-філологів". Наведено структурні компоненти формування цих умінь за умов магістратури засобами бібліотечних ресурсів: мотиваційні, емоційні, змістово-продуктивні, рефлексивно-творчі. Розроблено критерії визначення рівнів їх сформованості із відповідними показниками: низький, середній, достатній, високий. Розроблено структурно-функціональну модель і методику формування дослідницьких умінь, яка обіймає три етапи: підготовчий, проектно-пошуковий, навчально-професійний. Уточнено й конкретизовано визначення "дослідницькі вміння", "педагогічна дослідницька діяльність" та "бібліотечні ресурси" в контексті предмету дослідження. Набули подальшого розвитку теорія і методика професійної підготовки майбутніх викладачів-філологів.