Розглянуто поняття, зміст, функції, структуру та класифікацію науки. Охарактеризовано об'єкти, процеси, методологію наукових досліджень. Увагу приділено методам активізації наукової творчості в дизайні, узагальненим методикам пошуку нових науково-творчих рішень.

Рассмотрены понятие, содержание, функции, структура и классификация науки. Охарактеризованы объекты, процессы, методология научных исследований. Уделено внимание методам активизации научного творчества в дизайне, обобщенным методикам поиска новых научно-творческих решений.

Розглянуто питання аналізу та розвитку наукових і методологічних засад процесу проектування костюма, їх спрямування на проектування промислових колекцій, з метою оптимізації зазначеного процесу. Досліджено системний підхід до процесу проектування, принципи використання методики дизайну систем, що дозволяє удосконалити існуючу схему процесу проектування на сучасному науковому рівні. Розроблено методику прогнозування розвитку морфологічної структури форми, що сприяє оптимізації проектно-планових процесів у проектуванні промислових колекцій сучасного жіночого костюма. Вивчено теоретичні питання формоутворення в традиційному проектуванні одягу. Виявлено елементи композиційно-інформаційної структури сучасного костюму. Проаналізовано використання композиційних елементів українського народного одягу в сучасному проектуванні. Висвітлено принципи формоутворення та розвитку основних силуетних форм жіночого костюма протягом другої половини ХІХ ст.

На основі інтеграції положень і методик теорії інтертекстуальності, лінгвістики тексту та лінгвостилістики визначено інтертекстуальний потенціал пародійного тексту, якого розглянуто як вторинний текст, інваріант, ядро якого складає інтертекстуальна основа та мовна гра. Виявлено інтертекстуальну залежність пародійного тексту, без якого сприйняття пародії як пародійного тексту є неможливим. З'ясовано основні розходження між глобальними текстовими категоріями, а саме: "пантекстуальність", "текстуальність", "контекстуальність", "інтертекстуальність" у рамках лінгвістики тексту та визначено у ній місце інтертекстуальності. Розмежовано поняття "інтертекстуальність" і "інтертекст". Розкрито генетичні й онтологічні храктеристики пародійного тексту. Диференційовано ознаки цитати, алюзії, ремінісценції як інтертекстів та виявлено їх особливості та функції мовного вираження у пародійному тексті. Проаналізовано нові види міжтекстової кореляції між прецедентним і пародійним текстами (абсолютним пародійним або текстом, що містить пародійні вкраплення). Визначено роль мовної гри за інтертекстуальної взаємодії як стилетвірного фактора під час створення пародії як типу тексту. На основі теорії інтертекстуальності проаналізовано мовні засоби як інтертекстуальні елементи створення комічного ефекту в пародійному тексті, що реалізаують конструкцію "текст у тексті".

Висвітлено методологію наукових досліджень (НД) з дизайну та методику дослідження проблем процесу художнього проектування предметного середовища на основі загальнонаукових та емпіричних методів певної науки. Проаналізовано культурні та наукові процеси у їх спорідненості, відмінності та історичному розвитку. Показано, як дані методи застосовуються у методиках комплексного системного дослідження науково-обгрунтованих і творчо-асоціативних аспектів дизайну для їх постійного вдосконалення, безперервного науково-технічного та соціально-культурного прогресу суспільства. Розкрито зміст і функції науки, характеристики НД та наукових аспектів дизайнерської діяльності, методології НД, методів активізації наукової творчості в дизайні, вибору та обгрунтування основних етапів науково-творчого процесу в дизайнерській діяльності.

Розкрито наукові засади проведення структурного аналізу основних формоутворювальних параметрів силуетних форм костюма другої половини XX ст. в контексті проблем визначення закономірностей їх послідовного розвитку та циклічної змінюваності з метою прогнозування перспективних форм костюма. Розроблено принципи застосування методики дизайну систем в проектуванні сучасного костюма. Розкрито умови використання морфологічного аналізу та синтезу для визначення композиційно-технологічного вирішення основних формоутворювальних елементів костюма та варіантів їх поєднання. Висвітлено принципи створення та побудови схеми колекції костюма, а також раціональної форми її композиційної подачі. Увагу приділено проблемам підвищення якості промислових виробів, розширенню асортимента та поступовому планомірному впровадженню нових моделей одягу в масове виробництво.

Вперше обгрунтовано теоретичну ідею наявності в різних національних європейських школах, зокрема у фортепіанному мистецтві, прото- та постбідермайєрівських стильових ознак і досліджено їх прояви у річищі взаємодії з романтизмом на різних етапах його розвитку. У контексті зазначеної проблематики проаналізовано твори, що у вітчизняному музикознавстві ще не були предметом досліджень, хоча їх художня та практично-дидактична значимість не викликає сумнівів (фортепіанні п'єси М. Клементі, Дж. Фільда, Дж. Россіні, М. Шимановської, І. Падеревського, З. Носковського, В. Ребікова та ін.). Уточнено "віденьскоцентристські" уявлення щодо розвитку інструментальної школи Італії на початку XIX ст., зокрема системи її музичної освіти. Розглянуто твори М. Клементі (вчителя Дж. Фільда) в аспекті їх самостійного стильового виявлення. Вперше в українському музикознавстві визначено ставлення Дж. Россіні до Реставрації та релігії. Прослідковано залучення до виражальної палітри фортепіанної та вокальної творчості Дж. Россіні властивих італійському бідермайєрівському спрямуванню ознак, зокрема, елемент "блискучості" (brilliante). Розглянуто специфіку національних бідермайєрівських рис у співдії із романтичними (твори Дж. Фільда) та постромантичними (у К. Дебюссі) засадами мислення. Використано інноваційний підхід до розгляду творчості композитора В. Ребікова, одесита за місцем проживання та творчої діяльності. Поза тим, що внесок композитора у становлення імпресіонізму-символізму є беззаперечним, поза увагою науковців залишалося його свідоме наслідування бідермайєрівських традицій, що за умов тогочасної російської культури (рубіж попередніх століть) стають одним із найбільш виразних витоків модерну.

