Розглянуто сутність, зміст, принципи та функції фінансового менеджменту (ФМ) у банках. Проаналізовано діяльність комерційного банку як функцію ФМ. Описано методи управління банківськими операціями, зокрема, зобов'язаннями, активами та пасивами, кредитним й інвестиційним портфелем, валютними ресурсами, ліквідністю, прибутковістю та капіталом у банку.

Рассмотрены сущность, содержание, принципы и функции финансового менеджмента (ФМ) в банках. Проанализирована деятельность коммерческого банка как функция ФМ. Описаны методы управления банковскими операциями, в частности, обязательствами, активами и пассивами, кредитным и инвестиционным портфелем, валютными ресурсами, ликвидностью, прибыльностью и капиталом в банке.

Викладено особливості системи бухгалтерського обліку і аудиту в комерційних банках, враховано національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку і План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та зобов'язань. Розглянуто принципи та методологію ведення обліку основних видів банківських операцій.

Изложены особенности системы бухгалтерского учёта и аудита в коммерческих банках, учтены национальные Положения (стандарты) бухгалтерского учёта и Плана счетов бухгалтерского учёта активов, капитала и обязанностей. Рассмотрены принципы и методология ведения учёта основных видов банковских операций.

З урахуванням чинних законодавчих і нормативних актів розкрито особливості системи фінансового обліку у банках України. Розглянуто принципи та методологію ведення обліку основних видів банківських операцій. Наведено методику обліку капіталу банку, операцій за безготівковими розрахунками, з готівковими коштами, депозитних і кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій в іноземній валюті, доходів і витрат банку.

С учетом действующих законодательных и нормативных актов раскрыты особенности системы финансового учета в банках Украины. Рассмотрены принципы и методология ведения учета основных видов банковских операций. Приведена методика учета капитала банка, операций по безналичным расчетам, с наличными средствами, депозитных и кредитных операций, операций с ценными бумагами, операций в иностранной валюте, доходов и расходов банка.

Захищаються результати теоретичних досліджень і методичні рекомендації щодо вдосконалення управління економічними зв'язками підприємства в умовах трансформаційної економіки. Визначено принципи організації економічних зв'язків для сучасних умов господарювання; виконано класифікацію цілей підприємства як важливої передумови формування економічних зв'язків; розроблено концептуальну модель управління зв'язками підприємства з зовнішнім оточенням. Запропоновано методику діагностики фінансової стійкості підприємства; розроблено методичні засади та алгоритм створення організаційного механізму управління системою економічних зв'язків підприємства.

Розкрито сутність і напрямки аналізу банківської діяльності, обгрунтовано сучасні підходи до аналізу основних банківських операцій та фінансового стану (ФС). Визначено аналітичні показники й їх вплив на структурну побудову аналізу, його відповідність вимогам менеджменту та маркетингу банку. Описано методику аналізу капіталу та зобов'язань банків, кредитних, розрахунково-касових операцій з цінними паперами, в іноземній валюті, доходів і витрат, ФС банків.

Раскрыты сущность и направления анализа банковской деятельности, обоснованы современные подходы к анализу основных банковских операций и финансового состояния (ФС). Определены аналитические показатели и их влияние на структурное построение анализа, его соответствие требованиям менеджмента и маркетинга банка. Описана методика анализа капитала и обязательств банков, кредитных, расчётно-кассовых операций с ценными бумагами, в иностранной валюте, доходов и расходов, ФС банков.

Розкрито сутність капіталу, властивості, функції та структуру організаційно-економічного механізму управління капіталом підприємств (УКП). Проаналізовано рівень розвитку логістичних функцій на підприємствах в процесі управління потоками капітальних благ, ефективність управління грошовими потоками підприємств. Проведено оцінювання функціонування капіталу та ефективності його управління. Висвітлено питання методичного забезпечення та інструментарій УКП. Визначено джерела фінансування капіталу промислових підприємств, місце банківського інвестиційного та інноваційного кредитування у фінансуванні розвитку капіталу.

