Відображено деякі підсумки дослідження особливостей сприйняття суб'єктами навчально-виховного процесу гіпотетичної моделі формування особистості, що самоактуалізується, як однієї з можливих цілей гуманістично орієнтованої освіти. Виявлено вікові та етнічні розбіжності у сприйнятті цієї моделі й відношенні до цієї моделі.

Досліджено особливості мотивації професійної підготовки майбутніх психологів за умов МДЦ "Артек". Розглянуто особливості дитячо-батьківських стосунків і статус дитини в групі однолітків. Викладено факторні характеристики особистості як детермінанти розвитку локусу контролю підлітків. Проведено теоретичний аналіз психологічних концепцій ідентичності. Увагу приділено дослідженню дії професійного стресу працівників податкової інспекції з різним рівнем професійної компетенції. Наведено теоретико-методологічні засади вивчення комунікативного розвитку дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Розглянуто питання подружньої сумісності як фактор благополуччя у контексті сімейних відносин. Проаналізовано питання унікальних і конкурентних якостей студентів-психологів.

Вивчено психологічні особливості взаємин подружжя за умов спільної підприємницької діяльності. Запропоновано класифікацію типів сімейного підприємництва подружжя та його теоретичну модель. Виокремлено чинники, що визначають ступінь вирішення системного протиріччя у спільній підприємницькій діяльності подружжя - необхідність вибору сім'ї або підприємництва як примату їх взаємодії. Здійснено емпіричну перевірку теоретичної моделі спільної підприємницької діяльності подружжя, досліджено вплив соціально-економічних чинників на взаємини подружжя за ведення спільної підприємницької діяльності. Доведено дієвість розробленої програми оптимізації взаємин подружжя за умов співпраці, основними принципами побудови якої виступили принципи системності, перспективності та комплексності.

Розкрито психологічні фактори комунікативної взаємодії суб'єктів торговельної діяльності. Розглянуто процес продажу як систему відносин між продавцем і покупцем, проаналізовано статичний і динамічний аспекти цього процесу, акцентовано увагу на різних мотивах такої взаємодії. Розроблено теоретичну модель міжособистісної комунікації в торговельній діяльності та типологію ситуацій продажу (типів торговельної діяльності). Викладено основні мотиваційні та семантичні відмінності ситуацій продажу за різних типів. Розроблено й апробовано методику ампліфікації як техніку збагачення та корекції домінантного значення психологічних факторів за допомогою виокремлення інших їх смислових значень за умов розгортання актуальної діяльності.

Актуальність теми дослідження полягає в необхідності постійно здійснювати моніторинг, контролювати якість підземної питної води, яку використовують не лише для потреб населення Чернігова, але і для виробництва продукції, яка експортується. Якість підземної питної води, яка видобувається з різних родовищ, залежить від багатьох факторів, зокрема, від технічних засобів і технологій, які застосовуються в цьому процесі. Тому важливою є інформація про те, як розв'язуються ці питання на Чернігівському родовищі. Публікації про техніку й технології, які застосовуються під час видобутку підземних питних вод з Чернігівського родовища, відсутні. У роботі викладено технічні та технологічні результати видобутку підземних питних вод із Чернігівського родовища, які не публікувалися. Загальна проблема, яка стосується води, має надзвичайно широке коло недосліджених частин. До них можна віднести класифікацію підземних вод, метаморфізм (зміну) їх з глибиною, технологію обеззараження води тощо. Цільовим завданням було інформувати широке коло зацікавлених фізичних і юридичних осіб про технічні й технологічні результати видобутку підземних вод із Чернігівського родовища. Чернігівське відділення ПАТ "САН ін Бев Україна" використовує питні підземні води Чернігівського родовища для забезпечення власних господарсько-побутових та виробничих потреб. До складу водозабору, що експлуатує це родовище, входять свердловини 1, 2, 3. Свердловиною 1 (глибина 135 м) добувається вода з бучацького водоносного горизонту (палеоген), свердловинами 2 і 3 (глибинна 702 і 710 м) - із сеноман і нижньокрейдових відкладів. Облік видобутої води здійснюється через лічильник "PROMAG 53" німецької фірми "Endress+Hauser". Під час експлуатації родовища відбувається постійний контроль за якісними характеристиками води. Основним критерієм оцінки якості води є стабільність та незмінність хімічного складу та його відповідність Д Сан ПІН 2.2.4-171-2-10. Для запобігання забрудненню підземних вод навколо свердловин облаштовані зони суворого санітарного режиму. Територія зон огороджена. Поверхневі стоки відводяться за межі підприємства. У зоні суворого режиму забороняється проведення будь-яких гірничо-технічних та будівельних робіт. Наведено принципову схему водопостачання, схему облаштування оголовка свердловин, схему водопідготовки. Висновки: забруднення водоносних горизонтів і комплексів, на які облаштовані свердловини водозабору Чернігівського відділення ПАТ "САН ін Бев Україна" природним шляхом неможливе. Першочергова увага під час проектування свердловин має бути приділена конструктивним їх особливостям, ізоляції водоносних горизонтів, що залягають вище в розрізі над горизонтом наміченим до експлуатації для запобігання забрудненню через затрубний простір.

У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона - на здоров'я людини. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв'язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їх хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна". Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс - зона суворого режиму; II та III пояси - зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій - для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки: Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ "САН ІнБев Україна", у другому та третьому - власники об'єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.

У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона - на здоров'я людини. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв'язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їх хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ "САН ІнБев Україна". Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс - зона суворого режиму; II та III пояси - зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій - для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки: Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ "САН ІнБев Україна", у другому та третьому - власники об'єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.