Розкрито сутність поняття "потенціал конкурентоспроможності підприємства". Систематизовано методи оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств, визначено переваги та недоліки існуючих методів. Проаналізовано та визначено основні фактори зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємств. Розроблено методичний підхід щодо аналітичного дослідження тенденцій динаміки функціонування підприємств. Запропоновано концептуальні основи управління потенціалом конкурентоспроможності підприємств на засадах контролінгу. Надано методичний підхід до формування управлінських рішень щодо підвищення рівня управління потенціалу конкурентоспроможності підприємств.

Викладено загальнотеоретичні та практичні основи управління потенціалом підприємства. Увагу приділено питанням діагностики та підвищення ефективності використання потенціалу, методам підвищення конкурентоспроможності підприємства та основам антикризового управління. Описано методи оцінки земельних ділянок і споруд, ринкової вартості машин і обладнання, вартості нематеріальних активів і трудового потенціалу підприємства. Розглянуто особливості та методичні підходи до оцінки вартості бізнесу.

Визначено сутність поняття "потенціал конкурентоспроможності підприємства" та "контролінг в управлінні потенціалом конкурентоспроможності промислових підприємств", досліджено основні аналітичні підходи та методи оцінювання потенціалу конкурентоспроможності підприємств та його функціональних складових. Проведено інтегральне та параметричне оцінювання потенціалу конкурентоспроможності промислових підприємств, вдосконалено методичний підхід до оцінювання рівня потенціалу конкурентоспроможності промислових підприємств залізничного транспорту з використанням бенчмаркінгових механізмів. Запропоновано методику оцінювання складових потенціалу конкурентоспроможності промислових підприємств залізничного транспорту, методичний підхід формування управлінських рішень. Проведено оцінювання ефективності виявлення резервів і прогнозування тенденцій розвитку потенціалу конкурентоспроможності промислових підприємств залізничного транспорту.

Розглянуто проблеми, пов'язані з формуванням економіки вищої освіти, управлінням якістю освітніх послуг, з формуванням науково-практичного підходу до оцінки та аналізу потенціалу ВНЗ і формуванням системи конкурентоспроможної вищої освіти в Україні. Надано оцінку економічних і соціальних ефектів вищої освіти від підготовки в Україні інженерно-педагогічних кадрів для країн СНД Азійського регіону.

Проаналізовано існуючі підходи до розгляду "економічної стійкості" функціонування та розвитку підприємства. Запропоновано визначення поняття "економічна стійкість". Виділено загрози економічної стійкості підприємств, що надає загальне уявлення про завдання і цілі функціонування підприємства щодо своєчасного і ефективного управлінського процесу. Розглянуто основні принципи управління економічною стійкістю підприємства на основі системно-процесного підходу. Розроблено концепцію управління економічною стійкістю підприємства.

Висвітлено сутність поняття "конкурентної стратегії підприємства на засадах інноваційно-спрямованого інвестування". Систематизовано методи оцінювання конкурентної стратегії на засадах інноваційно-спрямованого інвестування, визначено їх переваги та недоліки. Проаналізовано та визначено основні фактори зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства. Запропоновано концептуальні основи формування конкурентної стратегії підприємств на засадах інноваційно-спрямованого інвестування. Проведено прогнозування рівня інноваційно-спрямованого інвестування машинобудівних підприємств. Виявлено вплив ризиків на формування конкурентної стратегії машинобудівних підприємств на засадах інноваційно-спрямованого інвестування.

Вивчено соціальну відповідальність влади та бізнесу як умову сталого розвитку. Розглянуто сучасні тенденції та напрями впровадження інноваційних технологій в систему освіти. Проаналізовано механізм розгортання фінансової кризи у Греції. Досліджено проблеми переходу до соціально орієнтованої економіки та шляхи їх вирішення. Приділено увагу управлінню стійким розвитком економічної системи. Охарактеризовано вплив безготівкових рахунків на обсяг активів банків України. Визначено напрями реалізації потенціалу підприємств залізничного транспорту за сучасних умов. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до формування оптимальної системи економічної безпеки комерційного банку. Розкрито ідентифікацію ризиків як етап ризик-менеджменту проектів теплогенерації та теплопостачання із використанням біомаси. Обгрунтовано механізм державного регулювання розвитку суб'єктів господарювання за умов євроінтеграції.

Розглянуто проблеми формування системи мотивації працівників на промислових підприємствах. Проаналізовано та визначено поняття "мотивація". Розроблено модель упровадження мотивації за рахунок впливу на потреби працівника. Виділено види характерних мотиваційних методів персоналу. Визначено та охарактеризовано типи працівників відповідно до оптимізації системи матеріального стимулювання.

Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори виникнення ризиків на промислових підприємствах. Запропоновано алгоритм методичного підходу до формування системи оцінки ризиків на промислових підприємствах за допомогою якого визначаються фактори виникнення ризику на промислових підприємств, вибір методів оцінки ризиків та формуються ефективні управлінські рішення щодо зниження рівня ризиків та їх нейтралізації. Основною умовою для досягнення успіхів у діяльності промислових підприємств, є створення та вдосконалення ефективної систем управління ризиками. Формування системи оцінки ризиків на промислових підприємствах повинно включати не тільки ідентифікацію ризиків, але й оцінювати їх та визначати чи може брати їх на себе промислове підприємство, а також визначати, чи виправдана очікувана дохідність від ризиків.

Розглянуто теоретичні аспекти забезпечення економічної безпеки на промислових підприємствах (ПП). Визначено, що економічна безпека відіграє важливу роль в ефективному функціонування ПП. Розглянуто основні форми прояву реальних загроз економічної безпеки ПП. Визначено завдання та заходи щодо розробки системи забезпечення економічної безпеки на ПП. Розглянуто напрямки, що формують діяльність із забезпечення економічної безпеки ПП, які включають в себе - захист персоналу, розробку стратегії і тактики ведення виробничо-господарської діяльності, обгрунтування рівня прийнятного ризику під час прийняття управлінських рішень і захист матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів.

Мета роботи - формування системи оцінки персоналу на підприємстві з використанням сучасних систем і технологій. Охарактеризовано методи оцінки персоналу на підприємстві. Виокремлено показники, які є необхідними для комплексної характеристики використання персоналу на підприємстві, а саме: виробничий; віковий; оплати праці; інтелектуального капіталу; удосконалення персоналу; професійно-кваліфікаційної структури. Сформовано систему критеріальних показників, на яких базується оцінка персоналу на підприємстві, а саме: фінансово-економічні, кадрові та соціально-економічні. Враховуючи все більшу обмеженість джерел готової кваліфікованої робочої сили та її зростаючу вартість, на перший план кадрової політики виходить задача розвитку і максимального використання вже наявного у підприємства персоналу. Тому забезпеченість підприємства персоналом, його раціональне використання є важливим фактором підвищення ефективності виробництва, а застосування сучасних систем і технології під час формування системи оцінки персоналу на підприємстві надасть можливість підвищити рівень фінансово-економічних, соціально-економічних і кадрових показників, що є основою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Проаналізовано світовий досвід з організації та розвитку підприємств сімейного бізнесу в сучасних умовах господарювання. Розглянуто світовий досвід з розвитку підприємств сімейного бізнесу. Визначено, що в Україні підприємства сімейного бізнесу не вважаються перспективними, вони функціонують, практично, без зовнішньої підтримки та в умовах "самостійного плавання", відсутнє законодавче та економічне підгрунтя для ефективного розвитку підприємств сімейного бізнесу, які, натомість, мають значний успіх у європейських країнах, існують тривалий час і переходять у спадщину не одному поколінню. Визначено позитивні та негативні риси підприємств сімейного бізнесу. Зазначено, що сімейний бізнес здатний зберігати високу "плавучість" в агресивному середовищі й успішно вести конкурентну боротьбу, а родинні зв'язки дозволяють бути сильніше. Сім'я може з'єднати своє майно, сформувавши початковий та інвестиційний капітали, що важливо на перших і проривних етапах розвитку бізнесу. Розглянуто найбільші світові підприємства сімейного бізнесу. Визначено, що вони сьогодні є опорою і рушійною силою економіки.

Мета роботи - формування категоріального силогізму інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств у сучасних умовах. Визначено, що на сучасному етапі розвитку виникає проблема інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, які адаптуються до змін екзогенних та ендогенних факторів. Для вирішення цієї проблеми використовувався апарат детермінованої оптимізації. Проте в ньому не враховується турбулентний вплив зовнішнього середовища, що не дозволяє знаходити оптимальні рішення. У зв'язку з цим, для підвищення ефективності управління холістичним розвитком підприємств і забезпечення адаптації до випадкових ситуацій, необхідно використовувати інструментарій інтелектуалізації. У результаті проведеного дослідження проаналізовано наукові напрямки, пов'язані з інтелектуалізацією, управлінням і розвитком підприємств, а також холістичну парадигму, що формує категоріальний силогізм інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств. Під цим слід розуміти процес цілеспрямованого та осмисленого впливу на об'єкти та системи шляхом удосконалення якісних і кількісних змін, що: відбувається під впливом екзогенних і ендогенних факторів; спрямований на посилення використання інтелектуально-знаннєвих активів підприємств; використовує інформаційно-комунікаційні технології. Цей процес продукує нові підходи до управління з метою досягнення цілей і максимізації результатів діяльності підприємства, забезпечення ефективного функціонування та розвитку.

