Визначено аналогії та відмінності у прозі Г.Квітки-Основ'яненка та С.Річардсона, О.Голдсміта, Л.Стерна. Проаналізовано типологію "природної людини" та поетику сентименталістського психологізму, досліджено спільні образи колективного підсвідомого у сентименталістській прозі. Розглянуто пародіювання жанру сентименталістського роману у творчості Г.Квітки-Основ'яненка та Л.Стерна як різновиду літературної критики. За результатами теоретико-текстуального вивчення творів розкрито ідилічний хронотоп, особливості конструювання політопічного простору та соціально-історичного часу. З'ясовано типологічні закономірності розвитку українського й англійського сентименталізму за матеріалом прози Г.Квітки-Основ'яненка, С.Річардсона, О.Голдсміта, Л.Стерна.

Розглянуто теорію літератури як науки. Висвітлено зародження та генезис світового й українського літературознавства. Викладено роди та жанри літератури. Досліджено літературний розвиток і процес.

Досліджено прозу українських (В. Наріжний, О. Сомов, М. Гоголь, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, Т. Шевченко, О. Стороженко та ін.) й англійських письменників (М. Г. Льюіс, Енн Редкліф, В. Г. Айрленд, Джейн Остен, Дж. Морьє, Марія Еджворт, В. Скотт, Ч. Діккенс, В. М. Теккерей та ін ), яку розглянуто у контексті компаративної жанрології. Проаналізовано створення типології жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII - середини XIX ст. Окрему увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам генези уявлень про жанрову систему, термінологічному дискурсу та специфіці формування прозових жанрів української літератури окресленого періоду. Розглянуто жанрову систему як теоретичну та методологічну проблему сучасної літературної компаративістики. Досліджено жанрові аспекти української повісті та малої прози й англійської літератури кінця XVIII - середини XIX ст.

В літературознавстві є просвітницько-марксистське уявлення про те, що письменник неодмінно повинен "відбивати реальний світ", в першу чергу — соціальні проблеми. Зауважено, що історія культури свідчить про роль сакрального матеріалу як її глибинного фундаменту. Так впровадження Біблії в слов'янський світ увійшло в протиріччя з "рідною" язичницькою спадщиною й визначило внутрішню конфліктність і динаміку духовного пошуку. Особливо властиве це для російської класики XIX cт., яка сполучала натуралістичність з витонченістю спіритуального ідеалу. Розглянуто творчість Скорина Л. В. стосовно "російського сліду" в українській епіграфістиці 20-х років XX століття. Виокремлено значення кліше "вбити дракона" у поезії Віри Вовк. Увагу приділено образу Дон Кіхота як дзеркалу самоідентифікації: апологія лицарства українського шістдесятництва. Охарактеризовано жанр психологічного роману в українській і англійській літературах першої половини XIX ст. (Є. Гребінка, Т. де Квінсі), наведено концепти шляху і світу від Григорія Сковороди, окреслено простори літературної фантастики в письменстві хорватського бароко тощо.

Досліджено типологічні закономірності та відмінності жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. Цілісний і комплексний аналіз проблем типології та поетики жанрових систем в українській і англійській прозі кінця XVIII – середини ХІХ ст. здійснено із застосуванням системно-синергетичної концепції. Доведено, що в прозі українських письменників кінця XVIII – середини ХІХ ст. наявна жанрова система, для якої властиві структурна цілісність, завершеність і відкритість, здатність до саморозвитку і типологічна схожість з жанровою системою англійської літератури. Проаналізовано жанрові аспекти української романтичної малої прози та її типологічну близькість до жанрових моделей англійської літератури досліджуваного періоду. Схарактеризовано національну специфіку жанрових різновидів пародійних творів, фейлетону та "фізіологічного нарису". Доведено, що в структурах жанрових систем української та англійської літератур наявні жанрові різновиди крутійського роману, роману виховання, роману сервантесівського типу, історичного роману та сімейної хроніки. У прозі Т. Шевченка виокремлено жанрові різновиди педагогічного роману, соціальні повісті, жанрове наближення до різновидів сенсаційного роману та "садибних романів", для яких характерна типологічна спільність з відповідними взірцями англійської літератури на генологічному рівні.