Викладено сутність і напрями аналізу банківської діяльності. Узагальнено сучасні підходи до аналізу основних банківських операцій і фінансового стану. Розглянуто аналітичні показники та їх вплив на структурну побудову аналізу та його відповідність вимогам менеджменту та маркетингу банку. Наведено методику аналізу капіталу та зобов'язань банку, кредитних, розрахунково-касових операцій, операцій з цінними паперами, операцій в іноземній валюті, доходів і витрат, фінансового стану банку.

Визначено послідовність та зміст етапів формування проектної команди з упровадження фінансового контролінгу в діяльність банку. Запропоновано процедуру визначення якісного складу команди, яка полягає у відборі кандидатів на основі оцінки за правилами нечіткого логічного висновку трьох груп компетентностей: особистісних (ініціативність, комунікабельність, креативність, цілеспрямованість, відповідальність); загальноуправлінських (здатність працювати в команді, уміння управляти конфліктами, здатність до керівництва, уміння стратегічно мислити, уміння планувати роботу в команді (розподіляти права та обов'язки, координувати роботу)); спеціальних управлінських (уміння обгрунтовувати та приймати рішення за умов невизначеності та динамічності, наявність аналітичних здібностей, спроможність оволодіти новими напрямами і методами роботи та використовувати їх, навички та вміння формувати обгрунтовані рекомендації, наявність спеціальних знань (теоретичні основи, рекомендації сучасної вітчизняної та зарубіжної науки щодо впровадження контролінгу)).

Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання ефективності формування системи фінансового контролінгу (ФК) у банку, що базується на врахуванні двох складових і оцінювання ефективності роботи команди з впровадження ФК та оцінювання ефективності впровадження ФК як інвестиційного проекту. Це надасть змогу визначити доцільність грошових вкладень у проект з упровадження та врахувати не тільки професійність створеної команди, а й психологічні особливості кожного з її членів. Для визначення співвідношення складових оцінки сформовано матрицю, що стане підгрунтям для розробки необхідного комплексу дій відносно підвищення ефективності ФК у банку.

Розроблено теоретико-методичний інструментарій і практичні рекомендації щодо управління відтворювальними процесами виробничих та банківських структур. На прикладі машинобудівних підприємств Харківського регіону обгрунтовано склад системи управління відтворювальними процесами, функції та завдання її підсистем. Розроблено методичний підхід до оцінювання системи управління відтворювальними процесами підприємства на основі інтегральних показників. Запропоновано методичні положення щодо управління відтворювальними процесами підприємства. Проаналізовано сучасний стан банківської системи України в контексті забезпечення безперервності відтворювальних процесів. Розроблено теоретико-методичне забезпечення управління процесами відтворення у банку. Визначено особливості формування складу показників відтворювальних процесів у банку.

Визначено цілі та показники за проекціями збалансованої системи показників (ЗСП): "фінанси", "клієнти", "внутрішні бізнес-процеси", "розвиток персоналу" на різних стадіях життєвого циклу банку. Через виділення показників-репрезентантів фінансової проекції ЗСП у розрізі груп (ресурсна стійкість, ліквідність, ділова активність, фінансова результативність) доведено варіативність їх складу для банків, що перебувають на різних стадіях життєвого циклу. Встановлено, що на стадії створення фінансову проекцію ЗСП складають: рівень міжбанківських кредитів у зобов'язаннях, коефіцієнт співвідношення високоліквідних і робочих активів, частка роздрібних кредитів в активах, рентабельність балансового капіталу; на стадії екстенсивного зростання вона включає коефіцієнт участі капіталу у формуванні активів, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт прострочених кредитів, рентабельність активів; реалізацію фінансових цілей банку на стадії інтенсивного зростання можна виміряти коефіцієнтом загальної достатності капіталу, коефіцієнтом поточної ліквідності, часткою роздрібних кредитів в активах, чистою процентною маржею; на стадії зрілості до переліку фінансової проекції ЗСП входять коефіцієнт надійності, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт кредитної активності, рентабельність активів; на стадії спаду - дохідність чистих активів, рівень страхування активів резервами, коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт платоспроможності. При відборі показників до складу ЗСП забезпечена відповідність цілей і показників за її проекціями загальній стратегії банку на певній стадії життєвого циклу та домінантам його фінансової стратегії.