Мета роботи - формування науково-практичних аспектів до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудуваннявідповідно до сучасних умов господарювання. За результатами проведеного дослідження визначено, що сучасні процеси трансформації економічних відносин характеризуються суттєвим впливом ендогенного й екзогенного середовища на холістичний розвиток промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування та підвищенням рівня внутрішньої і зовнішньої конкуренції, вимагають продукування та впровадження інноваційно-креативних методів управління, які формуються залежно від рівня використання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів для формування ефективних бізнес-моделей на конкурентних ринках. Доведено, що залізничний транспорт, порівняно з іншими видами транспорту в Україні, має певні переваги, які сфокусовано на: пристосуванні для перевезення різних партій вантажів за будь-яких погодних умов; забезпеченні можливості швидкої доставки вантажу на великі відстані; високий рівень безпеки та надійності; стабільні транспортні зв'язки тощо. Для покращення цієї ситуації розроблено науково-практичний підхід до оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування, які входять до АТ "Укрзалізниця" або забезпечують його діяльність. Результати розрахунку загального інтегрального показника оцінки рівня розвитку промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування свідчать про те, що більшість підприємств знаходяться в критичному стані, це пов'язано з активним впливом зовнішнього середовища на формування ефективної бізнес-моделі. Відповідно, для виходу з такої ситуації необхідне продукування ефективних управлінських рішень і формування стратегічних цілей щодо удосконалення процесу інтелектуалізації управління їх холістичним розвитком, створення ефективної системи мотивації працівників та ефективне використання інтелектуально-потенційно-людських ресурсів, виявлення, оцінювання та нейтралізація ризиків різногопоходження, формування стратегічно орієнтовані моделі тощо.

Сформовано стратегічно-цільовий комплекс інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що сьогодні економіка знаходиться в нових умовах, які вимагають від вітчизняних промислових підприємств демонструвати свої переваги завдяки застосовуванню інноваційних технологій. Керівникам підприємств більше уваги необхідно приділяти інтелектуалізації управління холістичним розвитком підприємств, що є важливим вектором їх розвитку. Інтелектуалізація процесу управління є підгрунтям для формування єдиної системи реалізації нововведень на вітчизняних промислових підприємствах за допомогою формування та впровадження стратегічно-цільових комплексів. Сформовано передумови до холістичного розвитку промислового підприємства на основі інтелектуалізації управління в сучасній економіці та класифікацію стратегічно-цільових комплексів інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств. Доведено, що для ефективної роботи необхідно розробляти стратегічно-цільові комплекси та дотримуватися стратегії холістичного розвитку на основі інтелектуалізації управління. Процес планування необхідно здійснювати в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Також необхідно регулярно переглядати плани та коригувати їх відповідно до впливу внутрішніх та зовнішніх факторів, зміни вподобань споживачів, законодавчої та податкової політики тощо. Розроблено модель прийняття ефективного управлінського рішення щодо впровадження стратегічно-цільових комплексів інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств.

Мета роботи - формування архетипіки системи управління як основи холістичного розвитку підприємств. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що майстерність управління обов'язково повинна мати в основі талант, оригінальність, креативність і сміливість особистості. Талановитість керівника проявляється в його індивідуальних рисах, нестандартних поглядах мислення, в широкому світогляді, з використанням вербальних і невербальних засобів впливу й обов'язкового розуміння наслідків своїх управлінських дій. Протягом багатьох років існування людство формувало на різних етапах свого діалектичного безперервного розвитку методи, форми та засоби системи управління. Прогрес розвитку системи управління не має лінійної спрямованості та є результатом взаємодії різних процесів, вирішальну роль у цьому розвитку відіграє цілеспрямована діяльність людства, тому що все життя людини полягає у постійних наполегливих пошуках істини для винаходу методів адаптації до мінливого середовища. Наголошено, що, незважаючи на вплив внутрішніх чи зовнішніх факторів, підприємствам завжди необхідно адаптуватися до цих впливів, вчасно й ефективно продукувати управлінські рішення, ризикувати, займатися активним розвитком, що слугуватиме основою для холістичного розвитку будь-якої системи. Визначено, що одним із найбільш складних інструментів управління є управлінське рішення, в основі якого мають бути обгрунтовані креативні рекомендації щодо організації і стимулювання діяльності підприємства. Сформувати управлінську ідею та переконати у її доцільності не завжди вдається навіть досвідченим управлінцям, які володіють методами мистецтва управління, а отже, необхідно шукати нестандартні, креативні рішення для отримання позитивного ефекту та холістичного розвитку підприємств.

