Розглянуто теоретичні основи формування і функціонування соціальної сфери села за умов аграрної реформи. Проаналізовано демографічну ситуацію та сільську поселенську мережу, економічний стан об'єктів соціальної інфраструктури села, матеріальний добробут селян, стан інвестування соціальної сфери та фінансування поточних соціальних витрат на Хмельниччині. Визначено напрямки реформування економічних відносин у сільській соціальній сфері, вдосконалено модель реорганізації підприємств, організацій, установ соціальної сфери села, залежно від групи (за можливою зміною форми власності та джерел фінансування), до якої відноситься об'єкт (модель виключає оренду як один з напрямків реорганізації). Розроблено моделі фінансування соціальної сфери та управління соціальним розвитком села за умов створення додаткового джерела фінансування (цільового фонду соціального розвитку села) як благодійної організації. Проаналізовано забезпеченість сільської місцевості об'єктами соціальної сфери відповідно до соціальних нормативів та запропоновано практичні рекомендації щодо виведення села з соціально-економічної кризи.

Розглянуто певні аспекти розвитку фортепіанного виконавського процесу та композиторську творчість в контексті сталих осередків проживання українців за кордонами автохтонних земель, виокремлено їх мотивацію та адресну аудиторію.

Поширеність і тяжкість кератитів бактеріальної етіології визначають пріоритетність пошук нових методів їх діагностики. Доведено, що мазок з кон'юктиви не є досить інформативним за бактеріального кератиту. Встановлено, що за Грампозитивної флори кислотно-лужний баланс кон'юктивального середовища переважує в лужну сторону, а за Грамнегативної - в кислотну сторону.

Распространенность и тяжесть кератитов бактериальной этиологии определяет приоритетность поиска новых методов их диагностики. Доказано, что мазок из конъюктивы не является достаточно информативным при бактериальном кератите. Установлено, что при Грамположительной флоре кислотно-щелочной баланс конъюктивальной среды перевешивает в щелочную сторону, а при Грамотрицательной - в кислотную сторону.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування бактеріальних кератитів різної етіології шляхом удосконалення методики фотодинамічної антимікробної терапії з урахуванням диференційно-діагностичного значення змін кислотно-лужного балансу сльози на підставі застосування флуоресцентної кератографії. За експериментальних мікробіологічних досліджень встановлено, що застосування ДМСО як провідника фотосенсибілізатора метиленового синього (МС), пригнічує ріст бактерій Enterobacter aerogenes на два порядки. Встановлено, що застосування ФДТ з MC у разі бактеріального кератиту призводить до більш швидкої нормалізації pH сльози (на 7-му добу дослідження) на відміну від застосування антибіотиків (на 14-ту добу дослідження), у разі санації вмісту кон’юнктивапьної порожнини на 5-ту добу vs 8 діб від початку лікування, відповідно. Розроблено спосіб неінвазивної термінової діагностики бактеріального кератиту (флуоресцентна кератографія) на підставі кореляції між показниками флуоресцентної кератографії, зміною pH сльози та етіологічним чинником у разі бактеріального кератиту.

Оцінено ефективність комбінації метиленового синього та низькоенергетичного лазерного випромінювання у процесі лікування бактерійного кератиту.

Оценена эффективность комбинации метиленового синего и низкоэнергетического лазерного излучения при лечении бактериального кератита.