Побудовано й емпірично перевірено модель мотивації участі молоді в діяльності громадських організацій, яка розкриває структуру та спрямованість цієї мотивації, враховано вплив на неї деяких психологічних, статусно-об'єктивних та середовищних чинників. Доведено, що вказані мотиваційні чинники розрізняються залежно від ролі молодої людини в громадській організації: керівної, виконавчої чи допоміжної, та напряму діяльності цієї організації. Виокремлено три типи досліджуваної мотивації: мотивацію служіння суспільству, мотивацію влади та соціального престижу, мотивацію особистісної цінності та зростання.

Проаналізовано поняття "громадська діяльність" як категорії політичної психології та пошуку його взаємозв'язків з іншими поняттями, зокрема з такими, як "соціальна активність", "політична активність", "політична діяльність", "політична участь" тощо. Зазначено, що результатом теоретичного пошуку є визначення місця громадської діяльності серед інших психологічних категорій та обгрунтування психологічного змісту цього поняття.

Проаналізовано роль потреб в мотиваційній сфері громадсько активної молоді. Теоретично та емпірично обгрунтовано домінуючі потреби молодих людей, що є членами громадських організацій у порівнянні з громадсько пасивною молоддю. Згідно з результатами дослідження до них належать потреби визнання, поваги та самоактуалізації, які є вищими в досліджуваних учасників громадських організацій на статистично значущому рівні. Натомість в молодих людей, які не є активними в громадській сфері, домінуючими є матеріальні потреби та потреби безпеки. Емпірично доведено, що соціальна активність, зокрема спонтанна та організована, є одним із способів задоволення потреб поваги, визнання та самоактуалізації.

Досліджено процеси формування збройних сил як компонента внутрішньої політики Монархії Габсбургів. З'ясовано вплив на дані явища строкатої багатонаціональної та поліконфесійної структури населення та дуалістичної адміністративної системи управління. Проаналізовано процес запровадження загального військового обов'язку як нової системи комплектування збройних сил та встановлено основні етапи даного процесу. Зазначено, що впродовж 50-ти років існування Австро-Угорщини було проведено три великі модернізації у військовій сфері, кожна з яких позитивно впливала на обороноздатність держави та розширювала обсяги використання населення імперії для військової служби. Перша світова війна перервала даний процес та не дала втілити плани віденського військового керівництва в життя. З'ясовано вплив передвоєнних військових приготувань на національну ситуацію в імперії. Встановлено основні наслідки військової політики Австро-Угорщини для підвладного населення та реакцію соціуму на військовий обов'язок. Визначено взаємозв'язок між національним і соціальним портретом військовослужбовців різного рівня, а також особливостями проходження служби в австро-угорській армії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т. р(4УКР)3

Шифр НБУВ: Ж73715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано загальноєвропейський процес трансформації та модернізації суспільства під впливом загального військового обов'язку. Зазначений процес розглянуто на основі порівняння загальнодержавної ситуації в Австро-Угорщині та локальних сюжетів з життя австрійської провінції Галичини. Така модель дозволила зрозуміти вплив загальносвітових процесів на віддалені та периферійні регіони та показано дійсне їх значення для конкретних територій модерної Європи. Важливим елементом трансформації стали національні, соціальні та конфесійні особливості Монархії Габсбургів, які наклали свй відбиток на універсальну стратегію модернізації. Оцінено ефективність функціонування новітньої на той час системи комплектування збройних сил та її безпосередній вплив на громадян імперії.

Проведено порівняльний аналіз еволюції основних технологій комплектування армії в імперії Габсбургів та на території Боснії та Герцеговини.

Досліджено психологічні механізми активності особистості в соціумі. Розкрито ключові проблеми психологічних механізмів соціальної активності особистості: формування сенсовносгі буття, мотиваційних векторів, громадянської ідентичності, подолання онтологічної незахищеності тощо. Зроблено спробу визначити психологічні предиктори соціальної активності особистості та проаналізувати сучасні ризики порушення психічного здоров'я, представити психологічні практики попередження та подолання деструктивних впливів викликів сьогодення на особистість.

Визначено місце України в європейському просторі, представлено історію України у соціально-економічному, політичному та культурному вимірах у контексті європейської традиції. Підкреслено особливе значення системи знань щодо історичного минулого України та її культуру як стратегічного ресурсу в сучасному інформаційному суспільстві в умовах посилення глобалізації. Призначено підручник для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти всіх спеціальностей всіх форм навчання.