Мета роботи - формування системи оцінки та нейтралізації ризиків та аналіз їх впливу на процес інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування. Результати дослідження свідчать про те, що масштабність економічної кризи негативно впливає на діяльність промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування, знижує їх ефективність виробництва та підвищує рівень впливу ризиків різної етимології походження під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Використання традиційних методів та інструментів для уникнення та нейтралізації ризиків у нових економічних умовах не надають бажаних результатів. Аналіз та оцінка ступеня впливу ризику змушують промислові підприємства залізничного транспортного машинобудування впроваджувати положення сучасної ризикології, які потребують активної позиції, спрямованої на комплексне обмеження ризику в їх діяльності. Оцінити оптимальний рівень ризику та розробити ефективну модель управління можна завдяки формуванню інтелектуально-інноваційних теоретичних і практичних питань щодо управління ризиками. Запропонований науково-практичний підхід до локалізації та нейтралізації ризиків у процесі інтелектуалізації управління холістичним розвитком промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування включає в себе визначення причин виникнення ризиків та їх видів - з метою постійного моніторингу, оцінювання, аналізу та формування ефективних управлінських рішень щодо їх максимальної нейтралізації. Ризики можуть бути як потенційними джерелами додаткового прибутку, так і нести в собі втрати для промислових підприємств залізничного транспортного машинобудування.

Розглянуто сучасні теоретичні та практичні аспекти формування інноваційного потенціалу управління розвитком сучасної економіки та інноваційного управлінського інструментарію в умовах постіндустріальної модернізації, проблеми інтелектуалізації управління розвитком суб'єктів господарювання в умовах інноваційної економіки, сучасні стратегічні орієнтири формування інноваційних платформ розвитку суб'єктів господарювання та практичні аспекти використання технології цифрової економіки в конкурентному бізнес-середовищі.

Мета роботи - аналіз організаційно-управлінського забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві в умовах цифровізації. За результатами проведеного дослідження виявлено, що в турбулентних умовах господарювання для покращення фінансово-економічного стану бізнес-процесів на вітчизняних підприємствах виникає потреба у використанні інноваційно-прогресивних технологій, однією з яких є технологія реінжинірингу. Головною метою реінжинірингу бізнес-процесів є якісне вдосконалення конкретних сфер діяльності підприємств. Сутність формування бізнес-процесів підприємства полягає в розробці та адаптації системи управління підприємством відповідно до сучасних викликів в умовах цифровізації. Для кожного бізнес-процесу формується сукупність вхідних ресурсів, правила роботи та очікувані результати. Технології цифровізації забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві дозволяють організувати найбільш персоналізовану взаємодію, якій віддає перевагу більшість клієнтів. Цифрові канали зв'язку, штучний інтелект, роботизація - все це повинно впроваджувати підприємство для досягнення успіху. Цифрова трансформація бізнес-процесів на підприємстві покликана забезпечити умови для прийняття ефективних управлінських рішень, щоб швидко адаптувати роботу до вимог сучасності та відповідати потребам споживачів. Процес забезпечення реінжинірингу бізнес-процесів на підприємстві на засадах цифровізації відкриває можливості до інноваційних шляхів їх розвитку, що стало ефективним завдяки великій кількості застосовуваних інструментів.

Мета роботи - формування науково-практичних аспектів оцінки системи управління промисловими підприємствами (ПП) в умовах інноваційного розвитку. За результатами дослідження можна сказати, що ефективна система управління інноваційно-орієнтованим розвитком ПП направлена на здатність бути гнучкими та мати довгострокову стійкість до впливу факторів навколишнього середовища в коротко- та довгостроковій перспективі, що забезпечує трансформацію до якісних перетворень, адаптованих до цих впливів. Запропоновано методику оцінки системи управління ПП в умовах інноваційного розвитку, що включає такі етапи: підготовчий етап; інформаційний етап; аналітичний етап; дослідницький етап; рекомендаційний етап. Ефективний розвиток вітчизняних ПП прямо пропорційно залежить від формування системи управління, яку оцінено за такими напрямами: фінансово-економічне забезпечення; кадрово-перспективне забезпечення; управлінсько-результативне забезпечення; організаційно-виробниче забезпечення; інформаційно-аналітичне забезпечення. В результаті дослідження розраховано інтегральні показники системи управління ПП за 2015 2019 рр., які свідчать про те, що активна цифровізація економіки вимагає від керівництва ПП формувати інноваційні орієнтири розвитку для підвищення рівня їх конкурентоспроможності.