Розглянуто глобальні тенденції поступу людства та вплив інноваційних технологій на виникнення процесів біфуркації техногенного суспільства. З'ясовано, що процеси біфуркації, спричинені антропогенним тиском на довкілля, зумовлюють втрату техногенним суспільством соціально-економічної та екологічної стабільності, засвідчуючи його кризовий стан. Аргументовано, що шляхом до подолання кризового стану є гуманістична еволюційна стратегія, в основі якої лежить ідея сталого розвитку. Вона передбачає створення динамічного, високотехнологічного та екологічно безпечного суспільства. Проаналізовано два можливі варіанти розвитку суспільства: ієрархічний та голархічний. Доведено, що суспільством майбутнього може бути лише глобальна самоорганізуюча система, інтегрована в довкілля, з локальною автономією та глобальною координацією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*133.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