Вперше у вітчизняному музикознавстві проблему оперного героя розглянуто в контексті музично-естетичної теорії та у проекції на явище ліричного; виявлень безпосередній взаємозв'язок ліричної спрямованості оперної семантики і специфічного призначення героя в опері. Уперше поставлено питання про своєрідність жанрового синтезу в опері як здійснюваного на основі мелодрами. Розглянуто феномен мелодрами як композиційний та смисловий еквівалент явища лоперності» в музиці та в музичній мові. Визначено природу оперної мелодійності - як текстової галузі музики, що зумовлює особливості оперної драматургії. Виявлено своєрідність інтерпретації образу ліричного героя в російській опері в її класичних взірцях, особливе призначення басових і баритонових партій в оперних творах російських композиторів у їх зв'язку з образом ліричного героя. Досліджено теоретичне значення розвитку музикознавчої теорії героя у її спорідненості з проблемою ліричного як естетичної парадигми музики. Увагу преділено утворенню нового контексту вивчення жанрової форми опери та оперної мови як музично-текстологічного феномена.