Розглянуто питання вдосконалення структури виробництва електроенергії, вирішення проблем забезпечення електроенергетики паливом і визначення можливих шляхів найбільш ефективного розвитку власної паливної бази України.

Рассмотрены вопросы усовершенствования структуры производства электроэнергии, решения проблем обеспечения электроэнергетики топливом и определения возможных путей наиболее эффективного развития собственной топливной базы Украины.

Розглянуто питання специфіки формування українського ринку вугілля. Проаналізовано стан процесу децентралізації системи збуту вугільної продукції, висвітлено роль комерційних структур і охарактеризовано експортно-імпортні операції на вугільному ринку. Розглянуто проблеми дотацій галузі.

Розглянуто основні тенденції та проблеми формування паливно-енергетичного балансу України за 1995 - 2000 рр. Проаналізовано енергетичний потенціал держави та можливі варіанти розвитку економіки на період до 2030 р. Визначено основні напрями енергоощадження в країні, надано прогноз економії паливно-енергетичних ресурсів у розрізі галузей економіки та соціальної сфери до даного періоду як фактора нарощування виробництва енергетичних ресурсів.

Рассмотрены основные тенденции и проблемы формирования топливно-энергетического баланса Украины за 1995 - 2000 гг. Проанализирован энергетический потенциал государства и возможные варианты развития экономики на период до 2030 г. Определены основные направления энергосбережения в стране и дан прогноз экономии топливно-энергетических ресурсов в разрезе отраслей экономики и социальной сферы к указанному периоду как фактора наращивания производства энергетических ресурсов.

Висвітлено сучасні проблеми та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України, проблеми розвитку ресурсної бази газової промисловості. Розглянуто питання економіки, нормативно-правових аспектів реформування газової промисловості з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища за нових економічних умов. Проаналізовано споживання природного газу в економіці України та її регіонах у ретроспективному аспекті. Викладено методичні положення і визначено перспективну потребу в природному газі з урахуванням напрямів науково-технічного прогресу в енергоспоживаючих галузях та варіантів розвитку економіки країни. Проведено економічну оцінку ефективності паливно-енергетичного балансу України на основі пропозицій щодо скорочення споживання природного газу.

Освещены современные проблемы и перспективы развития топливно-энергетического комплекса Украины, проблемы развития ресурсной базы газовой промышленности. Рассмотрены вопросы экономики, нормативно-правовых аспектов реформирования газовой промышленности с учетом требований охраны окружающей среды в новых экономических условиях. Проанализировано потребление природного газа в экономике Украины и ее регионах в ретроспективном периоде. Изложены методические положения и определена перспективная потребность в природном газе с учетом направлений научно-технического прогресса в энергопотребляющих отраслях и вариантов развития экономики страны. Проведена экономическая оценка эффективности топливно-энергетического балланса Украины на основе предложений по сокращению потребления природного газа.

Визначено роль та місце газової промисловості в забезпеченні енергетичної безпеки країни. Розглянуто проблеми "газових" боргів України. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку основних складових газової промисловості - газотранспортної системи, підземних сховищ газу, газорозподільчих мереж.

Определены роль и место газовой промышленности в обеспечении энергетической безопасности страны. Рассмотрены проблемы "газовых" долгов Украины. Проанализировано современное состояние и перспективы развития основных составляющих газовой промышленности - газотранспортной системы, подземных хранилищ газа, газораспределительных сетей.

Розглянуто проблеми підвищення ефективності функціонування вугільної промисловості. Однією з головних задач підвищення економічної ефективності вугільної промисловості є забезпечення раціонального використання та комплексної переробки сировинних ресурсів. Зазначено, що даний напрям повинен обмежувати збільшення капітальних вкладень за умов, коли потреба країни в паливних ресурсах безперервно зростає, а їх виробництво дорожчає.

Рассмотрены проблемы повышения эффективности функционирования угольной промышленности. Одной из главных задач повышения экономической эффективности угольной промышленности является обеспечение рационального использования и комплексной переработки сырьевых ресурсов. Отмечено, что это направление должно ограничивать увеличение капитальных вложений в условиях, когда потребность страны в топливных ресурсах растет, а их производство дорожает.