Розглянуто основні передумови становлення моди як системи. У цьому контексті охарактеризовано становлення матеріально-культурологічного підходу у вивченні історії костюма та моди. Здійснено ретроспективний дискурс еволюції європейської моди як прототипу сучасної системи моди в контексті глобалізації модних процесів у суспільстві. Охарактеризовано поведінку учасників модного процесу за умови сучасної системи моди, а також обгрунтовано багатовекторність функціонування дизайнерських брендів як суб’єктів системи моди та концепції швидкого реагування "fast-fashion" у функціонуванні системи моди. Сформовано комплексний підхід до формування системи моди як інтегрованого явища сучасного суспільства та здійснено розробку теоретичної моделі системи моди.

Дисертацію присвячено характеристиці основних чинників та параметрів формування модних інновацій в дизайн-діяльності та визначенню функціональних категорій системи моди як такої. Визначено перспективи подальшого розвитку дизайну модного одягу в контексті українських та європейських проектних практик. Охарактеризовано, що сучасне проектування модного одягу масового попиту як продукту моди зміщує акценти з уніфіковано-типізованого на індивідуально-адресне, грунтуючись на застосуванні перспективних тенденцій розвитку моди і задоволенні особових потреб масового споживача в самоідентифікації. Проведені комплексні дослідження стали основою для формоутворення та практичної реалізації асортименту модного одягу в України шляхом гармонізації концептуальної відповідності образної виразності та функціональної доцільності проектного образу в костюмі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ127 я431(0)

Рубрики:

Мистецтво оздоблення. Дизайн

Шифр НБУВ: В358927/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ127 я431(0)

Рубрики:

Мистецтво оздоблення. Дизайн

Шифр НБУВ: В358927/2 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми інтеграції мистецтва та технологій в графічному дизайні. Надано результати аналізу художніх особливостей плаката-портрета, основних засобів його виразності та виявлення його ролі у культурі сучасного суспільства. Здійснено також аналіз стилістичних особливостей презентаційних плакатів мистецьких і культурних заходів за елементами візуальних символів і графічними складовими. Узагальнено художньо-естетичні проблеми розробки коміксів, досліджено аспекти їх сприйняття масовою аудиторією як сучасного медіатексту, визначено характеристики коміксу як об'єкту графічного дизайну. Розглянуто закономірності, що притаманні коміксам як візуальним наративам різних соціокультурних спільнот світу, а також аспекти, що формують сучасний український комікс. Проаналізовано поняття "бренд", його фундаментальні функції в маркетинговому процесі та надано визначення айдентики бренду. Розглянуто поняття фірмового стилю, перераховано основні його елементи та носії. Розглянуто основні тенденції у розробці фірмових стилів. Проведено аналіз видів логотипів і способів їх використання під час розробки айдентики бренду тощо.

Узагальнено теоретичний матеріал, а також прикладні науково-дослідні розробки авторів щодо графічного дизайну на основі сучасних наукових методів. Зазначено, що візуальна комунікація здійснює різний вплив на оцінку, думки і поведінку людей, що досягається систематичним поширенням різноманітних друкованих і цифрових повідомлень за допомогою засобів масової інформації, кіно, телебачення, соціальних мереж. Зауважено, що сучасне мистецтвознавство не надає чітко виробленої та уніфікованої термінології і класифікації плаката, що створює довільне трактування визначень, які часто є суперечливими. Досліджено плакатний жанр як один з різновидів графічного мистецтва, як один з найдієвіших засобів візуальної комунікації, як врешті решт мистецького феномену, що бурхливо розвивався наприкінці XIX - початку XX сторіччя в Європі та Америці та є актуальними. Основна задача плакату - донести потрібну інформацію про продукт, послугу, подію. Сучасні дизайнери рекомендують дотримуватись рекомендацій візуального сприйняття при розміщенні тексту на плакаті. Дизайн плакату зазвичай спрямований на привернення уваги і зацікавлення потенційного покупця.

Увагу присвячено питанням культурології та музикознавства, які заявлені та розроблені на кафедрі теоретичної та прикладної культурології Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової та отримали розвиток і підтримку в плідній науковій роботі представників інших кафедр закладу. Розглянуто проблематику: метафізики історії музики, ідеально-релігійних вимірів початків культурно-мистецької діяльності, релігійно-міфологічно усвідомлених засад музичної семіотики в оригінальній концепції аналізу артефактів від культурної ідеї їхнього створення та виконавського буття. Розглянуто жанр ліричної опери й амплуа ліричного сопрано як оперне відродження церковних засад мислення. Увагу приділено українській ментальній ліричності у формуванні традиціоналізму музики XX століття і національного фортепіанного мислення. Розглянуто ритуальну діяльність як спосіб трансляції культурних цінностей.