Розкрито передумови технологізації управління, систематизовано визначення технології управління та її ключові ознаки, обгрунтовано характеристики контролінгу як технології управління, уточнено сутність поняття "фінансовий контролінг у банку". Висвітлено теоретичні положення формування системи контролінгу у виробничій та фінансовій сферах. Розглянуто капітал підприємства як об'єкт контролінгу. Визначено складові системи контролінгу капіталу підприємства. З'ясовано суть і змістове наповнення механізму управління капіталом підприємства на засадах контролінгу. Проаналізовано основні складові системи фінансового контролінгу у банку. Висвітлено зміст та послідовність основних етапів упровадження системи фінансового контролінгу в банківську діяльність. Розроблено методичний підхід до формування складу підконтрольних показників функціонування капіталу підприємства, апробацію якого здійснено на машинобудівних підприємствах. Охарактеризовано етапи процесу відбору індикаторів оперативного визначення та запобігання проблемам у системі контролінгу капіталу підприємства. Запропоновано методичний підхід до проведення бенчмаркінгу капіталу підприємства в процесі контролінгу. Покращено процедуру моніторингу функціонування капіталу підприємства. Наведено методичний підхід до оцінювання рівня готовності банку до впровадження контролінгу.

Розроблено теоретико-методологічні засади технологічного підходу у фінансовому менеджменті банку (ФМБ), методичне забезпечення та практичний інструментарій його реалізації на різних стадіях життєвого циклу банку (ЖЦБ). Визначено методологічні та фінансово-економічні передумови для запровадження технологічного підходу у ФМБ та обгрунтовано його теоретико-методологічний базис. Розширено класифікацію технологій управління фінансами банку. Поглиблено трактування сутності комплексної технології управління фінансами банку. Розширено систему принципів ФМБ. Розроблено концепцію формування технологій управління фінансами банку залежно від стадії ЖЦБ. Розроблено науково-методичний підхід до ідентифікації стадії ЖЦБ. Сформовано методичний інструментарій визначення домінант корпоративної та фінансової стратегій банку залежно від стадії ЖЦБ. Розроблено методичне забезпечення вибору спеціальних технологій управління фінансами банку з урахуванням циклічності його розвитку. Удосконалено методичні засади визначення готовності банку до запровадження комплексних технологій управління фінансами. Поглиблено методичні засади використання збалансованої системи показників, бенчмаркінгу та фінансового контролінгу як комплексних технологій управління фінансами банку з урахуванням стадії ЖЦБ.

Розкрито теоретичні (сутність, функції, принципи, методики, підходи) і практичні (бухгалтерські проведення, формування звітності, ведення обліку в автоматизованій банківській системі) основи фінансового обліку в банках. Викладено особливості системи фінансового обліку в банках України з посиланням на чинні законодавчі та нормативні акти, враховано Положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Охоплено питання ведення обліку основних видів банківських операцій. Наведено методику обліку капіталу банку, операцій за безготівковими розрахунками, з готівковими коштами, депозитних та кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій в іноземній валюті, доходів і витрат банку.

Мета роботи - обгрунтування підходу до забезпечення прибутковості банку через розроблення стратегії активізації кредитної діяльності на основі визначення стадій розвитку інноваційних кредитних продуктів. Розраховано показники, що характеризують активізацію кредитування й кредитну політику: питому вагу кредитів, наданих фізичним особам, у кредитному портфелі, коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт співвідношення кредитів та зобовіязань, коефіцієнт захищеності позик для 73 банків України станом на 01.01.2020 р., та емпірично підтверджено залежність прибутковості банків від показників активізації кредитування через побудову кореляційно-регресійної моделі. Систематизовано інновації у кредитній сфері та визначено, що банки України в основному реалізують такі з них, як кредитування під заставу депозиту, овердрафтне кредитування, поновлювані кредитні лінії, кредитування комерційної нерухомості, експрес-кредитування. Для вибору стратегій активізації банківського кредитування з урахуванням стадії розвитку інноваційних кредитних продуктів запропоновано використовувати матричний методі застосовано модифіковану "матрицю балансу життєвих циклів". Визначено види кредитних стратегій банку залежно від його позиціонування у матриці через співвідношення стадій розвитку кредитних продуктів (вихід на ринок, розвиток ринку, стабілізація, зменшення ринку) і рівнів ефективності кредитної діяльності (низький, середній, високий). Це дозволить своєчасно встановлювати період спаду інновацій та переорієнтовуватись на продукти, які мають більший попит клієнтів, що у кінцевому підсумку сприятиме підвищенню прибутковості банку.