Визначено напрями ефективного розвитку вугільної промисловості України. Доведено, що Україна має достатньо можливостей для подальшого розвитку галузі й її функціонування протягом терміну, який набагато перевищує можливості газової та нафтової промисловості. Зроблено висновок, що в перспективі вугілля займатиме провідне місце у виробництві паливно-енергетичних ресурсів країни.

Обоснованы направления эффективного развития угольной промышленности Украины. Доказано, что Украина имеет достаточно возможностей для дальнейшего развития отрасли и ее функционирования на протяжении срока, который намного превышает возможности газовой и нефтяной промышленности. Сделан вывод, что о перспективе угольной промышленности как основного производителя топливно-энергетических ресурсов страны.

Викладено науково-методичні і прикладні підходи до регулювання споживання палива в Україні. Визначено особливості забезпечення економіки паливно-енергетичними ресурсами й обгрунтовані методи регулювання виробництва (видобутку) і споживання паливно-енергетичних ресурсів; розроблені принципи і методичні основи раціоналізації споживання палива; проведений аналіз чинників, що впливають на споживання палива галузями промисловості. Дана енерго-економічна характеристика і розглянуті перспективи соціально-економічного розвитку України та її регіонів. Визначено прогноз потреби в паливі з урахуванням структурних зрушень і технологічних змін; розроблено прогнозний паливно-енергетичний баланс і дана економічна оцінка його ефективності.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного стану та перспективного розвитку паливного комплексу України. Визначено його роль в економіці держави. Обгрунтовано необхідність подальшого розвитку паливного комплексу з метою зміцнення економічної та енергетичної безпеки країни. Запропоновано теоретико-методологічні та прикладні підходи щодо визначення перспектив довгострокового розвитку паливного комплексу за умов трансформації економіки. Проаналізовано ресурсну базу та сучасний техніко-економічний стан паливного комплексу. Визначено особливості формування ринку енергоресурсів. Охарактеризовано чинники, що впливають на функціонування та розвиток галузей паливної промисловості. Розроблено теоретико-методологічні засади концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу за нових геополітичних й економічних умов України. З метою визначення впливу на енергоємність ВВП різних альтернатив формування ресурсів проведено комплекс варіантних розрахунків видових паливно-енергетичних балансів на період до 2030 р. Обгрунтовано пріоритетні напрямки удосконалення розвитку паливно-енергетичного комплексу в перспективному періоді.

Проаналізовано світовий досвід реалізації енергетичних проектів на засадах державно-приватного партнерства. Розглянуто можливості та здійснено оцінку потенціалу застосування різних моделей державно-приватного партнерства для реалізації енергетичних інфраструктурних проектів в Україні.

Розглянуто проблему диверсифікації імпорту природного газу в Україну в контексті європейської політики енергетичної безпеки. Проаналізовано потенціал ресурсної бази та тенденції зміни структурних пропорцій балансу природного газу держави. Здійснено порівняльний аналіз техніко-економічних характеристик різних варіантів (проектів) диверсифікації поставок природного газу в Україну. Визначені основні можливості, проблеми, ризики та ефекти від реалізації альтернативних проектів. Зроблено висновки щодо пріоритетності та механізмів реалізації проектів диверсифікації поставок природного газу в Україну.

Розглянуто теоретичні положення щодо економічного змісту виробничої інфраструктури як інтеграційного чинника продуктивних сил. Висвітлено особливість взаємного впливу модернізації виробничої інфраструктури та комплексного оновлення продуктивних сил країни як одного із засобів забезпечення сталого розвитку економіки країни на основі узгодження відтворювальних процесів у інфраструктурних секторах і суміжних з ними основних виробництвах. Визначено проблеми та напрями модернізації виробничої інфраструктури із виокремленням загальних тенденцій і специфічних обставин, які притаманні розглянутим інфраструктурним секторам. Сформульовано засади державної політики модернізації виробничої інфраструктури.

