Розглянуто любовний сюжет пенталогії Б. Лепкого "Мазепа" й найвідомішого з творів німецькомовної мазепіани ХIХ ст. - однойменної історичної трагедії Р. фон Готтшаля. Проаналізовано його функціональність та місце в композиційній структурі вищенаведених творів, роль любовного трикутника й третього персонажа.

Проаналізовано трансформацію мазепинської теми в різних культурно-історичних середовищах, досліджено традиційні й оригінально-авторські риси художнього переосмислення образу Мазепи у німецькомовній мазепіані XIX ст. пенталогії Б. Лепкого ''Мазепа''. Порівняльний аналіз творів А. Мая, Р. фон Готтшаля і Б. Лепкого дав змогу виявити спільні та відмінні риси інтерпретації образу Мазепи та пов'язаних з ним подій у віддалених за часом різножанрових творах. Доведено, що особливості трактування літературного характеру гетьмана Мазепи на образному та сюжетному рівнях залежали від творчого напряму й індивідуального стилю авторів. Послідовно розглянуто вплив історичних і літературних джерел різного ступеня об'єктивності на формування авторських інтерпретацій образу українського гетьмана.

Проаналізовано найвідоміший із творів німецькомовної мазепіани XIX ст. - історичну трагедію Р. Готтшаля "Мазепа" та її український переклад, виконаний Ю. Федьковичем. Огляд критичної рецепції німецькомовної мазепіани доводить, що вищезгаданий твір набув найбільшого резонансу в українському літературознавстві. Окрім того, історична трагедія є єдиним німецькомовним твором про гетьмана, перекладеним українською мовою Ю. Федьковичем. Серед чинників звернення Ю. Федьковича до праці над історичною трагедією найважливішою визначена українська тематика з минулого нашого народу. Аналіз україномовної версії здійснений за такими критеріями адекватності перекладу: передача реалій, зокрема, військової термінології та чинів козацького війська, якими насичена історична трагедія; ідіоматичних одиниць; відтворення авторського синтаксису та стилю; дотримання еквілінеарності твору-оригіналу. У результаті зіставлення реалій виявлено, що найчастіше Ю. Федькович вдавався до контекстуального перекладу чи знаходив ситуативний відповідник, який був зрозумілим для широкого загалу. Військові чини та атрибути козацького війська передано за допомогою гіперонімічного перейменування, що свідчить про пріоритет принципу історичної достовірності у підході Ю. Федьковича як носія мови та культури описаного у німецькому творі середовища. Роль історичної трагедії Р. фон Готтшаля у популяризації німецькомовної мазепіани є визначальною. Переклад Ю. Федьковича залишається єдиною україномовною версією серед низки багаточисленного німецькомовного доробку, присвяченого І. Мазепі.