Розглянуто сутність і напрями ідентифікації комплаєнс-ризиків банків. Критеріями оцінювання комплаєнс-ризиків фінансового моніторингу банків вважаються: рівень розвитку системи комплаєнсу; досвід застосування до банків з боку НБУ заходів впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (у формі письмових застережень та штрафів); рівень операційного ризику та плинність персоналу. Визначені напрями оцінки охоплюють фактори-результати (враховують випадки реалізації ризику) та фактори, що роблять процес виконання комплаєнс-функції невизначеним. Наведено послідовність і методичний інструментарій оцінювання комплаєнс-ризиків фінансового моніторингу банків, що передбачає: формування бази для аналітичного дослідження засобом оцифрування даних (з використанням коефіцієнтного підходу та методу бінарних характеристик); консолідацію результатів розрахунків показників для інтегрального оцінювання досліджуваного явища (шляхом побудови композитного індикатора методом зважених сум). На основі інформації про діяльність окремих банків, які протягом 2014 - 2020 рр. відносилися до категорії системно важливих, проведено практичну апробацію розробленого методичного інструментарію. Сформовано рекомендації щодо мінімізації комплаєнс-ризиків банків у сфері фінансового моніторингу, що включають: удосконалення внутрішньобанківських систем контролю; забезпечення безперебійності роботи та грунтовної підготовки персоналу; запровадження оперативних алгоритмів дій для виявлення причин їх залучення у процеси відмивання коштів; використання ризик-орієнтованого підходу для тестування бізнес-функцій; запровадження дієвих систем моніторингу та розширення переліку інструментів управління комплаєнс-ризиками.

Мета роботи - вирішення актуальної проблеми дослідження факторів внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування галузевих структур. Проаналізовано множину різноманітних показників оцінки факторів розвитку галузевих структур з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу. Досягнуто повноту теоретичного опису об'єктів і об'єктивність висновків під час дослідження проблеми факторного аналізу функціонування механізму управління галузевими структурами. Досліджено проблему аналізу ресурсних та інвестиційно-інноваційних факторів розвитку галузевих структур з використанням факторного аналізу. Запропоновано для кількісної оцінки ефективності функціонування механізму управління підприємством використовувати показники оцінки ресурсного та інвестиційно-інноваційного потенціалів, які слід розглядати як індикатори виходів виробничої системи, перетворені та одержані внаслідок впливу механізму управління. Аналіз здійснювався за двома напрямками: ресурсний та інвестиційно-інноваційний. Опрацьовано велику кількість показників, які характеризують стан внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств, та з використанням методів факторного аналізу здійснено їх заміну на певний набір некорельованих параметрів, що дозволило скоротити розмірність досліджуваної сукупності даних. Стан ресурсного та інвестиційно-інноваційного потенціалів підприємств розглянуло як результат впливу механізму управління з урахуванням галузевої приналежності, тобто окремо для підприємств машинобудування, легкої та харчової промисловості. У результаті аналізу для підприємств легкої промисловості сформовано такі загальні фактори: економічний напрямок використання капіталу; ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів; ефективність використання власного та позикового капіталу; ефективність використання позикових коштів. Для підприємств харчової промисловості сформовані такі фактори: економічний напрямок використання капіталу; ефективність фінансової та виробничої діяльності; здатність механізму управління забезпечувати стабільний обсяг прибутку; ефективність використання основних фондів. У межах інвестиційно-інноваційного спрямування для підприємств машинобудування та легкої промисловості найбільшу значущість має фактор, який можна інтерпретувати як ефективність науково-дослідної діяльності, меншу - напрямок використання власних інвестицій на впровадження інновацій; найменшу - напрямок використання інвестиційних ресурсів виробництва інноваційної продукції.