Наведено матеріали аналітичного характеру та кейси для дослідження (Case-stady) у галузі юриспруденції та судочинства. Висвітлено окремі аспекти різних тем, актуальних для розвитку громадянського суспільства та правової держави в сучасній Україні, в яких центральним є особистий інтерес громадян, права і свободи фізичних осіб. У процесі дослідження кейсів студентам запропоновано виконувати різні ролі та представляти інтереси різних сторін цивільно-правових відносин, які часто конфліктують між собою. Відповідно до кожного з кейсів розглянуто модель певного активного методу навчання для організації дослідження студентів.

Розкрито суть методики викладання права, питання формування правового мислення та інформаційно-інституційних основ забезпечення навчального процесу. Проаналізовано особливості організації правового навчання, самостійної пізнавальної діяльності студентів, контролю й оцінювання умінь і навичок. Особливу увагу приділено підвищенню технологічності викладання права, яке базується на компентнісному й інноваційному підходах. Описано методику використання ігрових технологій та розроблено кейси з права для його викладання відповідно до вимог Болонського процесу.

Раскрыты сущность методики преподавания права, вопросы формирования правового мышления и информационно-институционных основ обеспечения учебного процесса. Проанализированы особенности организации правового обучения, самостоятельной познавательной деятельности студентов, контроля и оценки умений и навыков. Внимание уделено повышению технологичности преподавания права, базирующегося на компетентностном и инновационном подходах. Описана методика использования игровых технологий и разработаны кейсы по праву для его преподавания в соответствии с требованиями Болонского процесса.

Проаналізовано соціальну політику в Україні та ЄС. Розглянуто проблеми становлення та розвитку національних систем соціального забезпечення, досвід реалізації соціальної політики в країнах ЄС. Наведено основні характеристики моделі розвитку соціальної держави, що найбільше підходить Україні. Досліджено вплив євроінтеграційного процесу на розвиток соціальної політики в Україні, вплив громадянського суспільства на соціальну політику. Показано ефективність участі структур громадянського суспільства в процесах конвергенції України та ЄС.

Проаналізовано особливості трансферу сучасного модерну в освітній системі країн Європейського Союзу. Підкреслено, що викладач поступово перестає бути єдиним модератором процесу формування компетенцій, а технологічна складова в організації освітнього процесу збільшується рік від року. Визначено фундаментальні напрями модерну економічної освіти, що базуються на концепціях М. Спенсера, Дж. Д'юї, аналізі космополітичної моделі У. Бека, соціально-економічної турбулентності М. Фезерстоуна І С. Леша, культурній дифузії Я. Пітерзе. Увагу звернено на формування новітніх парадигм розвитку суспільства Homo Urbanus та Homo Creatіvus, які вже найближчим часом визначатимуть трендовість освітньої сфери та регуляторну домінантність "суперкреативного ядра", до якого, за Р. Флоридою, відносяться творчі викладачі. Проведено аналіз європейської моделі викладача в межах його творчої ідентифікаціїї, що, на думку авторів, носить поліструктурний характер просвітництва, це дало змогу максимально оптимізувати критеріальну основу структуризації М. Генсона. Проведений аналіз ідентифікаційних підходів щодо творчої особистості викладача уможливив визначити типові для ЄС риси: розуміння потреби в розширеному інвестуванні в освіту, психолого-педагогічний професіоналізм, ступінь конвергенції освітніх систем, селективне опанування наукової і дидактичної інформації, вплив багаторівневих програм (зокрема "Еразмус+") на стан академічної мобільності, а також характер міжнародної інституалізації освітнього менеджменту. Розроблена модель трансформаційної дифузії європейської креативізації, дала змогу визначити мікс-сприйняття та індикативно-дифузне поле процесів взаємодії "викладач-учень", що охоплюють креативізацію, демократизацію, гібридизацію, біохевіризацію, креолізацію, корпоративізацію, космополізацію, національну стандартизацію. Зазначене дає змогу з прагматичних і, водночас, творчих позицій розробити індикативні виміри творчої дифузії викладача економіки.

Колектив кафедри продовжує висвітлювати питання, присвячені проблемам у сфе¬рі зв'язків із громадськістю та журналістики. Провідні держави вже усвідомили необхід¬ність формування нових підходів до відбору, формулювання і поширення інформації, яка б сприяла їхньому позитивному іміджу. Комунікація із сусідами, партнерами, опонента¬ми нині стає визначальним складником міжнародної, міждержавної взаємодії, важливим аспектом іміджу та репутації. Очевидною є необхідність докорінної зміни комунікаційних процесів, що вимагає від їхніх учасників модернізації наявного та створення нового ін¬струментарію, випереджувальних технологій, тому важливим аспектом в процесі обміну інформації стають digital media. Колективна монографія кафедри зв'язків із громадськістю і журналістики містить розділи, присвячені новітнім тенденціям сучасних комунікацій в інформаційному суспіль¬стві; психологічним впливам у інформаційному просторі; новітнім трендам журналістики та мережевим особливостям digital media. Зокрема, у роботі висвітлюються питання, при¬свячені новітнім технологіям у виборчих кампаніях, електронній демократії, міжнародним стратегічним комунікаціям у діджитал-епоху, сучасним геобрендинговим комунікаціям, інформаційним війнам, інформаційному тероризму, психологічним трендам глобальної діджиталізації, новітнім трендам журналістики тощо.