Розглянуто особливості наближення методів визначення сталих поширення шаруватих структур. Визначено межі їх придатності на прикладі прямокутного хвилеводу з діелектричним заповненням.

Розроблено радіочастотні методи та засоби вимірювань параметрів хвилеводів з діелектричним заповненням, які мають збільшену швидкодію та розширені функціональні можливості. Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові шляхи розв'язання даної наукової задачі, які забезпечують радіочастотні вимірювання параметрів хвилеводів з діелектричним заповненням, а саме: ефективної діелектричної проникності та дисперсійної характеристики. На базі вдосконаленої математичної моделі хвилеводної вимірювальної комірки вперше сформульовано й обгрунтовано методи вимірювання даних параметрів. Розроблено структурні схеми засобів таких вимірювань. Проаналізовано методичні похибки. Наведено результати експериментальної перевірки. Розраховано похибки результатів вимірювань, комбіновані та розширені невизначеності цих результатів. Запропоновані методи прості, оперативні та наочні, що зумовлює перспективність їх реалізації під час розробки пристроїв на базі хвилеводів з діелектричним наповненням та у споріднених задачах.

Предложено оценивать диэлектрическую проницаемость и тангенс угла потерь твердых материалов на основе измерения и расчета частотных характеристик коэффициентов отражения и прохождения от вставок, изготовленных из исследуемого материала, в рабочем диапазоне частот волновода. Вставка конечной длины полностью заполняет поперечное сечение волновода. Диэлектрическая проницаемость определяется на основе измеренной частоты, на которой наблюдается единственный в рабочем диапазоне минимум коэффициента отражения от короткой вставки, или двух частот, на которых наблюдаются минимумы в случае более длинных вставок. После этого с помощью метода подбора оценивается тангенс угла потерь путем совмещения расчетных и экспериментальных зависимостей от частоты коэффициентов отражения и прохождения.

Розкрито основи метрології медико-біологічної апаратури, методи та засоби вимірювання медико-біологічних сигналів. Розглянуто принципи побудови та характеристики приладів для вимірювання основних електричних параметрів медичної техніки, зокрема, частоти, фазового зсуву, потужності сигналів, а також параметрів лазерних і ультразвукових медичних приладів: потужності, коефіцієнтів відбиття та поглинання тощо. Подано інформацію про правила та форми представлення результатів вимірювань. Охарактеризовано методи вимірювання параметрів біологічних і електричних кіл.

Современные антенны диапазона от 1 до 12 ГГц зачастую выполняются в виде волноводов или рупоров, что часто делает конструкцию антенной системы слишком тяжелой и объемной. Описана возможность создания широкополосной антенны в печатном исполнении. Цель исследований - в качестве широкополосной антенны в печатном исполнении была выбрана антенна Вивальди. Но построение электродинамической модели широкополосной щелевой антенны Вивальди в классическом виде громоздко и требует нового подхода. Для решения этой задачи в работе изложен метод разбития криволинейной излучающей щели на участки с постоянной шириной раскрыва. Решение электродинамических уравнений для поперечных компонент напряженности электрического поля для регулярных участков антенны позволяют получить электродинамическую модель щелевой антенный Вивальди. Результаты расчетов были проверены экспериментально и приведены в работе. Продемонстрировано сравнение расчетных и экспериментальных диаграмм направленности широкополосной щелевой антенны Вивальди на частоте 10 ГГц в двух плоскостях (E и H). Соответствующие диаграммы направленности имеют расхождение не более 5 - 10 %, что подтверждает эффективность метода. Выводы: методика расчета может быть применима для широкого вида криволинейных планарных антенн, а антенна как эффективная замена громоздким и тяжелым рупорным излучателям.

Исследована точность беспоискового цифрового метода корреляционно-интерферометрического пеленгования с двухмерной корреляционной обработкой пространственного сигнала. Получены аналитические выражения для дисперсии погрешности оценки задержки сигнала и пеленга. Показано, что кроме основных классических регулируемых параметров, таких как количество пеленгационных каналов и время анализа излучения, на дисперсию погрешности пеленгования влияют также величина пространственного сдвига корреляционной обработки, вид весовой функции цифрового диаграммообразования и значение ее нормированной автокорреляционной функции. При моделировании получено семейство зависимостей среднего квадратического отклонения оценки пеленга от отношения сигнал/шум для разных значений пространственного сдвига. Результаты моделирования совпали с оценкой точности пеленгования, полученной аналитически.