Розглянуто проблеми та пріоритети розвитку ринку природного газу в Україні в контексті евроінтеграції. Визначено пріоритетні завдання з реформування ринку природного газу України, що зумовлюють успішність імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, розглянуто стан запровадження вторинного законодавства для забезпечення реалізації умов базового Закону України "Про ринок природного газу", повноцінний перехід на тарифну модель "вхід-вихід", що визначатиме нові правила функціонування ринку не лише для транснаціональної господарської взаємодії, а й для всіх суб'єктів внутрішнього ринку природного газу. Проаналізовано ряд положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо реформування ринку природного газу.

Предмет дослідження - методологічні та практичні аспекти використання контрактів життєвого циклу в рамках державно-приватного партнерства на Україні. Мета роботи - визначення можливостей застосування контрактів життєвого циклу в рамках державно-приватного партнерства для розвитку виробничої інфраструктури. Методологія проведення роботи - системний та інституціональний аналіз (для обгрунтування економічної сутності контрактів життєвого циклу); сценарне моделювання (для визначення переваг та недоліків кжц для держави та бізнесу); економічного аналізу (при здійсненні порівнянь кжц з держзакупівлями). Результати роботи - здійснено порівняльний аналіз контрактів життєвого циклу і державних закупівель, що дозволило визначити плюси і мінуси контрактів життєвого циклу для його учасників. Здійснено аналіз ризиків та переваг застосування контрактів життєвого циклу для держави та бізнесу та надано рекомендації щодо їх застосування на Україні. Висновки: за останнє десятиліття контракти життєвого циклу стали вельми популярним видом взаємодії державного і приватного сектора в розвинених країнах. Закордонний досвід показує, що використання контрактів життєвого циклу найбільш виправдано в інфраструктурних галузях. Така практика пов'язана з тим, що життєвий цикл об'єктів інфраструктури гармонійним чином відповідає інтересам сторін контрактів життєвого циклу в частині термінів фінансування, окупності, створення і експлуатації об'єктів.

Охарактеризовано макроекономічні аспекти розвитку транспорту, здійснено аналіз і прогноз макроекономічних тенденцій і ризиків розвитку транспорту України. Проведено оцінку викликів, що стоять перед транспортною системою: досягнення адекватної конкурентоспроможності й ефективності, запровадження енергозбереження й енергоефективності у світі, що декарбонізується, розвиток мультимодальних та інтелектуальних транспортних систем. Розкрито питання доступу до ресурсів розвитку транспортної системи (фінансові та кадрові ресурси), оцінено можливості вітчизняної промисловості для оновлення основного капіталу транспорту. Розглянуто внутрішні пріоритети розвитку секторів транспорту України - залізничного, автомобільного та водного. Охарактеризовано зовнішні пріоритети розвитку транспорту, а саме політику лібералізації та процеси європеїзації в контексті нової інфраструктурної політики ЄС і вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Після 24 лютого 2022 р. фактор воєнної агресії Росії проти України став визначальним для ходу геополітичних процесів у цілому і євроінтеграційних зокрема. Цей фактор надзвичайно посилив глобальну турбулентність, призвів до величезних людських жертв і значних економічних втрат України, спричинив мільйонні потоки українських біженців за кордон. Російська агресія також призвела до серйозних структурних і економічних зрушень в Європейському Союзі, зробила необхідним терміновий перегляд діючої моделі європейської інтеграції, щоб підтримати Україну та пришвидшити її євроінтеграцію. Отже, урахування зазначеного чинника є невід'ємним у майбутніх євроінтеграційних дослідженнях авторів, що стануть закономірним продовженням їх роботи, викладеної у колективній монографії.

Визначено сутність поняття "енергетична безпека", виокремлено її ключові складові. Охарактеризовано існуючі методи, які можуть бути застосовані для оцінки впливу регуляторних рішень на енергетичну безпеку, їх недоліки й обмеження, запропоновано авторські методичні підходи з урахуванням розкритих особливостей сучасного стану енергетичної безпеки в Україні. Наведено результати практичного використання запропонованих методичних підходів для оцінки впливу регуляторних рішень на енергетичну безпеку.